СЕВАСТОПОЛЬ – Підбитий у вересні в Криму великий десантний корабель «Минск» Балтійського флоту РФ вивели із сухого доку. Наполовину знищений підводний човен «Ростов-на-Дону» залишається на колишньому місці. Російське керівництво Севморзаводу заявляє про плани реконструкції доків і водночас звільняє робітників. У цей час ВДК «Минск» стоїть у Корабельній бухті Севастополя з повністю зрізаною надбудовою та невідомо, коли і де його відновлюватимуть. Подробиці – у матеріалі Крим.Реалії.
3 грудня OSINT-дослідник, який працює під псевдонімом Evergreen Intel, опублікував у соцмережі Х (колишня Twitter) супутникові знімки Корабельної бухти Севастополя та розташованого в ній сухого доку Севастопольського морського заводу.
Знімки дослідник супроводжував коментарем: «Видно ВДК «Минск» (надбудова знята) та підводний човен «Ростов-на-Дону». Другий ВДК проєкту 775 чекає біля тепер порожнього сухого доку, де 12 вересня обстріляли «Минск».
Вдала атака із серйозними наслідками
ВДК «Минск» будували на польській верфі у Гданську. Його ввели в дію 1983 року, включивши до складу Балтійського флоту під назвою ВДК-43. Пізніше корабель перейменували на «Минск». У лютому 2022 року у складі загону великих десантних кораблів він увійшов у Чорне море для участі у навчаннях. Як вважають військові аналітики, під цим приводом Росія посилила морське десантне угруповання в Чорному морі перед початком повномасштабної війни з Україною.
На початковому періоді війни «Минск» брав участь у блокаді українського узбережжя, готуючись до десантної операції. Після зриву українськими військами цих планів ВДК перебував на базі в Севастополі, зрідка виходячи у море для виконання бойових і навчальних завдань.
Наприкінці серпня чи на початку вересня – точна дата невідома – корабель помістили в сухий док Севастопольського морського заводу для ремонту. У ніч на 13 вересня по ВДК «Минск» і по підводному човні «Ростов-на-Дону», що також був у доці, було завдано ракетного удару, що викликав масштабну пожежу.
Того ж дня представник української розвідки Андрій Юсов заявив, що російські великий десантний корабель і підводний човен після ракетної атаки на Севморзавод відновленню не підлягають. Водночас Міністерство оборони РФ у своєму релізі заявило, що пошкодження незначні й будуть усунені.
«Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать, що «Минск» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, отримав катастрофічні пошкодження», – йшлося у повідомленні розвідки Великої Британії.
Російське агентство ТАСС із посиланням на джерело в судноремонтній галузі Криму заявило, що «Минск» можуть відновити з використанням агрегатів колишнього корабля українських ВМС.
«Розглядається варіант відновлення технічної готовності ВДК «Минск» за рахунок використання систем та агрегатів аналогічного за проєктом і «забутого» з 2014 року «Константина Ольшанского», – заявив неназваний співрозмовник агентства.
Захоплений Росією великий десантний корабель ВМСУ «Костянтин Ольшанський» у Севастополі. Крим, архівне фото
Український ВДК «Константин Ольшанский» під час окупації Криму Росією в лютому-березні 2014 року був заблокований в озері Донузлав, а згодом переведений на стоянку до Севастополя.
Обидва судна – представники проєкту 775, за кодифікацією НАТО – Ropucha, що польською означає «жаба». Можливо, саме «Константин Ольшанский»» стоїть зараз в акваторії Севастопольського морзаводу – на наявність у Корабельній бухті ще одного ВДК проєкту 775 звертає увагу той самий OSINT-дослідник Evergreen Intel.
Плани та реалії
У жовтні російська газета «Известия» опублікувала статтю, присвячену імовірному відновленню ВДК «Минск». Із посиланням на джерела видання стверджує, що корабель відновлять за оновленим проєктом. У нього зміниться верхня надбудова, а також буде переглянуто склад озброєння та бортового радіоелектронного обладнання.
Рішення про відновлення «Минска» залежить від стану його корпусу та двигунів, розповів російський військовий експерт Дмитро Болтенков.
«Якщо ухвалено рішення повернути корабель у стрій, значить, із корпусом все нормально. А будівництво надбудови – це не велика проблема, – пояснив він. – ВДК проєкту 775 досить прості. Там немає складних систем озброєння чи електроніки, пошкодження чи знищення яких могло б ускладнити роботи».
