У Криму знову обговорюють проблему водопостачання, місцеві експерти аналізують наповненість кримських водосховищ. За офіційними повідомленнями, у вересні 2021 року водосховища в Криму були наповнені майже удвічі більше, ніж рік тому. При цьому російська влада пропонує скоротити витрати на проєкти альтернативного водопостачання півострова майже на 13 млрд рублів, про це йдеться в пояснювальній записці до проєкту федерального бюджету на 2022-2024 рік. Як зазначено в документі, це пов'язано з перенесенням терміну розробки документації та будівництва споруд з опріснення морської води за технологією зворотного осмосу, а також відсутністю необхідності будівництва нових об'єктів водопостачання у 2022 році. При цьому розмови про альтернативні варіанти забезпечення півострова водою не вщухають.
Чому російська влада вирішила скоротити витрати на проєктування та будівництво опріснювачів у Криму? Наскільки опади літа 2021 року наповнили кримські водосховища? Чи залишається актуальною для Криму проблема вододефіциту? І чому варіанти вирішення питання настільки різні?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорюють ведучий Олександр Янковський і його співрозмовники: заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк; ексголова комітету водного господарства Криму, ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв; кримський історик і політолог Андрій Іванець.
Російський глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомив, що будівництво опріснювальної установки в Ялті, нових водосховищ у Сімферополі та Алушті «дозволить повністю закрити проблему з дефіцитом води в Криму». Водночас російська газета «Комсомольская правда. Крым» порушує питання про те, чи може вода із Салгиру стати альтернативою опріснення. Як пише видання, незважаючи на те що будівництво опріснювальної установки в Ялті влада називає питанням вирішеним, вчені як і раніше вважають його поспішним. Шкода від установки, на думку експертів, може перевищити очікувану користь і спричинити підвищення солоності морської води.
Відомості щодо наповнення водосховищ можуть свідчити про те, що більшості міст Криму накопиченої води має вистачити майже на рік, навіть якщо рясних опадів більше не буде. Таку думку висловив доктор технічних наук, завідувач кафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки Академії будівництва й архітектури в Сімферополі Ілля Ніколенко в ефірі «Радио Спутник в Крыму»:
«Води для Сімферополя вистачить на 320 днів, торік це було тільки 65 днів, вода для ПБК ‒ 450 днів, а торік ‒ 60 днів, Севастополь ‒ 300, а торік ‒ 120 днів. Грудень, січень у нас підуть притоки, а наступного року ситуація буде позитивніша... Загалом ми можемо говорити, що запаси водосховищ на середньому багаторічному рівні. Ми пройшли пік вододефіцитного періоду».
Директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський вважає, що у 2021 році Кримський півострів ще не увійшов у багатий на воду період, а тільки вийшов із посушливого:
«Якщо дивитися на водосховища, те ж Сімферопольське за наповненістю зараз аналогічне 2002 року, який далеко не багатий на воду був. Це тільки невеликий підйом після посушливого періоду. Навіть якщо ми дивимося за сумою притоку в водосховища, то у нас не багатий на воду рік. Якщо такий буде, у нас обсяг опадів може збільшитися у два-три рази відносно того, що зараз іде. Тому ми ще навіть не спостерігаємо водного достатку».
На думку експертів, води в Криму вистачить на рік, але будь-якої довготривалої стратегії в питаннях водозабезпечення півострова немає. Російська програма розрахована на п'ять років, а досвід інших країн свідчить про необхідність розглядати довготривалішу перспективу, каже в ефірі «Радио Спутник в Крыму» кримський учений Ілля Ніколенко:
«Всі опріснювальні країни розраховують свою водну політику на тривалу перспективу. Постанова (російського уряду ‒ КР) була розрахована на п'ять років ‒ це вирішення тактичних завдань ‒ покрити дефіцит води. Країни ж, у яких постійний вододефіцит, розглядають перспективи на 50-100 років уперед».
Довготривалої водної стратегії для Криму немає ні в України, ні в російської влади півострова, таку думку в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк.
У Криму постійно забувають, що немає природного ресурсу для заповнення водосховищ, а ті ресурси, які є, використовуються нераціональноМихайло Яцюк
‒ У Криму постійно забувають, що немає природного ресурсу для заповнення водосховищ, а ті ресурси, які є, використовуються нераціонально. Йдуть великі втрати в системі житлово-комунального господарства. Всі водні басейни та екосистеми Криму перебувають під антропогенним тиском і навіть при великих опадах накопичувальні джерела не збирають достатньо води. До таких наслідків призводить нераціональне управління. У вододефіцитних країнах навчилися використовувати водні відходи, стоки, але й тут є питання: з якою метою їх можна використовувати та в яких сферах? Це технічна вода, яка не придатна навіть для сільського господарства. Людина ризикує своїм здоров'ям, отримуючи таку воду через продукти. А досить високий рівень очищення стоків дуже дорогий і собівартість такої води дуже висока. Для питних потреб населення води в Криму достатньо, але потрібно вміти раціонально її використовувати. А підземних ресурсів, які могли б забезпечити Крим водою, недостатньо.
