Російська влада пропонує скоротити майже на 13 млрд рублів обсяг коштів, передбачених на проєктування і будівництво опріснювачів в анексованому Криму, а також нових об'єктів водопостачання. Про це йдеться в пояснювальній записці до проєкту федерального бюджету на 2022-2024, повідомляє російське державне агенство ТАСС.
Як зазначено в документі, в зв'язку з перенесенням терміну розробки «проєктно-кошторисної документації та будівництва споруд з опріснення морської води за технологією зворотного осмосу (без урахування вартості інженерної інфраструктури), а також відсутністю необхідності будівництва нових об'єктів водопостачання у 2022 році», пропонується скоротити виділення коштів із федерального бюджету на 1 млрд 184,8 млн рублів, у 2024 році – на 11 млрд 743,4 млн рублів.
Уряд Росії повідомив у телеграмі, що проєкт російського закону «Про федеральний бюджет на 2022 рік і на плановий період 2023 і 2024 років» схвалений на засіданні уряду і в складі бюджетного пакета буде внесений у Державну думу до 1 жовтня.
Як повідомляє ТАСС, російський глава Криму Сергій Аксенов минулого тижня заявляв, що будівництво опріснювальної установки в Ялті, нових водосховищ у Сімферополі та Алушті «дозволить повністю закрити проблему з дефіцитом води в Криму».
У травні цього року Аксенов повідомляв, що вже підготовлені майданчики під будівництво установок з опріснення морської води. За його словами, проєктування вже почалося.
Першу опріснювальну станцію кримська влада обіцяла побудувати в Ялті за три мільярди рублів. Аксенов запевняв, що поява такого опріснювача очікується вже до літа.
У Мінкурортів і туризму Криму повідомляли, що готелі півострова теж почали встановлювати власні опріснювальні установки для забезпечення потреб своїх жителів.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
