З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну країни Європейського Союзу (ЄС), США, Велика Британія та їхні союзники запровадили санкції проти російської цивільної авіації. Західним компаніям заборонено постачати російським перевізникам нові повітряні судна, комплектуючі для них і брати участь у їхньому техобслуговуванні. Для російських авіакомпаній також заборонено пролітати над територією ЄС, США та інших країн, які приєдналися до санкцій. Одночасно з подачі Кремля в Криму запровадили «режим підвищеної готовності», а Росавіація, яка відповідає в Росії за безпеку польотів, періодично продовжує заборони на польоти до аеропорту прифронтового Сімферополя. Незважаючи на це, спостерігачі та журналісти Крим.Реалії на Кримському півострові фіксують підготовку підконтрольної Москві місцевої влади до організації міжнародних польотів – в аеропорту «Сімферополь» знову відкрили прикордонний пункт пропуску.
Хто, як та у яких територіальних межах регулює міжнародні польоти? Публічність наказу Мінтрансу РФ про повітряне КПП у Сімферополі: пропагандистський блеф Росії чи конкретний крок Москви до відкриття міжнародного авіаційного сполучення з Кримом? Чому війна та криза в російській цивільній авіації виключають легальну можливість міжнародних польотів з анексованого Криму? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом з експертами.
Росія отримала «червону мітку» від ICАО та інших міжнародних структур
Організацію міжнародного контролю в галузі цивільної авіації та претензій щодо цього до Росії Крим.Реалії попросили прокоментувати експерта з питань транспорту, першого заступника, виконувача обов'язків міністра транспорту України (2008-2010) Василя Шевченка.
Москва отримала від IСAO «червоний прапорець» – суворе попередження, або «червону мітку»Василь Шевченко
«Міжнародне регулювання у цивільній авіації здійснюється уповноваженим органом, спеціалізованою установою ООН – Міжнародною організацією цивільної авіації (IСAO) зі штаб-квартирою в Монреалі, Канада. Ця організація регламентує вимоги щодо безпеки польотів, у забезпеченні якої безпосередньо беруть участь служба безпеки аеропорту відправлення рейсу, польотний супровід країн, над якими літак пролітає, та служба безпеки польотів країни, де рейс приземляється. Членство в IСAO – запорука отримання досвіду та знань у забезпеченні безпеки польотів завдяки постійному вдосконаленню вимог до неї. Через порушення міжнародного права та відмову повертати повітряні судна, які перебували до 24 лютого 2022 року в лізингу на території РФ, їхнім власникам, що призвело до погіршення безпеки польотів, Москва отримала від IСAO «червоний прапорець» – суворе попередження, або «червону мітку». Такий низький рівень безпеки польотів мають лише чотири країни у світі: Росія, Конго, Ліберія та Бутан», – розповів експерт.
В іншій структурі – неурядовій організації Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) зі штаб-квартирою в Монреалі, Канада – повністю виключили можливість відкриття повітряного простору над Росією для міжнародних польотів у найближчому майбутньому.
Росія не приєдналася ні до Євроконтролю, ні до CEACВасиль Шевченко
«Все, що стосується аеронавігаційного обслуговування в європейських країнах, то в Європейському Союзі є схожі уповноважені органи, які виконують аналогічні ICАО функції. Це – Євроконтроль (EUROCONTROL) зі штаб-квартирою у Брюсселі, Бельгія, який відповідає за аеронавігаційне забезпечення; та Європейська Асоціація цивільної авіації (CEAC) зі штаб-квартирою в Парижі, Франція, заснована ICАО та Радою Європи і відповідає за безпеку польотів загалом. Росія не приєдналася ні до Євроконтролю, ні до CEAC, хоча саме європейські аеропорти, як умовно окремі від американського та азійського транспортних авіаційних хабів, мають поглиблену деталізацію питань безпеки», – додав Василь Шевченко.
За словами співрозмовника Крим.Реалії, Москва, продовжуючи просувати свою навігаційну систему ГЛОНАСС, разом зі своїми партнерами з-поміж «дружніх країн» та з підключенням країн-членів ОДКБ намагалася створити центр авіаційного супроводу в рамках євразійського економічного простору.
«Кремль намагається через такі проєкти технічно продемонструвати, що може самостійно вирішувати глобальні питання. Але! З'ясувалося, що запропоновані механізми просто не працюють, як і така величезна кількість західних двигунів і літаків, які використовували країни, що приєдналися до російської ініціативи. Після отримання Москвою «червоного прапорця» ідея «євразійського авіаційного контролю» перебуває під загрозою повного провалу», – заявив експерт.
