Російські ЗМІ з посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі повідомляють, що отримані підводним човном «Ростов-на-Дону» у Севастополі під час ракетного удару пошкодження не є критичними. Водночас провідні західні експерти впевнені, що підводний човен не підлягає відновленню, а його ремонт нерентабельний. Що це за підводний човен, які має особливості та чим небезпечний – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Російське агентство ТАСС із посиланням на джерело в ОПК Росії повідомляє, що отримані 13 вересня підводним човном «Ростов-на-Дону» Чорноморського флоту пошкодження не є критичними і не призведуть до значного збільшення часу його перебування на плановому ремонті.
«У субмарини незначні ушкодження, що не вплинули на її міцний корпус. Їх усунення може лише незначно збільшити час перебування підводного човна на плановому ремонті», – сказало джерело агентства.
Ремонт підводного човна нерентабельний. Відновленню не підлягає?
У ніч на 13 вересня 2023 року по човну, що перебував у сухому доці Севастопольського морського заводу, було завдано ракетного удару Збройними Силами України. Вранці 13 вересня Міноборони РФ повідомило, що внаслідок нічної атаки на Севастополь було пошкоджено два російські кораблі. Цю інформацію без деталей підтвердив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
Російські ЗМІ, зокрема телеграм-канал Baza, з посиланням на джерела повідомили, що внаслідок атаки на Севастополь пошкоджено великий десантний корабель «Минськ» і дизель-електричний підводний човен «Ростов-на-Дону», які перебували на ремонті в сухому доку Севастопольського морського заводу.
Удар по заводу було завдано британськими крилатими ракетами Storm Shadow. Видання Defense Express писало, що разом із Storm Shadow ЗСУ, ймовірно, застосували протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, а також безпілотники, які мали помилкові цілі для російської ППО.
Це значні ураження, і можна зараз говорити, що з великою ймовірністю – відновленню не підлягаютьАндрій Юсов
Російські ВДК і підводний човен після ракетної атаки на Севморзавод відновленню не підлягають, заявив 15 вересня представник української розвідки Андрій Юсов.
«Це значні ураження, і можна зараз говорити, що з великою ймовірністю – відновленню не підлягають. Так, сьогодні хороші новини – знищення та пошкодження великого десантного корабля проєкту 775, а також підводного човна «Ростов-на-Дону», що дуже важливо – носія ракет «Калібр». Звісно, це добрі новини для українських сил безпеки та оборони, для українських громадян», – зазначив Юсов в ефірі українського телемарафону.
Того ж дня розвідка Великої Британії, коментуючи удар по російських кораблях у Севастополі, заявила, що судна, ймовірно, зазнали значних руйнувань, а щоб їх відновити – будуть потрібні великі кошти та час.
«Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать про те, що «Минськ» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, отримав катастрофічні пошкодження», – йдеться у повідомленні.
«Будь-яка спроба повернути підводний човен до експлуатації, ймовірно, займе багато років і коштуватиме сотні мільйонів доларів», – додали у розвідці. Крім того, було опубліковано супутниковий знімок, на якому добре видно пошкодження.
Втрата «Ростова» прибирає один із чотирьох підводних човнів ЧФ Росії – носіїв крилатих ракетБританська розвідка
Там також зазначили, що існує реальна ймовірність того, що складне завдання щодо вилучення уламків із сухих доків виведе їх з експлуатації на багато місяців. Тому Чорноморський флот Росії постане перед «серйозною проблемою» щодо підтримки технічного обслуговування флоту, кажуть у розвідці Великої Британії.
«Втрата «Ростова» прибирає один із чотирьох підводних човнів ЧФ Росії – носіїв крилатих ракет, які відіграли важливу роль у завданні ударів по Україні та розширення російської влади на Чорне море та Східне Середземномор'я», – йдеться у повідомленні.
Підводний човен ЧФ «Ростов-на-Дону» майже напевно отримав серйозні пошкодження торпедного апарату внаслідок удару крилатими ракетами по судноремонтному заводу в Севастополі, пише OSINT-аналітик H I Sutton, який спеціалізується на військових кораблях.
