В анексованому Росією Криму розпочався поливний сезон. Другий рік поспіль російська влада використовує для зрошення кримських полів дніпровську воду – трофей російських військових, здобутий на початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року. Влада України заявляє, що викачування води з Дніпра для Криму вже завдало країні мільярдних збитків. Скільки дніпровської води використовують на Кримському півострові цього року і чи змінить вона життя кримчан, розповідаємо у нашому матеріалі.
У лютому 2022 року під час повномасштабного вторгнення в Україну російські військові окупували Херсонську область і силовим способом відновили постачання дніпровської води в анексований Крим, яке було припинено у 2014 році. Армія Росії захопила гідротехнічні споруди Каховського водосховища та запустила воду Північно-Кримським каналом.
Торік, як тільки дніпровська вода дійшла до Криму, російська влада почала роздавати її місцевим водокористувачам безкоштовно та всупереч позиції України. Цього року кримські чиновники вже планують брати плату за воду з Дніпра.
Українські кубометри
Насосну станцію №1 Північно-Кримського каналу в Джанкойському районі, яка подає дніпровську воду в інші регіони півострова, запустили в середині квітня. Так стартував другий поливний сезон у Криму.
До цієї насосної станції вода з Дніпра самопливом йшла 207 кілометрів від окупованого російськими військами Таврійська Херсонської області.
«Насосна станція №1 включилася в роботу з витратою 13,7 кубометрів за секунду. Це початковий період поливного сезону 2023 року. Надалі продуктивність станції може бути збільшена до 66 кубометрів за секунду, якщо буде потреба. 245 мільйонів кубометрів води буде подано на різноманітні сільськогосподарські потреби. З них 144,5 мільйона – в господарства, що займаються рисом», – повідомили в Держкомводгоспі російського уряду Криму.
Торік, за даними Державної екологічної інспекції України, Росія качала з Дніпра 50 кубометрів води за секунду на суму 32,6 мільйона гривень на добу.
Станом на березень 2023 року сума збитків, завданих Україні внаслідок використання дніпровської води на користь Росії в Криму, становить понад 15 мільярдів гривень, стверджують у відомстві.
У Генпрокуратурі України у зв'язку з силовим відновленням подачі дніпровської води в Крим розслідують кримінальне провадження про «значні збитки навколишньому середовищу» та матеріальні збитки Україні «у великих розмірах».
Торішнього серпня в СБУ назвали імена російських військових, причетних до підриву споруд на Північно-Кримському каналі. Обвинувальні акти щодо них передано до суду.
Цього року збитки України від викачування води з Дніпра для забезпечення Криму можуть бути масштабнішими, оскільки за рік зросла кількість водокористувачів і площі зрошення.
Російський прайс за воду з Дніпра
Торік російська влада повідомляла про 130 водокористувачів, які зрошували свої поля водою з Північно-Кримського каналу. Цього року використати дніпровську воду для зрошення землі планують 209 господарств, повідомив радник голови Державного комітету з водного господарства та меліорації російського уряду Криму Роман Захаров в урядовій «Крымской газете».
Цього року, на відміну від попереднього, кримським водокористувачам доведеться платити за воду з Північно-Кримського каналу. Згідно з прайсом, оприлюдненим Держкомводгоспом російського уряду Криму, послуги подачі дніпровської води для зрошення всіх сільгоспкультур, окрім рису, обійдуться в 35 копійок за кубометр з ПДВ, доставку води для вирощування рису оцінили у 8,4 тисячі рублів за гектар з ПДВ, а воду для риборозведення – у 14 копійок за кубометр.
Для зрошення 25 тисяч гектарів кримських земель торік планували використати 80 мільйонів кубометрів дніпровської води. Цього року площа землі, яку поливатимуть із Північно-Кримського каналу, становитиме близько 40 тисяч гектарів, а для її зрошення планують використати сотні мільйонів кубометрів води.
«Цього року заплановано колосальний обсяг подачі води. На полив сільгоспугідь скерують 488 мільйонів кубів, у тому числі понад 300 мільйонів кубів Північно-Кримським каналом», – повідомив заступник голови Держкомводгоспу Криму Альберт Кангієв.
Ще близько 100 мільйонів кубометрів води з Дніпра, за його словами, планують скерувати у місцеві водосховища для запобігання вододефіциту в регіоні.
Вода є, а розвитку – немає
З дніпровською водою у Криму пов'язують надії на відродження сільського господарства, яке суттєво постраждало у попередні вододефіцитні роки.
Але процес відродження зрошуваного землеробства на Кримському півострові значно ускладнений.
На другому році водопотстачання дніпровською водою в регіоні планують поливати менш як пів сотні тисяч гектарів землі. Хоча до 2014 року кримські аграрії зрошували 300 тисяч гектарів.
Повернення дніпровської води суттєво не вплинуло на продовольчий ринок у Криму. Вартість продуктів, включаючи місцеві овочі та фрукти, залишається високою.
Чиновники, посилаючись на аграріїв, стверджують, що за роки в умовах вододефіциту система водопостачання практично повністю була втрачена, розкрадена і вимагає 14,5 мільярдів рублів на відновлення.
Наявність води у Північно-Кримському каналі не вплинула і на зростання аграрного виробництва у Криму, стверджує депутат російського парламенту Криму, голова фракції КПРФ Сергій Богатиренко.
Показники за останні дев'ять років не покращилися, а щодо сільського господарства навіть зменшилисяСергій Богатиренко
«В обробній галузі промисловості Криму зайнято на сьогодні близько 28 тисяч осіб, а в сільському господарстві – 11 тисяч осіб. Ці показники за останні дев'ять років не покращилися, а щодо сільського господарства навіть зменшилися. Тобто розвиток економіки у цьому напрямку не відбувається. Не зростає реальне матеріальне виробництво у промисловості та сільському господарстві», – повдіомив він на засіданні кримського парламенту 12 квітня.
За словами депутата, незважаючи на наявність дніпровської води, Крим не може конкурувати з іншими регіонами Росії з виробництва аграрної продукції, а практично вся торгова мережа півострова заповнена консервованою продукцією Краснодарського краю Росії, зазначає він.
Прем'єр російського уряду Криму Юрій Гоцанюк покладає надії на те, що дніпровська вода дозволить місцевим аграріям оптимізувати польові сівозміни, збільшити частку посівних площ кормових культур, а також створити умови для збільшення сільськогосподарського поголів'я та виробництва продукції тваринництва.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