У Росії, яка бачить себе наступницею колишнього СРСР, вважають, що входять до Міжнародної організації цивільної авіації з листопада 1970 року. Нібито через «тиск на РФ після 24 лютого 2022 року» Москва подала до ради організації заяву про порушення країнами-членами Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. У жовтні 2022 року Росію не переобрали до керівної ради ICAO. В Росавіації заявили, що РФ зберігає за собою право повноцінного членства в організації та продовжить роботу через своє представництво у ній. У листопаді 2023 року в Кремлі вирішили боротися за членство у керівній раді ICAO у 2025 році.
КПП у нібито міжнародному, але закритому та прифронтовому аеропорту «Сімферополь»
У 2014 році після незаконної анексії Криму Росією Україна закрила всі аеропорти на півострові. Постановою уряду РФ в односторонньому порядку Москва створила в захопленому в Україні аеропорту «Сімферополь» окремий прикордонний контрольно-пропускний пункт (КПП). Відтоді прикордонники лише двічі гіпотетично могли здійснювати свої прямі функції. По-перше, під час протиправного вильоту із Сімферополя літака до Сирії у 2018 році. Тоді цей літак прибув до столиці Криму вже з «відкритим у Сочі кордоном» (завершеним прикордонним контролем судна та отриманим дозволом перебувати на території приймаючої держави і пасажирами, і судном – КР), а вилітав із Криму пізніше безпосередньо до Сирії через Чорне море. По-друге, у вересні 2023 року, коли Крим.Реалії зафіксували перебування та виліт із Криму іранського вантажного літака ІЛ-76ТД.
У лютому Міністерство транспорту РФ затвердило спеціальний наказ про відкриття «в міжнародному аеропорту «Сімферополь» прикордонного повітряного вантажно-пасажирського постійного багатостороннього пункту пропуску». Цей наказ діє з 29 березня. «Щодо відкриття прикордонного КПП. Пункт пропуску – одна з численних складових процесу організації міжнародних польотів. У цьому випадку, я вважаю, йдеться про те, що Росія просто працевлаштовує своїх військових та імітує процес нібито подолання ізоляції Криму. Прикордонний пост – це одна зі складових намірів окупантів, але його створення абсолютно не підтверджує, що буде пасажиропотік, і чи буде він «туди й назад», – наголосив Василь Шевченко.
Він також заявив, що опублікування відповідного наказу Мінтрансу РФ про повторне відкриття КПП в аеропорту свідчить про прагнення Росії включити питання організації міжнародних польотів з Криму в загальну картину московської військової пропаганди.
Відкриття пункту пропуску вписується у «частину позитивних очікувань соціуму»Василь Шевченко
«І тут Москва має на меті пропаганду. Адже відомо, що тема стає цікавою, якщо розширити формат аудиторії. Знову відкривають пункт пропуску, який раніше був відкритим ще з 2014 року, але, «на жаль», так і не запрацював. Відкриття пункту пропуску вписується у «частину позитивних очікувань соціуму». Й інша теза пропаганди: якщо відкривається прикордонний КПП в аеропорту, такий аеропорт можна автоматично називати міжнародним. Але в плані забезпечення безпеки польотів і загалом у системі польотів це – «як макове зернятко»… Тому стверджувати, що повноцінні міжнародні рейси із Сімферополя можливі, не лише передчасно, а й означає якоюсь мірою підігравати ворожим пропагандистам», – наголосив експерт.
Російська влада Криму протягом 10 років не перестає обіцяти прямі польоти «за кордон» безпосередньо з аеропорту в Сімферополі, продовжуючи вважати його міжнародним.
Нова будівля аеровокзалу в анексованому Сімферополі, зведена за корейським проєктом без погодження з Україною поруч із реконструйованим льотним полем, перебуває під контролем структур російського бізнесмена Юрія Ковальчука з найближчого оточення Володимира Путіна.
Проблеми в російській авіації незворотні та глибокі – експерт
Після того, як Росія відмовилася повертати літаки, було скасовано ліцензії на сервісні центриВасиль Шевченко
«Сьогодні в Росії знімають обмеження щодо стану здоров'я пілотів цивільної авіації. Дійшли до того, що стали лише вибірково перевіряти стан їхнього здоров'я перед польотом. Якщо раніше стан здоров'я мав обов'язково перевірятися, то зараз – ні, використовують заміну в інструкціях на формулювання «може перевірятися». Зафіксовано випадки, коли пілоти вмирають під час польоту. Також аеронавігаційне обладнання, світлосигнальне обладнання, все, що стосується підготовки технічного персоналу, обслуговування літаків, регламентів на двигуни, фюзеляжі, планери – це все перебуває в «червоній зоні». Після того, як Росія відмовилася повертати літаки, було скасовано ліцензії на сервісні центри обслуговування. Усі «захоплені» нею літаки визнали викраденими. 95% російських перевезень здійснювалося літаками західного виробництва, переважно двох виробників – Boeing і Airbus, і навіть частково – Embraer. Ну, і загалом, у межах російського авіаційного парку близько 65-70% – літаки західного виробництва. Таким чином, через санкції всю авіаційну складову в РФ було практично «обнулено», – розповів Василь Шевченко.
