У Криму обговорюють пропозицію президента Росії Володимира Путіна зосередитися на видобутку підземних вод для Криму, яку він висунув на пресконференції 17 грудня. За словами Путіна, під Азовським морем існують якісь прісноводні запаси, і їх нібито можна використовувати для боротьби з посухою на півострові.
Ще 15 грудня в підконтрольному Кремлю Міністерстві житлово-комунального господарства Криму повідомили, щонайменше п'ять місцевих водосховищ близькі до позначки «мертвий об'єм». Із середини місяця графіки подачі води запровадили в Ялті, в Алушті обмеження очікуються після новорічних свят. У Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах вони діють з початку осені, при цьому для постачання кримської столиці активно використовують воду з підземних джерел. Про те, чи дійсно їх можна знайти під Азовським морем, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Российская газета» з посиланням на співробітників «Кримського федерального університету» пише про можливість використовувати так званий підрічищний стік під Азовським морем, з огляду на те, що в доісторичні часи рівень Чорного моря був на 100 метрів нижчий за нинішній.
Старший викладач кафедри землезнавства та геоморфології факультету географії російського «КФУ» Геннадій Самохін так пояснює цю теорію:
«Річка Дон, в яку вливалась річка Кубань, потрапляла в Чорне море через Керченську протоку, яка, по суті, є палеорічищем Дону. Але під річищем, під гальковими відкладеннями та шаром глини, завжди є підрічищний стік. І коли територію Азовського моря затопило морськими водами, водний потік нікуди не зник ‒ він так само тече під палеорічищем. Якщо він насправді зберігся до наших днів, і під Азовським морем тече підрічищний стік Дону, це було б ідеальним варіантом для кримчан».
Акваторія Азовського моря, жовтень 2020 року
Інше припущення полягає в тому, що водоносні горизонти Кримського півострова якимось чином заходять під Азовське море. Втім, президент Кримської академії наук, доктор геолого-мінералогічних наук Віктор Тарасенко в інтерв'ю «Комсомольской правде ‒ Крым» висловив припущення, що такими підземними водами не вдасться забезпечити все населення півострова:
«Хоч ми вже й маємо інформацію про те, що можливість видобувати в Азовському морі прісну воду дійсно є, нам важливо зрозуміти, яку частину населення ми зможемо цією водою забезпечити. Дійсно, прісна вода є вздовж річищ Дону та Кубані, які перебували на місці Азовського моря мільйони років тому. З цих річок і будуть її видобувати. Зараз у цих річищах при проведенні досліджень можна побачити фонтани прісних річок на глибині приблизно 60-180 метрів. Проте у такий спосіб можна забезпечити водою 30% населення півострова, але більшу частину води доведеться отримувати з гірського та передгірного Криму».
Азовське море біля Караларського природного парку на крайній півночі Керченського півострова
Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар висловив Крим.Реалії думку, що, хоча з теоретичної точки зору розповіді про підрічищний стік вірні, на практиці їх навряд чи вдасться використовувати.
Північно-Кримський канал давав Криму 80% води. Зараз ми намагаємося з решти 20% під землею витягнути ці 80%Юрій Медовар
‒ Гіпотеза дуже цікава: дійсно, існує розвантаження підземних вод у морських акваторіях. Ми займалися цим питанням ще в минулому столітті й вивчали в Чорному морі вихід прісних вод. Але чомусь ніхто не сказав про інтрузію солоних вод у водоносні горизонти, а це дуже серйозна проблема. Коли інтенсивно експлуатують прісні підземні води, через зниження тиску у пласті в водоносний горизонт підтягується морська вода, і він стає непридатним. До того ж, хоча під кожною річкою існує підрічищний стік, але це не ті обсяги, про які варто було б говорити. Навіть якщо ми хочемо їх вилучити, не обов'язково ставити платформу в морі й свердлити дно ‒ треба перехопити їх на материку через свердловини. Але все це не скасовує того факту, що Північно-Кримський канал давав Криму 80% води. Зараз ми намагаємося з решти 20% під землею витягнути ці 80%.
Юрій Медовар
Юрій Медовар переконаний, що перед тим як використовувати підземні води з великої глибини, необхідно провести масштабні дослідження і моделювання.
Крим може врятувати тільки серія багатоводних років, коли наповняться водосховищаЮрій Медовар
‒ Водна система поверхневих і підземних вод єдина. Якщо ми інтенсивно забираємо воду з річки, збільшується стік і падають рівні. Якщо ми інтенсивно забираємо підземні води, ми завдаємо шкоди поверхневому стоку: взимку та влітку річка існує тільки завдяки підземному живленню. Можна вкласти 50 мільярдів, 150 мільярдів, але перед цим необхідно зрозуміти, де вода та як компенсувати відсутність Північно-Кримського каналу. Путін ‒ не вчений, йому що поклали на стіл, те він і сказав. Але великі гроші вже виділені, і зараз усі доводитимуть, що розробили нові теорії, й обіцяти, що водою з-під Азовського моря напоять весь Крим. Почекаймо. На мій погляд, Крим може врятувати тільки серія багатоводних років, коли наповняться водосховища. Зараз у нас серія маловодних років, але вони завжди чергуються.
Дорога по дну: як зараз виглядає обміліле Партизанське водосховище (фотогалерея)
Зі свого боку, колишній міністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький називає заяви Путіна «фантастичним трилером».
Росія таким чином намагається забалакати власні прорахунки, враховуючи її обіцянки кримчанам у 2014 роціМикола Порицький
‒ Під Азовським морем не було, немає і не буде прісної води, яка могла б забезпечити Крим. Там суцільні розломи ‒ через них свого часу зупинили будівництво атомної електростанції в Щолкіному. Навіть якщо уявити, що прісна вода під Азовським морем є, потрібні колосальні кошти, щоб її підняти, перекачати й очистити, адже за складом у неї все одно будуть відхилення від необхідної якості. Мені здається, Росія таким чином намагається забалакати власні прорахунки, враховуючи її обіцянки кримчанам у 2014 році. На реалізацію проєктів з використання тих підземних вод потрібні десятки й сотні мільярдів рублів, які можна було б спрямувати на заміну мереж, очищення водойм від мулових осадів, накопичених за десятки років, встановлення енергоефективного обладнання для насосних станцій.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов 21 грудня повідомив, що в Сакському районі вже готується будівництво опріснювальної установки, і додав, що розраховувати на велику кількість підземних вод, швидше за все, не варто:
«Вже й так було зрозуміло, що ми навряд чи знайдемо джерела в таких обсягах. Ми з колегами дивилися старі матеріали ‒ минулого, позаминулого століття. Можу сказати, що в Криму ця проблема була завжди, і ніколи пошуки великих запасів не увінчувалися успіхом. За радянських часів розумні голови ухвалили рішення збудувати Північно-Кримський канал, розуміючи, що таких обсягів підземних вод у Криму немає. Я просто хочу зняти паразитування на тому, що ми нібито зараз копнемо ‒ і подамо воду в Сімферополь. Навколо нього таких обсягів немає, а в Ялті не буде більше ніж три-чотири тисячі кубометрів підземної води на добу».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Водопостачання Ялти: «Неможливо взяти більше, ніж є»Нарешті, директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський в ефірі радіо «Спутник в Крыму» зізнався, що, вивчаючи питання видобутку прісної води з-під Азовського моря, не знайшов «ні автора цієї ідеї, ні організації, яка провела б реальну геологічну розвідку та підтвердила б запаси».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.