З 23 вересня в Алушті, Партеніті та Малому Маяку запроваджують обмеження з подачі води. Про це повідомила підконтрольна Кремлю голова адміністрації Алушти Галина Огнєва.
«З середи, 23 вересня ми запроваджуємо в Алушті, Партеніті та Малому Маяку обмежувальні заходи подачі води. А саме: в нічний час із 23:00 до 05:00 у системі водопроводу буде знижено тиск. Вода, буде, але йтиме вона під низьким тиском. Це тимчасовий захід, але він допоможе заощадити й не допустити ситуації повної відсутності води», – написала Огнєва на своїй сторінці в Facebook.
Вона наголосила, що в Ізобільненському водосховищі залишилося «невеликий обсяг, якого вистачить тільки до грудня».
«Зниження тиску – це економія як мінімум 10 тисяч кубометрів на добу – це гарантія того, що навіть без опадів вода буде в кранах будинків і квартир до квітня наступного року. Я прошу вас, дорогі алуштинці, підійдіть до цієї ситуації з відповідальністю і розумінням. Дуже прошу не набирайте на ніч ванни й інші великі місткості - вода вранці, вдень і ввечері буде! І, найголовніше, в будь-який час доби економте важливий для всіх нас природний ресурс!» – додала Галина Огнєва.
У Криму запаси води в водосховищах продовжують скорочуватися і зменшуватися, повідомив 18 вересня на засіданні оперативного штабу глава підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов.
Також протягом останнього тижня зафіксовано зростання кількості звернень громадян Сімферополя з питань водопостачання.
З понеділка, 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ починається третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
