«Пожинаємо плоди безгосподарності»: в Криму шукають воду під сміттям і заростями

Підконтрольна Росії влада Криму в умовах вододефіциту активізувала діяльність зі збереження місцевих джерел. Чиновники з'ясували, що в водосховища півострова не доходить вода, оскільки річки, що живлять їх, засмічені. Як її намагаються видобути з-під завалів каменів і відходів, розповідають Крим.Реалії.

Через посуху на півострові з минулого року стрімко міліють річки та водосховища, що живлять великі міста. В результаті місцеві жителі відчувають проблеми з доступом до якісної прісної води. Основні надії на наповнення водойм у Криму пов'язували з зимовими й весняними опадами. Але вони не виправдалися.

У підконтрольному російській владі Гідрометцентрі Криму стверджують, що місцеві річки продовжують міліти. «Пересихання зберігається на більшості селевих річок Алушти, Судака та Феодосії», – зазначають кримські синоптики. Приплив води до місцевих водосховищ природного стоку у травні «значно зменшився», зазначають вони.

Напередодні курортного сезону в деяких регіонах Криму скасували колишні графіки подачі води. Але місцева влада все одно визнає: її на всі потреби не вистачає.

«Сто осіб розгрібали завали на шляху води»

Шукати та розробляти додаткові джерела на півострові раніше кримським чиновникам доручив президент Росії Володимир Путін. Але зробити це виявилося не просто. Багато місцевих річок засмічені й завалені деревами, що заважає їхньому природному стоку й наповненню водосховищ.

В Алушті така ситуація склалася навколо річок, що впадають в Ізобільненське водосховище – основне джерело водопостачання міста та сусідніх південнобережних селищ.

Ізобільненське водосховище, архівне фото

У російській адміністрації міста ініціювали екологічний патруль, у межах якого представники різних відомств, а також волонтери, підприємці та небайдужі містяни розчищали річища водойм, щоб направити воду з джерел в Ізобільненське водосховище.

Суботник із розчищення річищ річок, що впадають в Ізобільненське водосховище. Алушта 5 червня 2021 року

«Розуміючи, що того об'єму води, який є наразі, місту не вистачить, було ухвалене рішення промоніторити річища приток. Приблизно сто осіб розгрібали завали гілок, повалених дерев і кам'яних брил на шляху природного потоку води. Якщо ці дії дадуть хоча б 10% збільшення водного припливу, то значить все було не дарма. В результаті суботника виникла пропозиція – проводити регулярні еко-десанти річищами річок і водоносних джерел, тим самим допомагаючи наповненню водосховищ», – повідомляє пресслужба адміністрації.

Гірська річка в Алушті, ілюстративне фото

40 мільйонів – в Суук-Су

Понад 40 мільйонів рублів найближчим часом у Криму збираються витратити на розчищення та руслорегулювання річки Таракташ (Суук-Су), а також її притоки (річки Карагач) у межах Судацького міського округу, повідомляється на російському порталі держзакупівель.

Суук-Су – найдовша річка Південного узбережжя Криму. Вона простягається на 22 кілометри з річищем біля підніжжя мису Алчак у Судаку.

Мис Алчак

Річка стрімко міліє з минулого року, і зимові опади не змогли виправити ситуації.

Ділянка річища Суук-Су, яку планують розчистити, розташовується на території Судака й найближчого села Дачне – всього майже три кілометри.

Судак

«Ділянка річища річки Таракташ (Суук-Су), пропонована до розчищення, заросла деревами, дрібноліссям, кущами, очеретом, рогозом і степовими бур'янами. Річище в низці місць замулене й має недостатню пропускну здатність, особливо для пропуску повеневих вод. Розчищення та руслорегулювання ділянки річки Таракташ (Суук-Су) є заходом щодо запобігання негативного впливу вод і ліквідації його наслідків», – йдеться у тендерній документації.

Планується, що розчищення річки Суук-Су почнеться цьогоріч та триватиме до 2023 року.

Тонни мулу з Салгиру

Понад 60 мільйонів рублів цьогоріч планують витратити на розчищення річища кримської річки Салгир на території Добровської долини Сімферопольського району. Там хочуть очистити десять кілометрів річища водойми від повалених дерев, завалів гірської породи, великогабаритних забруднень і відходів.

Добровська долина

Ці роботи, згідно з документами, планується завершити до осені 2023 року.

Чистити Салгир російська влада Криму також намагалася у 2019 році в Сімферополі. Очищення восьмикілометрової ділянки річища та набережної вздовж неї коштувало тоді пів мільярда рублів. У результаті з дна річки дістали й вивезли декілька тисяч тонн намулу.

Салгир називають однією з найбрудніших річок Криму. Торік з'ясувалося, що кількість нечистот у ній у тисячу разів перевищує норму.

Попри це, російська влада Криму розглядає можливість будівництва на Салгирі водозабору для аграрних цілей за 226 мільйонів рублів.

Мости і місточки Салгира (фотогалерея)

Окрім того, в комплексному плані заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму», затвердженому торік урядом Росії, передбачене перекидання частини стоку річки Салгир у Міжгірський гідровузол. На це хочуть витратити 5,7 мільйона рублів.

«Природа не встигає відновлюватися»

Серед кримських річок, у яких виявлені забруднення, заступник голови асоціації «Екологія і світ» Андрій Артов називає Бельбек та Альму. Вони, за його словами, «наразі в жахливому стані в плані біологічного різноманіття».

Андрій Артов

«У першу чергу, це пов'язано з несанкціонованим відбором води. Окрім того, сьогодні мідь є критичним забруднювачем поверхневих вод, також виявлені випадки забруднення органікою, джерело якої не встановлене», – сказав він журналістам у Сімферополі наприкінці травня.

Кримська еколог Маргарита Литвиненко теж зазначає, що багато водойм на півострові засмічені. Але часто роботи з їхнього розчищення призводять до порушення водного балансу річок і прибережної території, каже вона.

«Часто, коли річки та інші водойми чистять, зносять зелені насадження навколо них. Це називають розчищенням річищ річок. Але не завжди це потрібно робити, тому що так руйнується здатність річки акумулювати воду. Зелені насадження, які ростуть на берегах річок, сприяють збереженню цієї води й утриманню її в річищі, укріплюють береги та зберігають природний водообмін. Наприклад, на окремих ділянках річок Чорної та Бельбек під Севастополем замість звичайного берега зробили гравійні конструкції. Місцеві жителі виступали проти цього, тому що це призводить до негативних наслідків: порушує природний баланс річки та прибережної території», – сказала вона Крим.Реалії.

Маргарита Литвиненко

Загалом до масового засмічення водойм у Криму призвела безгосподарність місцевої влади упродовж багатьох років, вважає Маргарита Литвиненко.

«Влада, на жаль, не звертає увагу на те, що дуже багато водойм збирають у собі каналізаційні стоки. І через зростання населення Криму їх стає більше, а на очисні споруди вони не надходять. Так природа не встигає відновлюватися. І, звісно ж, до нинішньої ситуації з водоймами привела безгосподарність. Тому що потрібно було в попередні роки займатися налагодженням господарства і життєво важливих об'єктів, включаючи водні ресурси. Але федеральні гроші в Криму вирішили витратити на інше. Тепер пожинаємо плоди», – говорить еколог.

Кримський вододефіцит поступово розширює географію. Крим.Реалії підрахували, що упродовж торішньої посухи на півострові зникли приблизно 10 річок та обміліли стільки ж водосховищ.