Російська влада Криму продовжує практику «націоналізації» власності, що належить українським підприємцям. Фінансами від продажу цього майна вони мають намір профінансувати війну Росії проти України. Які наслідки цієї кампанії у Криму та мотиви її ініціаторів, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
3 лютого російський парламент Криму підтримав «націоналізацію майна українських бізнесменів».
«Робота антитерористичної комісії щодо виявлення майна пособників київського режиму в Криму продовжиться. Звісно, це дуже ретельна, вивірена робота. І ми вже не зупинимося, допоки не наведемо повний порядок», – зазначив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.
Нині у Криму під «націоналізацію» потрапили вже близько 700 об'єктів.
«Незважаючи на те, що основною метою роботи в цьому напрямку є встановлення справедливості та порядку, націоналізація активів українських олігархів має стати серйозним джерелом доходів республіки. Об'єкти, що перейшли у власність Криму, за попередніми підрахунками, оцінюються в десятки мільярдів рублів», – повідомив Константинов.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що «всі об'єкти будуть продані з торгів, без винятку».
«Принципова позиція – все продати і гроші, отримані від продажу цих об'єктів, насамперед пустити на оснащення підрозділів, що виконують завдання спеціальної військової операції (СВО, так влада РФ називає війну проти України – КР)», – повідомив Аксьонов.
Однак ця ініціатива викликала подив навіть у проросійських активістів.
Чому об'єкти недружніх Росії осіб не були націоналізовані ранішеОлександр Таліпов
«У мене питання, чому об'єкти недружніх Росії осіб не були націоналізовані раніше. Я думаю, що кримський досвід мають переймати й інші суб'єкти Федерації, тому що на багатьох територіях існує і бізнес, і комерційні об'єкти, і нерухомість осіб, які зараз ведуть антиросійську діяльність», – обурився блогер із Феодосії Олександр Таліпов.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму після анексії, упевнений, що Кремлю потрібно міняти всю вертикаль російської влади в Криму.
«Одне питання – хто конкретно кришував український бізнес усі ці роки в Криму? Прям не знали… Цікаво, чи силовики в курсі цих персонажів? Нехай не дев'ять років, але рік, як іде СВО, і лише зараз вирішили «типу розібратися». Я впевнений, що основні активи вже виведено чи переписано. Саме тому в Криму треба зачищати всю вертикаль, що перефарбувалася, і ставити материкову», – поділився своєю думкою з підписниками блогер.
Експерт міжнародного права, професор Борис Бабін вважає, що за «патріотичними» гаслами «націоналізації» стоїть особистий інтерес її ініціаторів.
Таких процесів немає не лише у самій РФ, а й у сусідньому окупованому СевастополіБорис Бабін
«Потік усіляких заяв із Сімферополя щодо «нової хвилі» незаконної «націоналізації» необхідно розуміти, по-перше, враховуючи тотальну та водночас показушну «мілітаризацію» всієї тамтешньої пропаганди. І, по-друге, не варто забувати, що ця «нова хвиля» є очевидною протиправною ініціативою саме груп Аксьонова та Константинова, на яку вони досить довго отримували у 2022 році «відмашку» в Кремлі. Таких процесів немає не лише у самій РФ, а й у сусідньому окупованому Севастополі. Більше того, незаконну «націоналізацію» розпочали з об'єктів будіндустрії, які прямо перебувають у зоні бізнес-інтересів особисто Константинова та його сумновідомої «Консоль», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії експерт.
Борис Бабін зазначає, що мілітаристський пафос – лише прикриття для затіяної російською владою Криму афери.
Сімферопольські «тримачі доль та реєстрів» вирішили трохи прикрити свої афери мілітаристським пафосомБорис Бабін
«Також очевидно, що як мінімум частина заявлених об'єктів, що «націоналізуються», свідомо фактично оперуються зовсім іншими людьми, ніж заявляють незаконні кримські «чиновники». Доходить до трагікомічних ситуацій, коли торговельну марку «націоналізованого» нібито «готелю громадянина Латвії», «зареєстровано», наприклад, у чеченському місті Грозний. Тому логічно, що сімферопольські «тримачі доль та реєстрів» вирішили трохи прикрити свої афери мілітаристським пафосом. Але насправді йдеться далеко не про ті копійки, які формально можуть віддати за незаконно «націоналізовані об'єкти» їхні нібито «нові власники», але в самих маніпуляціях щодо «заміни осіб», пов'язаних із такою ласою кримською нерухомістю», – зазначив експерт.