Експерт дійшов такого висновку на основі аналізу супутникового знімку, опублікованого у зведенні британської розвідки. На ньому видно, що ракета вдарила в носову частину підводного човна. Аналітик вважає, що вона пробила міцний корпус, який повинен витримувати тиск, коли човен перебуває під водою.
18 вересня проект Conflict Intellegence Team опублікував фото російського підводного човна «Ростов-на-Дону». Знімки з'явилися у щоденному зведенні про хід війни в Україні, яку веде засновник проєкту Руслан Левієв. Фото, за його словами, команда CIT отримала від одного зі своїх підписників.
Судячи з фотографій, по підводному човну було завдано двох ударів. Один – у носову частину, про нього на підставі супутникових знімків раніше заявляли експерти, а другий – у правий борт у зону за рубкою, цю частину підводного човна на супутникових знімках видно не було.
CIT наводить думку норвезького аналітика Тура Аре Іверсена, який вважає, що пошкодження отримали торпедний і житловий відсіки, ймовірно, ударом були порушені також допоміжні приміщення та акумуляторні батареї. Іверсен зазначає, що для усунення таких пошкоджень підводний човен, швидше за все, потрібно переганяти на Адміралтейські верфі Санкт-Петербурга. На думку Іверсена, такий масштабний ремонт буде нерентабельним і субмарину простіше списати.
За даними за 2009 рік, експортна вартість підводного човна цього проєкту становила 300 млн доларів. Як стверджує британська розвідка, ремонт може коштувати сотні мільйонів доларів.
Як повідомило в день ракетної атаки по Севморзаводу Міноборони РФ, два кораблі ВМФ, пошкоджені в результаті удару, «будуть повністю відновлені і продовжать бойову службу у складі своїх флотів».
Проєкт «Варшавянка»
Підводний човен «Ростов-а-Дону» належить до проєкту 636 «Варшавянка» (за кодифікацією НАТО – Improved Kilo). Це тип багатоцільових дизель-електричних підводних човнів. На озброєнні ВМФ Росії є підводні човни проєкту 636.3, які мають деякі відмінності від базового проєкту 636 і 636.1, які поставлялися на експорт до Китаю, Алжиру та В'єтнаму.
Проєкт «Варшавянка», розроблений наприкінці 1970-х років, вважається вельми вдалим, тому будівництво серії, з низкою вдосконалень, продовжується і зараз. Майже всі човни проєкту 636 побудовані або будуються на заводі Адміралтейської верфі в Санкт-Петербурзі.
«Варшавянки» мають подвійний корпус, розділений на шість відсіків. Озброєні ракетним комплексом «Калібр», торпедами, а також ПЗРК «Ігла-1» та «Верба».
Дальність ходу в підводному положенні становить: 400 миль на трьох вузлах; у режимі РДП на швидкості 7 вузлів – 7500 миль. Швидкість (надводна) – 11-17 вузлів, швидкість (підводна) – 18-20 вузлів, робоча глибина занурення – 240 метрів. Підводний човен може перебувати в автономному плаванні до 45 діб.
Екіпаж складає 52 особи, з яких 12 офіцерів.
Підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону» 30 грудня 2014 року передано Чорноморському флоту РФ і зараховано до 4-ї окремої бригади підводних човнів із базуванням у Новоросійську.
У 2015 році підводний човен «Ростов-на-Дону» брав участь у стрільбах у Північному морі, потім у листопаді-грудні – у військовій операції Росії в Сирії.
14 грудня 2015 року підводний човен «Ростов-на-Дону» увійшов у Чорне море, 16 грудня прибув до Новоросійська.
Прохід російських підводних човнів через Босфор і Дарданелли, як визначено конвенцією Монтре, здійснюється лише після повідомлення турецької сторони та, відповідно, отримання її згоди. Більше того, субмарини проходять протоки виключно у надводному положенні.
З жовтня 2020 року до березня 2021-го підводний човен проходив плановий ремонт на судноремонтному підприємстві в Кронштадті, після чого пішов у Середземне море.
З початку повномасштабного військового вторгнення армії РФ в Україну підводний човен «Ростов-на-Дону» неодноразово здійснював обстріл українських міст крилатими ракетами «Калібр» з акваторії Чорного моря.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
