«Росія не дотримується своїх зобов’язань як окупаційна влада в Криму» – дебати в ООН щодо прав людини

Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет у рамках дебатів на 44-й сесії Ради з прав людини ООН в Женеві презентувала дві доповіді щодо ситуації з правами людини в анексованому Росією Криму. Зокрема вона засудила призов кримчан до лав збройних сил Росії, тортури, наступ на свободу слова та перешкоди діяльності громадських організацій в окупованому Криму. Бачелет також дала рекомендації й Києву щодо полегшення життя кримчан.

Одну доповідь верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет зробила 1 липня, а іншу – 2 липня. Так само й дебати були два дні в Женевському офісі ООН.

Назагал її виступи стосувались трьох країн – Нікарагуа, Венесуели та України. Саме в українській частині говорилось про Крим.

Формально доповіді стосувались другої половини минулого року, але ситуація відстежувалась для цих доповідей станом на травень цього року.

«Порушення прав людини, включно з тортурами та іншими прикладами негідного ставлення з боку правоохоронних органів продовжували мати місце у Криму», – сказала Бачелет 2 липня.

Вона також завила, що стурбована, що в усіх випадках при обґрунтованих скаргах до судів чи «правоохоронних органів» у Криму ніхто з порушників не відповів за законом.

Верховний комісар ООН також заявила про стурбованість станом свободи ЗМІ на анексованому півострові.

«Безперервна криміналізація свободи висловлювання в соціальних мережах також викликає стурбованість. На тлі того, як журналісти та працівники медіа і далі зіштовхуються з втручанням у їхню професійну діяльність, кілька громадських організацій постали перед перешкодами в плані організації конференцій, громадських обговорень та інших зустрічей», – сказала Бачелет, зокрема вказавши на перешкоди, які чиняться на півострові кримськотатарським громадським організаціям.

«Російська Федерація не спромоглася дотриматись своїх зобов’язань як окупаційна влада в Криму», – зазначила верховний комісар ООН.

Вона також заявила про неправомірність масового перевезення ув’язнених з окупованого Криму на територію Росії, а також розкритикувала армійський призов до російської армії у Криму, що здійснюється «в порушення міжнародного гуманітарного законодавства».

Але в доповіді Бачелет також містився заклик до України «зменшити страждання нинішніх та колишніх жителів Криму, коли вони намагаються скористатись банківськими послугами чи реєструвати народження чи акт смерті в Україні поза межами Криму».

Треба сказати, що виступ Бачелет формально є доповіддю також і генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша і має назву «Стан із правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна». Вже це свідчить про несприйняття російської анексії і Криму, і визнання півострова частиною України.

«Без жодних питань, ми чітко виступаємо за територіальну цілісність України і ми ніколи не визнавали те, що сталося у Криму», – сказав днями Антоніу Ґутерріш у Нью-Йорку в штаб-квартирі ООН.

Беручи участь у діалозі, постійний представник України у Женеві Юрій Клименко розповів про порушення прав людини в Криму, зокрема:

• переслідування корінного народу Криму – кримських татар та етнічних українців;
• примусовий призов місцевої молоді до лав збройних сил Росії;
• незаконну паспортизацію;
• насильницьку депортацію з метою зміни демографічного складу населення.

Український постпред засудив спроби Росії різними методами легітимізувати незаконну окупацію Криму, в тому числі шляхом проведення на окупованих територіях так званого референдуму щодо поправок до російської конституції, який щойно відбувся.

Коли Клименко говорив про незаконність російської паспортизації та голосування за поправки до російської конституції, він називав Крим, а також і окуповану частину Донбасу.

«Метою цього є не лише легітимація окупації українських територій, але також і створення важеля для майбутніх ескалацій під виглядом «захисту російських громадян», – зауважив Клименко у своєму виступі.

Треба сказати, що багато виступів було про права людини і коронавірус, оскільки деякі уряди користуються пандемією для наступу на громадянські свободи. Було кілька виступів на тему відносин Китаю та Гонконгу.

Окрім того, багато хто говорив про те, що болить його країні – особливо активно виступали представники африканських країн.

Історії про «щасливих» кримчан

Проте були кілька виступів під час діалогу, які стосувались Криму.

«Повний, вільний та безперешкодний доступ для міжнародного механізму захисту прав людини має бути наданий для всієї території України, включно з незаконно анексованим Кримом», – зауважив у виступі представник Словаччини.

А британська представниця в переліку країн і територій, які викликають особливу стурбованість щодо порушення прав людини, назвала Сирію, Китай, незаконно анексований Росією Крим та М’янму.

2 липня під час дискусії російський представник наполягав на процедурних питаннях, вважаючи, що ситуація з правами людини в Криму не може обговорюватись у такому форматі.

Натомість представниця України зазначила: «Російська сторона продовжує брутально порушувати їх (резолюції Ради безпеки ООН), а також міжнародне гуманітарне право, розповідаючи нам історії про щасливе кримське населення під російською окупацією».

У своєму виступі 2 липня в Женеві Мішель Бачелет, яка двічі була президентом Чилі (2006–2010 та 2014–2018 роки), зазначила, що моніторинг щодо прав людини в Криму триватиме й надалі.

«Мій офіс продовжуватиме моніторинг ситуації з правами людини в Криму, і готовий до діалогу з Російською Федерацією як країною, що здійснює окупацію, а також з Україною, задля посилення захисту прав людини на півострові і в тих країнах», – сказала Бачелет.