Сім років тому в анексованому Криму родичі політв'язнів, адвокати та активісти заявили про себе в межах громадянського об'єднання «Кримська солідарність». Це стало їхньою відповіддю на масові репресії російської влади та силових структур щодо жителів Кримського півострова – переважно кримських татар. Багато хто з тих, хто в межах «Кримської солідарності» публічно заявив про незаконні дії російських силовиків, зіткнулися із серйозним тиском і опинилися в російських в'язницях. Чому кримчани залишаються солідарними навіть під загрозами арештів, з'ясовували Крим.Реалії.
Спочатку представники правозахисного руху в Криму не були об'єднані між собою. Активні кримчани просто приходили як слухачі до судів над своїми родичами, друзями та сусідами, яких переслідувала російська влада.
Коли політв'язнів ставало більше, кількість людей, об'єднаних ідеєю захисту своїх рідних, значно зросла.
У квітні 2016 року вони вперше провели непублічну зустріч з адвокатами та правозахисниками. Після цього активісти заявили про себе привселюдно. Так, у фейсбуці з'явилася сторінка «Кримської солідарності» з контактами для правової допомоги тим, хто зіткнувся з російським силовим апаратом.
Ця сторінка також стала майданчиком для висвітлення масових обшуків і затримань кримчан, судової хроніки – всього того, про що кримські медіа або замовчують, або повідомляють лише з позиції силовиків. Сьогодні на сторінку «Кримської солідарності» підписано майже 60 тисяч людей.
50 осіб – у в'язниці, дві сотні дітей – без батьків
Зростає і кількість кримчан, яких російська влада масово відправляє до в'язниць за звинуваченнями, які влада України та правозахисники називають політичними.
У списку політв'язнів, пов'язаних із «Кримською солідарністю», – 50 осіб. Це правозахисники – Сервер Мустафаєв, Емір-Усеїн Куку та Різа Ізетов, а також громадянськиі журналісти – Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов та Амет Сулейманов.
Усіх їх відправили за ґрати по черзі: спочатку правозахисників, які опинилися в полі зору російських силовиків, потім тих, хто висвітлював процеси над ними, ще кілька людей було заарештовано та засуджено після того, як організовували для співвітчизників передачі в СІЗО.
Більшість заарештованих і засуджених – багатодітні. Таким чином, без батьків у Криму залишилася 221 дитина. З них 13 не бачили своїх батьків, оскільки були народжені після їх арешту.
За сім років свого існування активісти «Кримської солідарності» розгорнули різні напрями своєї діяльності: від надання правової допомоги кримчанам і навчання їхнім правовим засадам до піклування про сім'ї політв'язнів.
«Публічність і резонанс викликають у влади головний біль»
«Кримська солідарність» з перших днів свого існування викликає роздратування у російської влади та силовиків. Оскільки цей громадянський рух офіційно не зареєстрований, його заборонити не можуть. Але постійно чинять тиск на всіх, хто так чи інакше пов'язаний з ним.
Російські силовики всіляко перешкоджали першим спробам кримських активістів бути присутніми в судах над політв'язнями. Їм прямо в залах судів виписували повістки на допити як свідків і таким чином позбавляли можливості розголошувати інформацію про ці переслідування.
Але ці дії мали зворотний ефект: кримчани почали масово збиратися біля будівель судів.
Для боротьби з ними російські силовики вдалися до всіляких законодавчих шпарин, зокрема намагаючись звинувачувати їх у незаконних зібраннях. Суттєво допомогли їм у цьому коронавірусні обмеження, запроваджені у Криму 2020 року. Силовики отримали офіційне право забороняти кримчанам збиратися біля судів, затримувати їх та штрафувати за адміністративними статтями. Ця практика широко застосовується й досі.
За будь-які прояви активістської діяльності в Криму силовики затримують, у тому числі й жінок, як це сталося у 2019 році з правозахисницею Лутфіє Зудієвою та координаторкою допомоги дітям політв'язнів Муміне Салієвою.
З протидією з боку російських силовиків стикаються не лише самі активісти «Кримської солідарності», а й ті, хто якось допомагає їм. Під тиском опинялися, у тому числі й підприємці, які здавали в оренду активістам зали для проведення зустрічей із рідними політв'язнів.
На учасників цих зустрічей силовики влаштовували облави, переписували їхні дані та чинили психологічний тиск, згадують активісти.
