У грудні 2019 року тристороння контактна група з врегулювання конфлікту на Донбасі узгодила обмін «усіх встановлених на всіх встановлених». Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» в Донецькій області. Після цього президент України Володимир Зеленський повідомив, що має намір домагатися звільнення кримчан, яких з політичних мотивів утримують в анексованому Криму та Росії.
Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають в ув'язненні в Росії: від 113 до 115, серед них понад 80 ‒ кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри ‒ у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну, ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.
Крим.Реалії в серії публікацій «Незабуті» розповідають про кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та в анексованому Криму. Про першу сімферопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут, про севастопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» та братів Сейтосманових читайте тут. Про фігурантів «справи Таблігі Джемаат» та ялтинську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут. Про переслідуваних мусульман із Бахчисарая читайте тут. Про фігурантів кримських справ про «тероризм» читайте тут. Історії мусульман зі «справи Хізб ут-Тахрір» з Красногвардійського, Білогірського та Сімферопольського районів, а також Великої Алушти описані тут, про фігурантів наймасштабнішої кримської справи з 2014 року, яка об'єднує 24 кримських татарини з Сімферополя та Сімферопольського району читайте тут.
«Справа «батальйону імені Номана Челебіджихана»
В Україні дискусія про створення в системі правоохоронних органів України батальйону на честь відомого кримськотатарського національного політика та громадського діяча Номана Челебіджихана триває з 2016 року. Раніше про необхідність створення такого батальйону говорив бізнесмен Ленур Іслямов. Офіційно цей батальйон так і не був створений. Проте, російські спецслужби переслідують кримчан за нібито участь у цій організації. Оскільки її представники не беруть участі у військових діях на Донбасі, правозахисники розглядають переслідування за участь у «батальйоні імені Номана Челебіджихана» як політично мотивовані. Сьогодні фігурантами «справи «батальйону Номана Челебіджихана» є Едем Кадиров, Февзі Саганджи та Ділявер Гафаров.
Фігуранти:
- Едем Кадиров
Едема Кадирова російські силовики затримали у січні 2019 року.
За версією російського слідства, Едем Кадиров у 2016 році «вступив до кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана, розташованого у прикордонних районах Херсонської області України», і «пройшов там спецпідготовку, включаючи поводження з вогнепальною зброєю». Російські силовики вважають, що Едем Кадиров особисто охороняв «командира батальйону» Ленура Іслямова. Сам бізнесмен це спростовує.
Наприкінці травня 2019 року підконтрольний Росії Кіровський районний суд Сімферополя визнав Едема Кадирова винним за частиною 2 статті 208 Кримінального кодексу Росії (участь у незаконному збройному формуванні) та засудив його до чотирьох років позбавлення волі.
Під арештом ‒ з 23 січня 2019 року.
- Февзі Саганджи
Співробітники ФСБ Росії затримали Февзі Саганджи у квітні 2018 року зі звинуваченням в участі в «батальйоні імені Номана Челебіджихана». Провину не визнав, у суді повідомив про тортури з боку російських силовиків.
25 січня 2019 року підконтрольний Росії Ленінський районний суд Сімферополя засудив Февзі Саганджи на 10,5 років позбавлення волі. Він намагався оскаржити вирок, але підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив його апеляцію, залишивши вирок чинним.
Під арештом ‒ з квітня 2018 року.
- Ділявер Гафаров
Жителя села Жемчужина Кіровського району Ділявера Гафарова російські силовики затримали у жовтні 2018 року за звинуваченням в участі в «батальйоні імені Номана Челебіджихана». За версією слідства, він «входив до групи розвідників й особисто охороняв Ленура Іслямова». Дилявер Гафаров провину не визнав і наголосив, що справа стосовно нього сфабрикована.
У серпні 2019 року підконтрольний Росії Кіровський районний суд Сімферополя визнав його винним за статтею 208 Кримінального кодексу Росії (участь у незаконному збройному формуванні) і призначив йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму та одного року обмеження волі.
Ділявер Гафаров намагався оскаржити свій вирок, але підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив його без змін.
Під арештом ‒ з 30 жовтня 2018 року.
Справа «агента СБУ»
Російські спецслужби періодично переслідують кримчан нібито за зв'язки зі Службою безпеки України. Фігурантом однієї з таких є житель Ялти Юнус Машаріпов. Правозахисний центр «Меморіал» визнав, що в його кримінальному переслідуванні є «ознаки політичної мотивації та порушення закону».
- Юнус Машаріпов
Житель Ялти, правозахисник Юнус Машаріпов був затриманий російськими силовиками в грудні 2017 року за звинуваченням у виготовленні вибухового пристрою. Повідомив про тортури в ФСБ, під час яких його змусили «зізнатися».
За версією російського слідства, Юнус Машаріпов нібито створив два саморобних вибухових пристрої і планував «підпал гірничо-лісової місцевості в Ялті для дестабілізації соціально-політичної ситуації в регіоні».
У листопаді 2018 року підконтрольний Росії Ялтинський міський суд визнав його винним за двома статтями: 223-1 (незаконне виготовлення вибухових пристроїв) і статті 222.1 (незаконне придбання, зберігання та носіння вибухових речовин) Кримінального кодексу Росії і призначив йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі зі штрафом у 110 тисяч рублів.
Юнус Машаріпов не визнає провину, намагається оскаржити рішення суду в російському Верховному суді Криму.
Під вартою ‒ з 27 вересня 2017 року.
«Справа про «шпигунство»
У вересні 2017 року російські силовики затримали Ганну Сухоносову та Дмитра Долгополова, яких звинуватили у «збиранні та передачі спецслужбам України державної таємниці про діяльність частин і з'єднань Чорноморського флоту Росії». У ФСБ стверджують, що фігуранти справи «свою провину визнали повністю та покаялися в скоєному».
Експерти Кримської правозахисної групи зафіксували у цій справі незаконні методи ведення слідства та застосування тортур для отримання зізнань.
Фігуранти:
- Ганна Сухоносова
Ганна Сухоносова ‒ жителька Сімферополя. За освітою бухгалтер, до арешту працювала фінтес-інструктором у танцювальній студії. Затримана співробітниками ФСБ Росії зі звинуваченням у «шпигунстві на користь України». Після затримання Сухоносову вивезли до Москви, де вона відбувала арешт і була засуджена Окружним військовим судом Москви за статтею 275 Кримінального кодексу Росії (держзрада) на дев'ять років позбавлення волі.
Вирок не оскаржувала.
Під арештом ‒ з 29 вересня 2017 року.
- Дмитро Долгополов
Кримчанин Дмитро Долгополов ‒ колишній офіцер Збройних сил України, навесні 2014 року перейшов на службу в російські війська. Російські силовики затримали Долгополова в один день з Ганною Сухоносовою. У ЗМІ їх називали співмешканцями, але підтверджень цієї інформації немає.
Засуджений за статтею 275 Кримінального кодексу Росії (держзрада) на десять років позбавлення волі. Вирок не оскаржував.
Під арештом ‒ з 29 вересня 2017 року.
Про інших кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму, читайте в наступних публікаціях із серії «Незабуті» на сайті Крим.Реалії.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