Він також додав, що, на його думку, як такого масштабного авіаційного виробництва в Росії на сьогодні немає, озвучені лише плани до 2030 року.
Росіяни просто не можуть їх обслуговувати й ухвалили урядове рішення про правомірність «канібалізації літаків»Василь Шевченко
«Але це лише плани. Перспективи розробок також практично немає. Загалом Росія експлуатувала до 1000 літаків – вони протягом останніх двох років планомірно виходять із ладу. Росіяни просто не можуть їх обслуговувати й ухвалили урядове рішення про правомірність «канібалізації літаків» – за рахунок повного розбирання певної частини літаків забезпечують експлуатацію решти. В американських двигунів часто фіксується «помпаж» (порушення стійкості роботи з вібрацією – КР) у польоті, і росіяни нічого з цим не можуть зробити. Вони спробували їх обслуговувати в Ірані, але там теж нічого не вийшло – сучасний літак влаштований так, що навіть для підкачування шин на шасі потрібно підключатися до «особистого кабінету» літака. Це можливо лише за наявності фірмового сервісу. Коли західні літаки, які є у РФ на сьогодні, вийдуть з ладу повністю – питання часу», – підсумував співрозмовник Крим.Реалії.
Хто першим полетить до Криму з-за кордону: Іран, Туреччина чи Білорусь?
У свою чергу, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смелянський, оцінюючи ситуацію в бесіді з журналістом Крим.Реалії, заявив, що українській владі все ж таки необхідно звернути увагу на опублікований наказ Мінтрансу РФ про відкриття міжнародного прикордонного КПП в аеропорту «Сімферополь».
Росія може задіяти на такому маршруті військово-транспортний літак. Це може бути і білоруський літакЮрій Смелянський
«Тут є нюанси. Один із них – те, що окупанти методично готують свої майбутні дії, зокрема операції, пов'язані зі спробами подолати міжнародний режим санкцій та ізоляцію Криму. Не можна скидати з рахунків те, що вони здатні організувати провокацію і шляхом умисного підриву над територією окупованого Криму пасажирського судна зі звинуваченням Києва в тому, що сталося, і у вигляді так званого «показового» авіаційного рейсу за маршрутом, який не буде підконтрольним ані Збройним силам України, які дістають на ураження навіть до території Криму, ані міжнародним структурам. Наприклад, пасажирський літак рейсом з Тегерану до Сімферополя може летіти в повітряному просторі над Іраном, потім увійде в простір над Каспійським морем і в його російському секторі зайде в простір над територією РФ, далі усталеним для Москви «повітряним коридором» такий літак може увійти з Тамані в Крим над Керчю та приземлиться у Сімферополі. Також не виключено використання повітряними суднами-провокаторами простору над російським узбережжям Чорного моря. Росія може задіяти на такому маршруті військово-транспортний літак. Це може бути і білоруський літак», – зазначив Юрій Смелянський.
Василь Шевченко погодився з такими висновками, додавши, що все ж таки не бачить умов для налагодження системних польотів із Криму «за кордон».
На такі дії Анкара не піде, ризикуючи втратити членство в ЄСАС та ЄвроконтроліВасиль Шевченко
«Теоретично – так, можуть літати, наприклад, з Ірану, Туреччини. Але хто і навіщо літатиме до Ірану і назад до Криму? І що можна возити безпосередньо з Ірану? «Шахеди» вже не найуспішніші снаряди, знищення таких дронів обходиться досить дешево. А щодо Туреччини – на такі дії Анкара не піде, ризикуючи втратити членство в ЄСАС та Євроконтролі. Щодо вантажних перевезень, то це ще простіше – вони перебувають у зоні ураення українських зенітно-ракетних комплексів. Чи ризикуватимуть у Кремлі? Не факт. Простіше в такому разі возити на Ростов», – сказав він.
Протягом останніх двох років Росавіація регулярно продовжує заборону на польоти до анексованого Криму. Аеропорт у Сімферополі простоює, його використовують для фейкової «демонстрації» покращення життя, пасажирів не приймають і не відправляють.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
