Посушливий жовтень у Криму призвів до часткового пересихання річки Альма та інших річок, розташованих у районі Алушти, Феодосії та Судака. Про це повідомляють у Гідрометцентрі Криму. За інформацією метеорологів, у водосховищах півострова знизилися запаси води. На початок листопада загальний обсяг води у всіх кримських водосховищах, розташованих у руслах річок, становив 112 мільйонів кубічних метрів. Це на 6% менше, ніж місяць тому. Крим не має альтернативного джерела прісної води на дні Азовського моря. Восени 2021 року це визнали російські вчені.
Як погодні умови вплинули на заповнення кримських водосховищ восени 2021 року? Чи варто таки сподіватися на прісну воду з-під Азовського моря? І що мають намір робити російські чиновники для забезпечення Криму прісною водою?
Ці теми у студії Радіо Крим.Реалії обговорили ведучий Олександр Янковський і його співрозмовники: ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон, кримський еколог Маргарита Литвиненко та кримський історик і політолог Євгенія Горюнова.
Суха осінь у Криму: без дощів міліють річки та водосховища
За інформацією Гідрометцентру Криму, в жовтні у Білогірське водосховище надійшло 703 тисячі кубометрів природних стоків води, у Сімферопольське – 753 тис. куб. м, у Щасливенське – 351 тис. куб. м, а у Чорноріченське – 527 тис. куб. м. На початок листопада загальний обсяг води у всіх кримських водосховищах становив 112 млн куб. м, що на 6% менше, ніж минулого місяця. Через меншу кількість опадів у жовтні пересохло кілька кримських річок: частково Альма та більшість річок у районах Алушти, Феодосії та Судака.
«У басейнах більшості річок випало лише від 3 до 12,3 мм опадів, тільки у верхів'ї річки Бельбек випало 24 мм», - повідомляють синоптики.
Перший сніг у жовтні не виправив ситуацію у кримських горах. Метеостанції на Ай-Петрі та Ангарському перевалі показали, що опадів випало відповідно на 43% та 26% менше від норми.
ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон каже, що у жовтні кримські водосховища, розташовані далеко від гір, втратили 1–2% води. А резервуари поблизу гір поповнили свої запаси на 1–3%.
За словами вченого, серйозних змін не відбулося, тому що немає ні дощів, ні сильних випарів. Гапон зробив сприятливий короткостроковий прогноз Криму.
– Ситуація найближчими місяцями не змінюватиметься ні в одну, ні в іншу сторону. Справді, Альма – це досить велика річка за мірками Криму, і в її басейні спостерігаються певні проблеми. Але під час холодної погоди випаровування менше. Навіть за умови невеликого припливу рівень води не сильно змінюватиметься. Далі – зима, і такі критичні речі, пов'язані з падінням рівня води, можуть бути у другій половині весни, коли температури знову різко зростуть і почнеться максимальне випаровування з поверхні водосховищ.
Якою буде погода в Криму? Моделі вчених
Стосовно довгострокового прогнозу, то, на думку Сергія Гапона, у Криму можна очікувати і посуху, і зливи.
Можливо, буде інтенсифікація атмосферних опадів у теплий періодСергій Гапон
– Існує маса моделей (комп'ютерних програм, численних моделей прогнозування погоди – КР), що передбачають несприятливу ситуацію в Криму на найближчі роки, і приблизно така сама кількість моделей з такою ж ймовірністю показують, що ситуація може як різко покращитися, так і різко погіршитися. Можливо, буде інтенсифікація атмосферних опадів у теплий період. І тоді, якщо їх правильно вловити, то можна частково заповнювати рівень водойм саме в теплу пору року за рахунок інтенсивних злив.
Директор Інституту водних проблем РАН, член-кореспондент РАН Олександр Гельфан повідомив на пресконференції в Сімферополі, що водних ресурсів у Криму достатньо, потрібно лише зрозуміти, як їх акумулювати:
«Власних водних ресурсів Кримського півострова достатньо для стійкого водозабезпечення і населення, і економіки, якщо не займатися, наприклад, у сільському господарстві розведенням рису. Найважливіші питання: Як цю воду раціонально використовувати так, щоб її справді вистачило? Як утримувати воду, яка у великій кількості випала у вигляді опадів? Як утримувати цю воду в тих природних і штучних ємностях? Як зберегти цю воду, не дати їй проскочити Кримський півострів і «впасти» в море? Ось це завдання справді важливе. А для того, щоб його вирішити, потрібно чітко розуміти, в яких галузях високогірних територій Криму формується річковий стік, де ця вода йде під землю, а потім знову вклинюється (виходить – КР) із цих порожнин».
ГІС-фахівець Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон не схвалює ідею щодо масштабного збирання опадів у гірському Криму.