Тиск був завжди як на сам рух, так і на окремих активістів, які симпатизували йомуАктивісти «Кримської солідарності»
«Від самого початку силові структури протидіяли солідарності кримчан. Бізнесменів залякували, погрожували відібрати їхній бізнес, якщо ті дозволяли «Кримській солідарності» збиратися в них. Публічність, громадський резонанс та дії активістів викликають у влади і правоохоронців постійний головний біль. Були випадки, коли під час засідань «Кримської солідарності» зовні були присутні представники Центру «Е» (Центр протидії екстремізму МВС Росії – КР). А іноді вони приходили на засідання та вручали людям застереження щодо протидії екстремізму. У 2018 році в Судаку будівлю їдальні, де зібралися активісти, оточили співробітники ОМОНу, які переписували дані людей без правових підстав, налякали їх. Тиск був завжди як на сам рух, так і на окремих активістів, які симпатизували йому», – зазначили Крим.Реалії у «Кримській солідарності».
«Нас постійно перевіряють на міцність»
Після того як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, становище кримських правозахисників ще більше ускладнилося.
З лютого 2022 року триває великий тиск на адвокатів, їх карають адмінарештами та позбавленням ліцензійЛутфіє Зудієва
Російська влада і силовики розпочали нову хвилю переслідувань кримчан за антивоєнні протести. А разом із цим активізували процес усунення незалежних адвокатів, які всупереч усім загрозам беруть під свій захист політв'язнів.
«Складається відчуття, що нас постійно перевіряють на міцність. З лютого 2022 року триває великий тиск на адвокатів, їх карають адмінарештами та позбавленням ліцензій, що не могло вплинути на політв'язнів. Тому що зараз мінімум три адвокати «вибиті» з кримінальних процесів, і вони не зможуть вступати до нових кримінальних справ, тому що у них більше немає посвідчень адвокатів», – розповіла Крим.Реалії кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва.
Проте адвокати, громадянські журналісти та активісти «Кримської солідарності», за її словами, продовжують свою діяльність, усвідомлюючи всі ризики.
Це мистецтво маленьких кроків, коли ти йдеш потихеньку і результати здаються невеликими, але вони є важливими з погляду цінності життя людиниЛутфіє Зудієва
«Ці ризики зміщуються на другий план, коли ти допомагаєш конкретній людині, дізнаєшся, що вона вийшла від російських силовиків без застосування тортур, що вона змогла уникнути великої небезпеки, в тому числі завдяки юридичній підтримці адвокатів і громадському резонансу, який створюють громадянські журналісти. Це мистецтво маленьких кроків, коли ти йдеш потихеньку і результати здаються невеликими, але вони є важливими з погляду цінності життя людини», – каже правозахисниця.
З лютого 2022 року російська влада посилила тиск і на вже засуджених політв'язнів, зазначають кримські правозахисники. Кримчан у російських колоніях стали переводити в різні регіони Росії, посилили їх облік та регулярно відправляють до ШІЗО.
«Це сильно звужує права політв'язнів, вони втрачають багато можливостей і загалом психологічно це досить непросто, тому що вони тривалий час перебувають в ізоляції в обмеженій маленькій камері. У деяких кримінальних справах з адвокатів почали брати розписки про нерозголошення інформації. Так захисники втрачають можливість поширювати інформацію про справу свого підзахисного. Силовики не просто так обрали цей метод, а тому, що дуже болісно реагують на появу своїх імен у публічному просторі, особливо якщо переслідування людей пов'язані з тортурами та іншими незаконними діями з боку правоохоронних органів», – стверджують у «Кримській солідарності».
Крим.Реалії неодноразово намагалися отримати у силових органах Криму інформацію про кримських політв'язнів. Але наші інформаційні запити проігнорували. Силовики або мовчать про ці справи, або озвучують свої версії обвинувачень через ЗМІ, підконтрольні російській владі.
«Важливо не опускати руки»
Реальність, з якою зіткнулися правозахисники в Криму, показує, що шлях захисту цивільних прав тих, кого торкнулися репресії російської влади, не є безпечним. Приклади переслідувань активістів «Кримської солідарності» доводять, що опинитися на лаві підсудних у Криму може будь-хто, хто потрапить у поле зору російських силовиків.