На думку російського глави Криму Сергія Аксенова, можна скоротити втрати води в Криму на 30-35%, якщо система водопостачання буде відремонтована та реконструйована. При цьому Аксенов не відмовляється від ідеї будівництва опріснювальної установки в Ялті, в планах чиновників ‒ витратити на неї 3 мільярди рублів у 2021 році.
Вихід зараз ‒ тільки опріснювальні установкиСергій Аксенов
«Іншого шляху (окрім опріснення ‒ КР) немає. У Радянському Союзі не такі були дурні вчені, не було б необхідності рити Північно-Кримський канал, якби були підземні джерела води. Тому паразитування на цій темі давно треба припинити. З точки зору гарантованого водопостачання республіки Крим вихід зараз ‒ тільки опріснювальні установки», ‒ цитує Сергія Аксенова «РИА Новости Крым».
Наприкінці серпня 2021 року в російському виданні «Коммерсант» з'явилася інформація про те, що корпорація «Ростех» збирається збудувати в анексованому Криму дев'ять установок опріснення води. Їх загальна потужність може скласти близько мільярда кубометрів на рік.
При цьому ще наприкінці 2020 року віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін, якого у ЗМІ називають куратором Криму, підкреслив, що реалізація проєкту з опріснення морської води для півострова ‒ це крайній захід, на противагу бурінню нових свердловин і ремонту водної інфраструктури.
Житлово-комунальні потреби Криму навряд чи перевищують 120 млн кубів на рікОлександр Лієв
Розмови про будівництво опріснювальних станцій ‒ це, швидше, піар для російського керівництва Криму, ніж реальне вирішення питання, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії ексголова комітету водного господарства Криму, ексміністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв.
‒ Житлово-комунальні потреби Криму навряд чи перевищують 120 млн кубів на рік. Власних джерел у Криму достатньо, щоб покрити 120-300 млн кубів на рік. Зараз на житлово-комунальні потреби йде близько 200 млн кубометрів ‒ через втрати, що складають близько 60%. Окупантам потрібно привести до ладу житлово-комунальні мережі й нічого опріснювати не доведеться. Але це не дуже добре для піару, набагато масштабніше можна говорити про фантастичні опріснювачі й урочисто стрічку можна перерізати.
Є технічні регламенти використання водосховищ, підземних джерел, якщо їх дотримуватися, то води цілком достатньо для питних потреб. Крим без промисловості може бути забезпечений водою для населення. Але економічна перспектива власними джерелами води в Криму забезпечена бути не може. Опріснення води економічно невигідне, оскільки продукція на такій воді буде коштувати космічно й стане неконкурентоспроможною на ринку.
Замість опріснення морської води краще й безпечніше для Криму було б опріснювати стічні води, таку ідею в ефірі «Радио Спутник в Крыму» озвучив директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський: «Набагато раціональніше опріснювати очищені стічні води, їх мінералізація становить 500 мг на літр, морська вода близько 18 грамів на літр, різниця більш ніж у 30 разів».
Такої точки зору дотримується і завідувач кафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки Академії будівництва та архітектури в Сімферополі Ілля Ніколенко:
«Ми завжди звертаємося до досвіду опріснення Ізраїлю, але не звертаємо уваги на ті кроки, які він зробив. Перше ‒ збір зливових вод, друге ‒ очищення й використання стічної води, там рівень мінералізації менший».
Полярно різні варіанти для вирішення питання водопостачання Криму пов'язані з відсутністю єдиного бачення і стратегії, а в цьому випадку проблеми тільки наростатимуть, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії кримський історик і політолог Андрій Іванець.
Очевидного рішення у російської влади немає. Вони ще й загострюють проблему: активно заселяють Крим російськими громадянамиАндрій Іванець
‒ Очевидного рішення у російської влади немає. Вони ще й загострюють проблему: активно заселяють Крим російськими громадянами, переводять [на півострів] військовий контингент. Російська влада використовує своїх громадян як міграційну зброю, їм необхідно закріпити Крим за собою, але на це Росія не має юридичних прав, а тому в хід ідуть різні механізми. Окрім ідеології, таким механізмом є заселення своїми громадянами. Якщо вірити оцінкам деяких експертів, то вже від 500 тисяч до мільйона осіб заїхали до Криму з території Росії, тобто колоністів уже третина, і вони потребують ресурсів, як і військовий контингент. Уже знищені цілі напрямки сільського господарства, наприклад, рисівництво.
Андрій Іванець також додав, що Росія не могла не знати про проблему водопостачання півострова до анексії у 2014 році, оскільки це питання фахівці вивчали упродовж тривалого часу, з 19 століття і за часів СРСР. На його думку, операція із захоплення Криму була «авантюрою», при якій не враховувалися багато аспектів зв'язків Криму з материковою частиною України. Тепер, за словами політолога, у Росії «розгрібають ті проблеми, які створили».
(Текст склала Інна Аннітова)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