Всю воду, що випадатиме у вигляді атмосферних опадів у гірському Криму, просто неможливо буде зібратиСергій Гапон
– Всю воду, що випадатиме у вигляді атмосферних опадів у гірському Криму, просто неможливо буде зібрати. Тому що немає таких великих резервуарів, їх нема де будувати, і слава богу, що їх нема де будувати. Це завдасть величезних збитків навколишньому природному середовищу. Якщо почати вловлювати більше води, яка випадає у вигляді природних атмосферних опадів, почнуть масово зникати пляжі. Природний стік необхідний для того, щоб раціонально функціонували екосистеми.
На прес-конференції в Сімферополі заступник директора Інституту фізики атмосфери імені Обухова Російської академії наук доктор фізико-математичних наук Володимир Семенов зазначив, що на заповнюваність кримських водосховищ сильно впливає погода. На його думку, у майбутньому в Криму збільшиться кількість аномально спекотних днів.
«За останні 40 років клімат у Криму потеплішав приблизно на два градуси (середньорічна температура зросла), і це дуже багато. Температура Чорного моря також підвищилася майже на два градуси. Це великі значення. Помітно змінюється характер погоди – це з глобальним потеплінням. І результати моделі (кількісної моделі прогнозування погоди – КР) показують, що як мінімум наступні 20 років клімат продовжить тепліти приблизно такими ж темпами, якими це відбувалося в останнє десятиліття. Тобто буде набагато спекотніше. Що стосується опадів, то моделі показують, що літні опади слабо змінюватимуться, а зимові опади можуть трохи вирости. Перед гідрологами ставиться завдання щодо перерозподілу зимових опадів, щоб потім їх використовувати влітку».
Кримський еколог Маргарита Литвиненко стверджує, що у Криму погіршується ситуація з прісною водою. Вона сумнівається в тому, що ідея вловлювати опади в одну пору року та витрачати їх в іншу – реалістична.
Водопостачання Криму зараз має лише «нагальну» тактику, немає стратегіїМаргарита Литвиненко
– Перерозподіл опадів – це хороша перспектива, якщо опади будуть. Але, швидше за все, у потрібній кількості опадів не буде. Швидше за все, не буде що перерозподіляти. Опадів і води в Криму все одно не буде стільки, скільки потрібно. Водопостачання Криму зараз має лише «нагальну» тактику, немає стратегії, бо її просто не може бути. Основним постачальником води був Північно-Кримський канал (до 2014 року – КР), у тому числі він підживлював підземні водоносні пласти. Нині канал порожній – води немає.
Прісна вода для Криму з дна Азовського моря. Проект провалився?
У квітні 2021 року російський уряд виділив «Росгеології» 70 мільйонів рублів на дослідження можливих водоносних горизонтів під Азовським морем. За попередніми даними, у цьому районі нібито є запаси води, з яких можна щороку забирати від 0,5 до 1,2 мільярда кубометрів. У липні на дослідження виділили ще 300 мільйонів рублів. Пізніше віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін заявив про видобуток першої партії прісної води з джерел, розташованих під Азовським морем.
А в жовтні 2021 року завідувач кафедри гідрогеології Геологічного факультету МДУ імені Ломоносова, професор Сергій Поздняков повідомив на пресконференції в Сімферополі, що проєкт з видобутку води з дна Азовського моря не має потенціалу, оскільки після початку відбору прісну воду незабаром замінить солона:
«На жаль, я мушу вас розчарувати. На мій погляд (це точка зору більшості професійних гідрогеологів, у тому числі кримських), очікувати серйозного виходу (результату – КР) від цього проєкту не доводиться. Немає так званих підземних морів, є підземні води, в яких є ресурси – потік підземних вод. Немає підстав вважати, що цей відновлюваний потік підземних вод великий. Оскільки потік чистої прісної води з берега досить маленький, коли ви пробурите свердловини і почнете забирати воду, вона, швидше за все, заміщатиметься водою з Азовського моря. А в Азовському морі мінералізація – 10–14 г на літр. На жаль, на мій погляд, цей проєкт не має жодного потенціалу».
Кримський історик і політолог Євгенія Горюнова стверджує, що головною метою проєкту з видобутку прісної води з Азовського моря було освоєння бюджетних грошей.
– Спочатку вони проводили геолого-розвідувальні роботи. Вони освоювали гроші виділені. Деякі вчені робили дуже сприятливі прогнози (про запаси води на дні Азовського моря – КР). Тепер виявилося, що води там немає. Восени можна підбити підсумки: гроші освоєні, води немає. А що робити? Це вже проблема не вчених, це проблема кримської та російської влади. Наші українські вчені давно казали, що вода під Азовським морем є, але навряд чи вона відповідатиме стандартам питної води, тобто мінералізована, непридатна для пиття. Щодо українських вчених, то вони давно про це говорили, ну а російським – треба було освоювати російські мільйони.
(Текст підготувала Олександра Шевченко)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
