У грудні 2019 року тристороння контактна група з врегулювання конфлікту на Донбасі узгодила обмін «усіх встановлених на всіх встановлених». Обмін утримуваними особами відбувся 29 грудня на КПВВ «Майорське» у Донецькій області.
Президент України Володимир Зеленський оголосив, що має намір домагатися звільнення кримчан, яких із політичних мотивів утримують в анексованому Криму та в Росії.
Раніше Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають в ув'язненні в Росії: від 113 до 115, серед них понад 80 ‒ кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри ‒ у Кримської правозахисної групи.
Більшість кримчан, які очікують обміну ‒ кримські татари, вони фігурують у низці кримінальних справ, зокрема у «справах Хізб ут-Тахрір», «Таблігі Джемаат» (організації, заборонені в Росії, але дозволені в Україні). Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за релігійною ознакою. Фігуранти цих кримінальних справ ‒ правовірні мусульмани.
Крим.Реалії в серії публікацій «Незабуті» розповідають про кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму. Про першу сімферопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» читайте тут, про севастопольську групу «справи Хізб ут-Тахрір» та братів Сейтосманових читайте тут.
До третьої частини публікацій «Незабуті» увійшли історії 10 кримчан ‒ шести мусульман «ялтинської групи» «справи Хізб ут-Тахрір» та чотирьох мусульман зі «справи Таблігі Джемаат».
«Справа Хізб ут-Тахрір». «Ялтинська група»
Російські спецслужби переслідують шістьох кримських татар, мусульман з Ялти. Їх затримували з лютого до квітня 2016 року за звинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Правозахисний центр «Меморіал» теж кваліфікує їхні справи як політично мотивовані.
Фігуранти справи
Муслім Алієв
Житель села Верхня Кутузовка під Алуштою. Колишній адміністратор кримськотатарської музичної групи, будівельник, активіст.
У лютому 2016 рік російські силовики провели обшук у його будинку і затримали Мусліма Алієва. Йому інкримінують насильницьке захоплення влади (ст. 278 КК Росії) та організацію осередку «Хізб ут-Тахрір» (стаття 205.5 КК Росії).
Перебуває під арештом з 11 лютого 2016 року. Засуджений до 19 років позбавлення волі з обмеженням свободи на один рік.
На волі в нього залишилися дружина та четверо дітей, одна дочка ‒ з інвалідністю.
Рефат Алімов
Торговий представник і менеджер із продажу з села Краснокам'янка в Великій Ялті. Став фігурантом справи «Хізб ут-Тахрір» у квітні 2016 року. Тоді російські силовики провели в його будинку обшук, під час якого вилучили книгу релігійного змісту та комп'ютер.
Перебуває під арештом з 18 квітня 2016 року. Засуджений до восьми років позбавлення волі з обмеженням свободи на один рік.
Арсен Джеппаров
Сусід Рефата Алімова до арешту працював оператором на газовій котельні та будівельником. У його будинку провели обшук і заарештували за звинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір» і плануванні насильницького захоплення влади.
Кримський адвокат Джеміль Темішев повідомляв, що Арсена Джеппарова неодноразово намагалися вербувати співробітники ФСБ Росії, пропонуючи йому «стукати на сусідів». Він відмовився і незабаром був затриманий і заарештований.
Перебуває під вартою з 18 квітня 2016 року. Засуджений до семи років позбавлення волі з обмеженням свободи на один рік.
На волі в Арсена Джеппарова залишилися дружина та 10-річна дочка.
Емір-Усеїн Куку
Правозахисник з Ялти, член Кримської контактної групи з прав людини. З 2014 року захищав права співвітчизників і допомагав шукати кримчан, викрадених під час російської анексії Криму.
У 2015 році він повідомив, що його затримали й побили співробітники російських спецслужб. У його будинку провели обшук, вилучили техніку та релігійну літературу, яка не заборонена в Росії. Емір-Усеїну Куку намагалися інкримінувати статтю 282 КК Росії (розпалювання ненависті та ворожнечі) і звинувачували в нападі на двох співробітників ФСБ.
У результаті затримали правозахисника в 2016 році за звинуваченням в участі в «Хізб ут-Тахрір» та плануванні захоплення влади.
Під арештом перебуває з 11 лютого 2016 року. У червні 2018 року Емір-Усеїн Куку оголосив протестне голодування з вимогою звільнити українських політв'язнів, яке утримував 24 дні. Засуджений до 12 років позбавлення волі з обмеженням свободи на один рік.
На волі у правозахисника залишаються дружина, дочка та син.
Вадим Сірук
Активіст із Ялти, підприємець. Прийняв іслам у 20 років. За інформацією «Кримської солідарності», Вадим Сірук відстоював права підприємців місцевого ринку, допомагав реставрувати мечеть в ялтинському селі Василівка, організовував свята, допомагав проводити мусульманське ритуальне обмивання та похорони, брав участь у компанії захисту залишків старовинного мусульманського кладовища селища Сімеїз. У лютому 2016 року російські силовики провели в його будинку обшук і затримали за звинувачення в участі в «Хізб ут-Тахрір» і плануванні захоплення влади.
Під арештом перебуває з 11 лютого 2016 року. Засуджений до 12 років позбавлення волі з обмеженням свободи на один рік.
На волі в нього залишилися дружина та двоє дочок. Друга дочка народилася вже після його арешту.
Інвер Бекіров
Односелець Рефата Алімова та Арсена Джеппарова. До арешту працював будівельником і сторожем. Допомагав організовувати у своєму регіоні свята та похорони.
У лютому 2016 року російські силовики провели в його будинку обшук і затримали його. Інвера Бекірова звинувачують в участі в «Хізб ут-Тахрір» та плануванні захоплення влади.
Він перебуває під арештом з 11 лютого 2016 року. Засуджений на 18 років позбавлення волі з обмеженням свободи на 1 рік.
На волі в нього залишилися дружина та троє дітей.
«Справа Таблігі Джемаат»
Ця справа з'явилася в жовтні 2017 року, коли у кримському управлінні ФСБ Росії відзвітували про ліквідацію нібито трьох осередків цієї організації, яка заборонена в Росії з 2009 року. В межах справи були заарештовані четверо кримських татар, яких звинуватили за статтею 282.2 КК Росії (участь у діяльності екстремістської організації). Фігурантами справи є житель села Мельничне Білогірського району, мусульманин Талят Абдурахманов, житель селища Молодіжне Сімферопольського району, закрійник Ренат Сулейманов, житель села Піонерське Сімферопольського району Сейран Мустафаєв та сімферополець Арсен Кубедінов. Їхнє переслідування правозахисники розцінюють як політичне.
22 січня цього року підконтрольний Росії Верховний суд Криму призначив вирок трьом фігурантам – умовні терміни ув'язнення.
Ренат Сулейманов засуджений до чотирьох років позбавлення волі та одного року обмеження волі. Під вартою він перебуває з 2 жовтня 2017 року. У нього троє дітей.
Про інших кримчан, які очікують звільнення з СІЗО та в'язниць у Росії та анексованому Криму, читайте в наступних публікаціях із серії «Незабуті» на сайті Крим.Реалії.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
