В анексованому Криму визнано незаконною публікацію фото та відео ракетних і дронових ударів по цивільних об'єктах в Україні. Це може призвести до адміністративного стягнення за «дискредитацію» Збройних сил РФ. Таке рішення нещодавно було винесено судом в Армінську. Що це означає, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
За даними Представництва президента України в АРК, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до підконтрольних Москві кримських судів надійшло 1,2 тисячі адміністративних матеріалів за статтею 20.3.3 КоАП РФ. Більшість із них задовольнили – на кримчан накладено штрафи та інші адміністративні стягнення.
Більшість випадків судового розгляду таких справ «мають ознаки політично вмотивованого переслідування за висловлення точок зору», вважають експерти проєкту «Кримський процес».
Найчастіше протоколи за «антивоєнною» статтею в Криму пов'язані з усними висловлюваннями думок. Але не завжди треба щось заявляти, щоб опинитися в суді. Достатньо опублікувати фото чи відео про війну.
Штраф за «кадри вибуху будівлі»
У березні підконтрольний Росії Армянський міський суд розглянув справу Світлани Бондаренко.
Згідно із судовими матеріалами, вона розмістила в соцмережі Facebook відеоролик із кадрами руйнування та бомбардувань України російською армією.
«На кадрах відео – вибух будівлі , цивільної інфраструктури України, а також зображено загоряння та задимлення цивільного об'єкту із зображенням герба України над входом, що було у вільному доступі. Таким чином, скоєно публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних сил РФ з метою захисту інтересів Росії та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки», – йдеться у повідомленні.
Про який саме з ударів по цивільній інфраструктурі України йдеться, не уточнюється. З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну правозахисники регулярно заявляють про подібні факти, які кваліфікують як порушення міжнародного права, що регулює закони та звичаї війни.
Провину Світлани Бондаренко суд пояснив тим, що опубліковане нею відео «переглянуло невизначене коло осіб, залишивши коментарі під публікацією».
Підконтрольний Росії Армянський міський суд оштрафував жінку на 30 000 рублів за статтею 20.3.3 КоАП РФ (дискредитація Збройних сил РФ).
Позиція Світлани Бондаренко у справі невідома. Вона на судове засідання не з'явилася, заявивши клопотання про розгляд справи за її відсутності, йдеться у рішенні суду.
Крим.Реалії готові надати їй можливість висловитися про цю справу.
«Рішення суду суперечить пропаганді»
Суддя Тетяна Феденєва, яка ухвалила рішення про штраф, – росіянка. До Криму переїхала після його анексії. Була призначена суддею в Армянську в березні 2016 року. До цього була суддею Жигулівського міського суду Самарської області РФ.
Раніше Тетяна Феденєва виносила вироки жителям Армянська, представникам організації «Свідки Єгови» за антиекстремістським законодавством. Подібні справи правозахисники називають політично вмотивованими.
Абсурдним вважає рішення цієї судді про штраф у справі щодо «дискредитації» Збройних сил РФ правозахисний паблік «Трибунал. Крымский эпизод». На його думку, це рішення суперечить наративам російської пропаганди.
«Російські сили не атакують цивільні об'єкти», – стверджують московські дипломати та пропаганда з перших днів повномасштабної військової агресії. А потім «суддя» Армянського міського суду Тетяна Феденєва відкриває матеріали чергової справи і бачить там такий «склад» правопорушення – публікацію відео, де «на кадрах зображено вибух будівлі цивільної інфраструктури України, а також зображено загоряння та задимлення цивільного об'єкту. Суд визнав Світлану Бондаренко винною у дискредитації російської армії, фактично затвердивши причетність російської армії до «вибуху будівлі цивільної інфраструктури», – йдеться у повідомленні.
«Москва оголошує цивільні об'єкти «воєнними базами»
Після квітневого удару Росії по Сумах, Кривому Розі та Одеській області речник Генштабу ЗСУ Дмитро Лиховій нагадав, що Міжнародне гуманітарне право (МГП), зокрема Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них, а також його звичайні норми визначають чіткі правила ведення війни.
Зокрема, згідно з МГП, сторони збройного конфлікту зобов'язані розрізняти цивільних осіб і комбатантів, а також цивільні об'єкти та військові цілі.
МГП забороняє допускати цивільні жертви та нападати, якщо очікувані збитки цивільному населенню будуть надмірними щодо очікуваної військової переваги.
Відповідно до Додаткового протоколу I (стаття 52), об'єкти, які мають цивільне призначення (школи, лікарні, університети), мають особливий захист. Женевська декларація про безпеку шкіл також зобов'язує сторони конфлікту утримуватися від атак на навчальні заклади.
Ударами по мирних містах і цивільних об'єктах Росія порушує принципи розмежування та пропорційності, заборону невибіркового застосування зброї та інші принципи війни, наголосив Дмитро Лиховій.
«Москва цинічно б'є по цивільних, але намагається виправдати свій терор, оголошуючи цивільні об'єкти військовими базами, складами озброєнь тощо. Умисні атаки Росії на українські міста, внаслідок яких гине та страждає цивліьне населення – це воєнні злочини, про що свідчить стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС)», – наголошує він.
Росія, у свою чергу, заперечує причетність своєї армії до воєнних злочинів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
