Першого липня 2020 року Кабінет міністрів України призначив кримчанина Снавера Сейтхалілєва на посаду заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Кримський татарин займається цифровою трансформацією і цифровізацією. Щоб довідатися, що стоїть за цими поняттями і чи покращать вони життя кримчан, журналісти Крим.Реалії навідалися до кабінету заступника міністра.
Снаверу 38 років. Він ‒ переселенець з Криму. За його плечима ‒ факультет міжнародних відносин Босфорського університету (Туреччина) та курс MBA Массачусетського технологічного університету (США). Він володіє п'ятьма мовами (рідною кримськотатарською, українською, російською, турецькою, англійською) і вивчає ще дві (німецьку та арабську). Після 16 років у бізнесі, упродовж яких Сейтхалілєв пройшов шлях від оператора телекомунікаційної мережі до голови компанії, він прийшов на роботу в українське міністерство.
‒ Ви були генеральним директором інвестиційної компанії Astem, що займається телекомунікаційними мережами, агробізнесом і нерухомістю. Навіщо ви пішли працювати в міністерство?
‒ Важке запитання. Насправді, робота в міністерстві ‒ це участь у такому масштабному проєкті, як цифрова трансформація країни. Це великий драйв і велика амбітна задача. Я чітко розумію, що, спростивши якусь конкретно взяту послугу, ми можемо полегшити життя мільйонам людей.
‒ Ви майже два тижні ‒ на посаді заступника міністра. Що вже встигли зробити?
Йдеться про створення єдиної платформи, де будуть збиратися всі правопорушення, що відбуваються на окупованих територіях
‒ Все, що пов'язане з громадянами, ми ділимо на два напрямки ‒ робота з жителями, які перебувають на окупованих територіях, і громадянами України, які змушені були звідти переїхати. Для перших проводиться аудит послуг. Наприклад, якщо є якась державна послуга, яка доступна для всіх, але недоступна для жителів тимчасово окупованих територій ‒ це потрібно проаналізувати. Також є великий проєкт ‒ Центр документування правопорушень. Йдеться про створення єдиної платформи, де будуть збиратися всі правопорушення, що відбуваються на окупованих територіях. Туди людина зможе подати заяву про те, що порушені її права та інтереси.
‒ Що це дасть жителям анексованого Криму?
‒ Людині не потрібно буде бігати різними інстанціями, вона зможе почати процес в одному місці, і система буде її автоматично спрямовувати, наприклад, у прокуратуру. У нас буде накопичуватися інформація: скільки правопорушень відбулося, скільки людей обмежили в правах. Це все збиратимуть для подальших політичних рішень.
‒ В анексованому Криму набув чинності указ президента Росії, за яким люди без російського паспорта не зможуть володіти землею. Якщо вони добровільно не продадуть свої ділянки упродовж року, то ті вилучать і реалізують на аукціоні. Як бути в такій ситуації?
‒ Люди зможуть інформувати Україну про те, що порушені їхні права. Працюватиме контактний центр. Тут, на материку, є прокуратура Криму, поліція, інші силові відомства, куди людина зможе подати заяву. Цифрова частина контактного центру, якою я займаюся, забезпечить доступність послуг, щоб усе можна було зробити, не виїжджаючи з тимчасово окупованої території.
‒ Це трохи нагадує механізм українського Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Тільки туди повідомлення про злочини вносить поліція і прокуратура, а тут громадянин повідомляє про правопорушення в контактний центр...
‒ Тут є ще один компонент. Дуже багато вже відкритих проваджень у прокуратурі, поліції і різних судах. Ця інформація дуже фрагментована ‒ важко зробити загальну аналітику: скільки наразі правопорушень, де вони зафіксовані, хто ними займається, на якому вони етапі, які справи вже подали до ЄСПЛ. Усе це на рівні держави потрібно буде консолідувати. Саме для цього створюється контактний центр.
‒ Через скайп можна буде давати свідчення для поліції, прокуратури та інших правоохоронних органів України?
Ми плануємо створити умови для наших громадян, щоб враховувалася специфіка тимчасово окупованих територій
‒ Це одне із завдань Центру документування правопорушень. Ми плануємо створити умови для наших громадян, щоб враховувалася специфіка тимчасово окупованих територій. Наприклад, у банківській сфері європейських країн вже активно застосовується верифікація за допомогою відеодзвінків. Саме так банк встановлює особу клієнта.
