Військові дії, стихійні лиха та нові заборони російської влади. Згадуємо головні події 2023 року на Кримському півострові.
Підконтрольна Москві кримська влада з першого дня підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Але що довше воно триває, то більше б'є по самому Криму. Крим.Реалії нагадують про головні події у Криму в 2023 році.
Вибухи, «прильоти», диверсії
2023 року в Криму продовжилися військові дії, які стали наслідком повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Новацією цього року стали залізничні диверсії.
На Кримському півострові кілька разів фіксували пошкодження залізничних колій та сходження з рейок вантажних поїздів. Такі інциденти відбувалися на ділянках кримської залізниці біля села Поштове Бахчисарайського району, біля села Чистеньке Сімферопольського району, в Кіровському районі, поблизу Феодосії та на перегоні між станціями Владиславівка-Петрове.
Хто за цим стоїть, достеменно невідомо. Збройні сили України привселюдно не беруть на себе відповідальність за це. Російська ж влада Криму звинувачує в диверсіях саме Україну.
Вперше у 2023 році в Криму висаджувався український десант.
На півострові також регулярно горіли нафтобази, склади з боєприпасами, командні пункти, військові кораблі та інші об'єкти.
У ЗСУ підтверджують причетність до більшості випадків. Вони пояснюють, що намагаються так зруйнувати логістику Росії, яка постачає через територію Криму військову техніку та живу силу на південний фронт.
Російська влада Криму постійно заявляла про «надійний захист» півострова російською ППО. Але наприкінці року – після чергових «прильотів» з військових об'єктів РФ у Криму – російський глава регіону Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) вперше визнав, що «не всі об'єкти цивільної інфраструктури сьогодні засобами ППО є можливість захистити».
В умовах, коли російські чиновники вже не гарантують кримчанам безпеку, влада України рекомендує їм берегти себе та евакуюватися.
Провал курортного сезону
Другий рік поспіль у Криму фіксують провальні показники курортного сезону. Він, як і торік, супроводжувався серйозними логістичними проблемами та масовими ударами по російських військових об'єктах.
Ключовий вплив на сезон здійснюють відсутність авіасполучення з Росією та кілометрові затори на Керченському мосту.
Через військовий чинник цілі регіони в Криму взагалі не приймали відпочивальників.
Недоступними для відпочивальників, наприклад, були пляжі західного Криму – у Штормовому, Поповці та Міжводному. Там російські військові облаштували свої укріплювальні лінії – окопи та «зуби дракона», що продовжуються до селища Заозерне під Євпаторією.
Найпопулярнішими курортами у 2023 році були Ялта, Феодосія та Судак.
Але й там пляжі часто були напівпорожніми. Через відсутність туристів багато об'єктів туристичного бізнесу взагалі не відкривалися.
Кримський турбізнес за три літні місяці показує збитки і чекає на бюджетні компенсації, щоб зберегти свої підприємства. Збитки намагаються покривати з додаткових дотацій російського бюджету.
Заборони року
У 2023 році на Кримському півострові з'явилися дві нові заборони. Російська влада заборонила кримчанам знімати та публікувати наслідки ударів ЗСУ по російських військових об'єктах.
Чиновники погрожують їм переслідуванням, аж до кримінальної відповідальності. Проте цю заборону регулярно порушують, завдяки чому стають відомі подробиці атак по російських військових об'єктах, які влада намагається приховувати.
Ще одна заборона пов'язана з тим, що в Росії оголошено екстремістською організацією «Міжнародний громадський рух ЛГБТ». Юридично такої структури не існує, тому під забороною фактично опинилося співтовариство людей, яке не відповідає «традиційним цінностям, що пропагуються в Росії». Це може загрожувати не лише самим представникам ЛГБТ, а й тим, хто виступає на їхній захист.
Особливо під загрозою опинилися представники ЛГБТ та їхні прихильники на окупованих Росією територіях України. Там для них це фізично небезпечно, зазначають в експертній спільноті.
Переслідування за Путіна
В умовах бойових дій у Криму активізували переслідування людей за критику президента Росії Володимира Путіна. Негативні думки про нього у вигляді висловлювань і написів припиняються за допомогою силового апарату – кримчан масово штрафують та заарештовують.
З'явитися перед судом у Криму можна навіть, образивши білборд із портретом Путіна. У всіх відомих випадках підконтрольні Росії кримські суди ставали на бік силовиків, які складали протоколи про правопорушення. Про те, як кримчан у 2023 році судили за критику Путіна, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Стихійні лиха
Восени 2023 року Крим накрили урагани та дві хвилі потужного шторму. Вітри та хвилювання моря такої сили фіксують у регіоні досить рідко. Стихія зносила все на своєму шляху: від дерев і металевих конструкцій до торгових точок на набережних і бетонних підпірних стін.
У результаті затопленими виявилися будинки кримчан, об'єкти інфраструктури та автотраси.
Наслідки двох штормів, що накрили Крим із різницею в тиждень, поки що не змогли повноцінно ліквідувати. Збитки від стихійного лиха, за даними російської влади Криму, становлять 42 мільярди рублів.
Втрата дніпровської води
2023 року Крим остаточно втратив доступ до дніпровської води. Це стало наслідком знищення російськими військовими греблі Каховської ГЕС та водосховища, що живило Північно-Кримський канал. З червня дніпровська вода в Крим більше не надходить. На думку експертів, така ситуація може бути незворотною.
Тому перед російською владою знову постає завдання щодо забезпечення Криму прісною водою для розвитку промисловості, сільського господарства та інших галузей економіки. Перші проблеми у зв'язку з її відсутністю виявилися вже восени.
Влада України звинувачує у знищенні дамби російських військових, які контролюють Каховську ГЕС після того, як захопили її на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Наслідками цього стали затоплення територій Херсонської області, загибель місцевих мешканців та природних ресурсів.
Російська влада заявляє, що Збройні сили України обстріляли об'єкт і пошкодили дамбу.
Численні експерти стверджують, що така масштабна руйнація дамби, найімовірніше, сталася через закладання великої кількості вибухівки всередині ГЕС, контрольованої військами РФ.
Паливна криза і продукти, що подорожчали
У 2023 році кримчани зіштовхнулися із серйозними проблемами на паливному ринку. Після ударів ЗСУ по Керченському мосту на Кримському півострові порушилася логістика, пов'язана з доставкою палива на АЗС. У результаті бензин спочатку зник, а потім з'явився, але в обмеженому асортименті та за вищою ціною.
Врегулювати ситуацію на паливному ринку російська влада обіцяла ще до середини вересня. Але за цей час проблема лише посилилася. У Криму паливо купують дорожче, ніж у сусідній Росії.
Помітно подорожчали у 2023 році продукти. Особливо стрімко зростали ціни на яйця та куряче м'ясо.
У Держдумі Росії це пояснили зростанням якості життя громадян.
Різні експерти озвучують думку, що продукти в Росії дорожчають через поєднання війни, міжнародних санкцій і кроків Москви у відповідь, що разом призвело до серйозних ускладнень в економіці цієї країни.
Крим.Реалії продовжать стежити за ситуацією на Кримському півострові та інформувати вас у 2024 році.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