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Корабельний «канібалізм» по-російськи в СевастополіЯк «донора» Болтенков знову-таки згадав ВДК «Константин Ольшанский», але зазначив, що всі кораблі проєкту 775 будувалися давно, тому надбудови можуть отримати нову архітектуру.
«Тут стане в нагоді досвід, отриманий при будівництві новітніх ВДК [проєкту] 11711 «Иван Грен», – додав експерт.
«Иван Грен», який увійшов до складу Північного флоту РФ у червні 2018 року, став першим десантним кораблем, спроєктованим і побудованим у новітній історії країни.
Зараз у складі ВМФ РФ два такі кораблі – до «Грена» додався «Петр Моргунов». Останній також був у складі загону ВДК, які зайшли в Чорне море перед початком війни з Україною, а зараз, за даними супутникових знімків, стоїть у Новоросійську без виходу в море.
Обидва кораблі нового проєкту 11711 будувалися в Калінінграді на заводі «Янтар» на базі старого, 1960-х років, проєкту 1171 «Тапир».
Де ремонтувати?
Яким чином напрацювання нового проєкту перенесуть на корпус «Минска», наразі незрозуміло, відомостей про це у відкритих джерелах немає. Проте ремонт ВДК на Севморзаводі може мати справу з іншими труднощами. І пов'язано це зі станом судноремонту на підприємстві.
Як пише севастопольське видання Forpost, севастопольська філія ЦС «Звьоздочка», яка орендувала виробничі потужності заводу, завершує свою діяльність у місті. До кінця року підприємство має добудувати плавучий кран ПК-400, вирішити долю ПК-700 і повернути майно, що орендується, севастопольському АТ.
Головне питання, яким зараз зайнятий Севморзавод – це працевлаштування робітників «Звьоздочки», що звільняються. Тим часом, з кінця 2021 року з підприємства почали масово звільняти робітників і через це незрозуміло куди працевлаштують персонал.
Севморзавод, Крим. Архівне фото
Обладнання та цехи підприємства потребують ремонту і модернізації. За інформацією видання, «доки Севморзаводу вимагають заміни насосного обладнання та одного батопорту, який нині в жалюгідному стані».
Директор департаменту економічного розвитку російського уряду міста Денис Профатилов під час доповіді на сесії російського парламенту Севастополя розповів про плани модернізації Севморзаводу.
«Щодо модернізації – справді, керівництво підприємства озвучує те, що підприємство включене до програми реконструкції доків. І ще раніше – у попередні роки кошти, які були виділені на модернізацію підприємства, але не могли бути доведені через те, що майно підприємства не було у власності ОСК, відповідно, сьогодні ці питання вирішено, і ОСК може повноцінно фінансувати підприємство для його модернізації», – сказав директор департаменту. Проте точних термінів реконструкції та модернізації підприємства російський урядовець назвати не зміг.
З 2015 року російська влада міста неодноразово заявляла про плани будувати на підприємстві військові кораблі, але далі розмов справа не пішла.
У Криму є два діючі суднобудівні підприємства, які перебувають у кращому стані, ніж Севастопольський морський завод.
У Феодосії – це СРЗ «Море». Після анексії на підприємстві було закладено три малі ракетні кораблі проєкту 22800, один з яких добудовується на Ленінградському суднобудівному заводі «Пелла», про долю двох інших відомостей у відкритих джерелах немає.
У Керчі суднобудівний завод «Залив» імені Б.Є. Бутоми після анексії також розпочав будівництво військових кораблів. Побудовано два патрульні кораблі проєкту 22160, малий ракетний корабель «Циклон» проєкту 22800 та другий корабель «Аскольд» цього ж проєкту, знищений прямо на заводі 4 листопада. На «Заливі» закладено у 2020 році два універсальні десантні кораблі проєкту 23900 «Иван Рогов». Ці кораблі-вертольоносці покликані замінити французькі УДК типу «Містраль», які Франція відмовилася передавати після анексії Росією Криму.
Загалом завод «Залив» здатний відремонтувати та модернізувати ВДК «Минск», але невідомо, чи має вільні виробничі потужності для цього. Також викликає великий сумнів, чи витримає наполовину розібраний корабель буксирування до Керчі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.