‒ Яке Ваше завдання як заступника міністра з цифровізації?
‒ Макрозавдання ‒ до 2023 року перевести абсолютно всі державні послуги в онлайн. Сервіси, поки недоступні для жителів окупованих територій, ми зробимо доступними. Для їх отримання кримчанам і жителям окупованого Донбасу потрібно буде один раз приїхати на підконтрольну Україні територію, отримати тут цифровий підпис (у банку або ін. акредитованому закладі) і з цим підписом ‒ доступ на портал «Дія». Йдеться про весь перелік послуг: пенсії, паспорти, освіту... При цьому ми розуміємо, що подати заяву на паспорт можна буде віддалено, а ось для його отримання потрібно буде сюди приїхати.
‒ Які ще онлайн-послуги від України зможуть отримувати кримчани?
‒ Ми розуміємо, що у людей є життєвий цикл. Коли народжується людина, з'являється перелік послуг, які вона має отримати, ‒ свідоцтво про народження. Є пакет «Є-малятко», що надається за однією заявою. Рухаємося далі ‒ дошкільна освіта, школа, університет, заміжжя, пенсія. Держава має передбачити всі етапи життєвого циклу і бути готовою надати ті чи інші послуги. Саме такий підхід зараз діє в міністерстві цифрової трансформації та в інших міністерствах. Це предиктивна (прогнозована ‒ КР) функція держави.
‒ Як жителі анексованого Криму реєструватимуть факт народження дитини після цифрової трансформації?
‒ Зараз триває обговорення ‒ потрібні чи непотрібні суди для встановлення факту народження на окупованій території. Потрібно полегшити процес і водночас врахувати всі питання, пов'язані із загальною безпекою (Україна ‒ КР). Чинна процедура з РАЦСами та судами для нас неприйнятна, вона буде змінюватися.
‒ Документи російського зразка не визнаються Україною. Як бути кримчанам з оформленням майна, заповітом або дарчою? Чи буде онлайн-нотаріат?
‒ Цим питанням зараз займається Мін'юст. Це загальна тенденція в країні, вона не сфокусована тільки на жителях окупованих територій. Ця опція (нотаріальні послуги в онлайні ‒ КР) буде доступна всім.
‒ Коли можна буде отримати довідку переселенця в режимі онлайн?
‒ Ми плануємо в прискореному режимі все це підготувати. Зараз триває активна робота з Мінсоцполітики, тому що вони є власниками Реєстру внутрішньо переміщених осіб. Планується або повне переведення послуги в онлайн, або це буде просто виписка (з реєстру ВПЛ ‒ КР). Підготовка передбачає зміни в нормативно-правових актах і, відповідно, технічну імплементацію. Цей процес займе як мінімум два-три місяці.
‒ Коли іноземні журналісти, які планують працювати в анексованому Криму та на Донбасі, зможуть отримувати дозвіл за спрощеною процедурою? Без тривалого очікування і паперової тяганини?
‒ Доступ іноземних і українських журналістів ми будемо цифровізувати, щоб не вести ручну роботу. Ми плануємо це реалізувати до кінця року.
‒ Як це виглядатиме схематично?
Україна успішно пройде шлях цифрового розвитку і обов'язково опиниться серед найбільш просунутих цифрових країн світу
‒ Журналіст заходить на сайт, подає заяву та додає свої документи. Ми цю схему вже обговорювали з Постійним представництвом України в Криму. Далі журналіст надсилає документи на узгодження і хоча б один раз приїжджає на підконтрольну Україні територію. Наразі оформлення дозволу на роботу займає тижні ‒ ми плануємо скоротити цей термін.
‒ Яка Ваша головна мета, заради якої Ви ‒ в міністерстві?
‒ Два роки тому мало хто розумів, що таке держава в смартфоні. Зараз багато хто вже користуються додатком «Дія». Через два роки це буде сприйматися як належне. Є досвід країн, які вже вийшли на 100% державних послуг в онлайні. Це, наприклад, Сингапур, Естонія. Загальний тренд у тому, що всі послуги цифровізуються. Для України це з одного боку виклик, а з іншого боку добра нагода. Я впевнений, що Україна успішно пройде шлях цифрового розвитку і обов'язково опиниться серед найбільш просунутих цифрових країн світу. Разом із командою ми працюватимемо саме в цьому напрямку.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