Проте кримчани продовжують приходити до судів, збирають усім народом кошти на оплату штрафів, які призначають активістам, і підтримують сім'ї політв'язнів.
Наше завдання сьогодні полягає в тому, щоб усупереч усім ризикам бути поряд із нашими людьмиЛутфіє Зудієва
«Багато років ми робимо одну й ту саму роботу щодня, тому що розуміємо, що саме систематична робота рано чи пізно приведе нас до результату. Я в це вірю. Так було з нашим кримськотатарським народом, який виборював право повернутися додому з місць депортації. Наші батьки та дідусі десятиліття присвятили мирній боротьбі за повернення на батьківщину, бо вірили, що це якось станеться. І це сталося. Важливо, щоб кожен із нас боровся і не опускав руки. Наше завдання сьогодні полягає в тому, щоб усупереч усім ризикам бути поряд із нашими людьми, допомагати їм настільки, наскільки це буде можливо, наскільки у нас вистачить сил і поки ми самі на волі», – каже Лутфіє Зудієва.
Чимало активістів «Кримської солідарності» вважають, що сьогоднішня діяльність правозахисників у Криму пов'язана з історичною пам'яттю кримських татар. У багатьох сім'ях зберігають пам'ять про боротьбу Кримськотатарського національного руху за свої права у радянські роки.
«У багатьох кримськотатарських сім'ях розуміння ненасильницької боротьби за свої права є елементом виховання з дитинства. Також має значення фактор віри. Будучи мусульманами, кримські татари дуже уважно ставляться до положень ісламу. Вони розуміють, що якщо комусь одному погано, весь народ має захистити його. Наслідування положень ісламу та виховання в сім'ях у сукупності дає такий разючий ефект, коли люди, незважаючи на загрозу кримінального переслідування, фізичної розправи, продовжують виступати на підтримку тих, кого незаконно переслідують, і допомагати їхнім сім'ям», – стверджують у «Кримській солідарності».
Зберегтися попри всі загрози «Кримській солідарності» допомагає «духовний зв'язок» між її учасниками, вважає кримський активіст Алім Халідов.
Люди, які об'єднані у нашому громадському русі, згуртовані духовним зв'язкомАлім Халідов
«Існування будь-якого об'єднання можливе завдяки якомусь міцному зв'язку між людьми, загальним мотивам. Саме це – запорука слабкості чи сили руху. Мораль і моральні принципи можуть бути міцною основою для суспільного руху, але в умовах загрози життю, свободі лише мала частина людей готова йти до кінця. Люди, які об'єднані у нашому громадському русі, згуртовані духовним зв'язком. Звідси бажання боротися за законні права, за справедливість щодо людей, незважаючи на їхню національність чи віросповідання», – каже він.
Духовним зв'язком, на думку Аліма Халідова, пояснюється «життєстійкість, альтруїзм та пріоритет суспільних інтересів над особистими» у лавах «Кримської солідарності».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
«Кримська солідарність»
Громадське об'єднання «Кримська солідарність» було засноване в квітні 2016 року у відповідь на системні репресії російської влади в Криму щодо представників кримськотатарського народу. До нього входять адвокати, громадянські журналісти, активісти, волонтери та родичі політв'язнів.
Адвокати та громадські захисники надають юридичну консультацію і здійснюють захист заарештованих кримчан. Активісти та громадянські журналісти займаються розповсюдженням новин щодо політично вмотивованих кримінальних та адміністративних справ у Криму, висвітлюють обшуки, суди, історії сімей заарештованих і засуджених, пікети. Волонтери надають соціально-побутову допомогу сім'ям заарештованих, допомагають дітям, які залишилися без батьків (проєкт «Кримське дитинство»). У «Кримській солідарності» наголошують, що діяльність ініціативи «вийшла за рамки національного, конфесійного або географічного контексту» і ґрунтується виключно на ненасильницьких методах спротиву.
До активістів об'єднання неодноразово приходили з обшуками й арештами. Відносно багатьох із них порушено кримінальні та адміністративні справи. Зокрема, були заарештовані блогер, громадянський журналіст Наріман Мемедемінов, координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв, громадянські журналісти Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов і Рустем Шейхалієв.
Національна спілка журналістів України розцінює арешти активістів громадського об'єднання «Кримська солідарність» і обшуки в їхніх будинках, як «спробу російської влади заглушити незалежний канал зв'язку між Кримом і журналістами та правозахисниками».