Активістка з Ялти Олена Гукова вважає, що верхівка російської влади в Криму цією ініціативою намагається вирішити два завдання: допомогти матеріально курируваним підрозділам і передати в афілійовані компанії «націоналізоване» майно.
Я не вірю у чесний аукціон, продадуть своїм людям за заниженою ціною. А аукціон буде такою ж виставою, як вибориОлена Гукова
«Коли незадовго до початку СВО у ЗМІ ширилися розмови про те, що Путін оголосить війну, я не вірила. Знала, що армію та все, що до неї належить, розікрали і йти воювати з усім світом (що НАТО допомагатиме Україні, сумнівів не було) – це повне божевілля. В результаті реформ у РФ зменшилася чисельність армії, знищені військові інститути, майно розпродано... Неподалік мого будинку розташований розгромлений санаторій Ленінградського військового округу, ніхто його не збирається відновлювати, чекають, коли все розвалиться і віддадуть шикарну землю з парком під забудову. Така сама картина з величезним санаторієм ВПС у Судаку. Аксьонов, звичайно ж, в курсі ситуації, тим більше, що він сам навчався у військовому училищі. Тому й вирішив піти на такий крок, але й тут я не вірю у чесний аукціон, продадуть своїм людям за заниженою ціною. А аукціон буде такою ж виставою, як вибори!» – поділилася своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активістка.
Кримськотатарський активіст, колишній політв'язень Кремля Ісмаїл Рамазанов упевнений, що спроби «команди переможців» підтримати російських військових говорять про сумний стан російської армії.
Аксьонов та Константинов намагаються заробляти на війні. Продаючи чуже майно, вони порушують закони УкраїниІсмаїл Рамазанов
«Російська армія, крім елітних підрозділів, м'яко кажучи, забезпечена жахливо. Про це повідомляють численні полонені. Користуючись цим, під приводом допомоги армії, Аксьонов та Константинов намагаються заробляти на війні. Продаючи чуже майно, вони порушують закони України, за що їм ще доведеться відповісти. При цьому діють хитро, заробляючи, вони відправляють обдурених хлопчиків воювати проти ЗСУ. Але це лише підтверджує, що ситуація в російській армії жалюгідна. Ми ж зі свого боку зробимо все можливе і неможливе, щоб терористична російська армія зазнала поразки в цій війні», – повідомив свою точку зору Крим.Реалії активіст.
Про те, що Росії все складніше буде фінансувати війну, свідчить дефіцит бюджету, що швидко зростає.
«Ось і лютий прийшов. Економіка, схоже, починає співати романси. За даними Мінфіну, розмір дисконту на нафту вже понад 40%. Середня ціна на нафту Urals у січні склала 49,5 долара за барель. Нагадую, що бюджет зверстаний на вартості нафти у 2023 році в 70 доларів за барель. Дефіцит може з такою ціною становити близько шести трлн рубілв. Це вже не дзвіночок, це набат», – ділиться з підписниками своїми висновками депутатка Держдуми Росії минулого скликання Віра Ганзя.
У Криму зростає занепокоєння, що за такого зростання дефіциту федерального бюджету регіон може втратити частину дотацій, що відразу позначиться на виплатах бюджетникам.
«З жахом чекаю, якщо Росія, не дай боже, уріже нам фінансування, ми відразу це відчуємо, тому що фінансування бюджетників йде лише за федеральний рахунок», – розповів лідер кримських комуністів Сергій Богатиренко.
Сергій Аксьонов повідомив, що завершення фортифікаційних робіт, що проводяться в Криму, заплановано на квітень, зазначивши, що «підтримка федерального бюджету в частині фортифікації надається». Це також підтверджує невпевненість Кремля у можливості утримати контрнаступ ЗСУ в бік Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
