Збройні сили України завдали ракетного удару по суднобудівному заводу «Залив» в анексованій росіянами Керчі. За повідомленнями Радіо Свобода, внаслідок атаки зазнав пошкодження російський корабель – носій крилатих ракет «Калібр». Чим били по «Заливу», що може стати наступною ціллю та в чому важливість керченського суднобудівного заводу для Чорноморського флоту РФ під час повномасштабного вторгнення в Україну, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
У Керчі в суботу 4 листопада пролунали звуки вибухів і ракет, що пролітали над містом. За повідомленням кореспондента Крим.Реалії, як мінімум дві ракети пролетіли над центральним районом міста, ракети також бачили місцеві жителі в небі над північною частиною Керченського півострова.
Практично відразу в соцмережах з'явилися повідомлення про влучання ракети на територію суднобудівного заводу «Залив», «націоналізованого» Росією після захоплення Криму (і перейменованого на «Суднобудівний завод ім. Бутоми»). Раніше на заводі будували сучасні танкери для іноземних компаній, тепер виробництво переведено на військові рейки: він виробляє та ремонтує російські військові кораблі.
Того ж дня російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) визнав, що завод «Залив» став ціллю ракетної атаки. У соцмережах він стверджував, що в районі суднобудівного заводу в Керчі спрацювала ППО, і «частина уламків збитих ракет упала на територію одного із сухих доків».
Однак, судячи із супутникового знімка, який опублікували журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми», йдеться про суттєві пошкодження на території суднобудівного заводу.
Українська армія підтвердила, що завдала ракетного удару по заводу «Залив» у Керчі. У повідомленні Страткому ЗСУ удар названий «успішним».
Молодці, наче SCALPелем пройшлисяМикола Олещук
Командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук заявив, що на території заводу «Залив» перебував «один із найсучасніших» кораблів ЧФ РФ – «Аскольд», носій крилатих ракет «Калібр».
«Молодці, наче SCALPелем пройшлися», – наголосив офіцер.
Міноборони Росії підтвердило пошкодження корабля на суднобудівному заводі в Керчі внаслідок ракетного удару ЗСУ.
«Засобами ППО збито 13 крилатих ракет. У результаті влучання крилатої ракети противника отримав пошкодження корабель, що був на заводі», – йдеться в повідомленні.
Наступного дня після ракетної атаки в Керчі та околицях перекрили доступ до району, що прилягає до заводу «Залив». За повідомленнями місцевих ЗМІ, силовики «тимчасово обмежили проїзд до прибережної зони та пансіонатів на території Аршинцівської коси».
Редакція Крим.Реалії не може отримати інформацію про ступінь пошкоджень на судноремонтному заводі в Керчі.
Чим ударили по «Заливу»?
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії стверджує: атака по заводу «Залив» дезорганізувала роботу судноремонтного підприємства в умовах, коли у Росії виникли складнощі із судноремонтом у Севастополі.
«Противник зараз шукає інші місця для судноремонту. Феодосія та Керч – це для росіян резервні майданчики. І те, що прилетіло не по Керченському мосту, не кудись у Керч-Єнікальський канал і навіть не по Керченському морському порту, а саме по «Заливу», свідчить про те, що наші військові підходять до питання комплексно і заважатимуть противнику відновлюватись усіма засобами. Це дуже важливий факт», – наголосив експерт.
Щодо ракет, якими завдали удару по судноремонтному заводу в Керчі, Павло Лакійчук висловив думку, що українські військові могли використовувати авіаційні крилаті ракети класу «повітря-земля».
«Судячи з відео, опублікованих керчанами, ракети схожі на Storm Shadow або SCALP. Відрізнити їх досить складно, але якщо наші речники натякають, що це були «скальпи» – це були «скальпи». Власне, це не суттєво, тому що тактико-технічні характеристики цих ракет схожі. Не має значення, чим вразили – французькими чи британськими ракетами, можна «малювати зірочку» в будь-якому випадку», – зазначив він.
Ураження ракетою російського військового корабля на заводі свідчить про ефективність озброєння та майстерність українських військових, вважає експерт. Також це – свідчення роботи з послаблення російських ППО на Кримському півострові, яку проводять ЗСУ.
Те, що українські військові пробили цю систему ППО Росії, свідчить про ефективність ракетПавло Лакійчук
«Справа в тому, що ППО, комплекси С-400 у районі Керчі мають закривати протиповітряною обороною площу, яка включає і Керченську протоку, і Керч, до Кіровського включно. Те, що українські військові пробили цю систему ППО Росії, свідчить про ефективність ракет. Росіяни розповідали про 13-14 збитих, але, наскільки я чув, половина із запущених ракет досягла своєї цілі. Це хороший результат. І головне – ми вже говорили про те, що ЗСУ «пробили коридор» у засобах спостереження противника за надводною та повітряною обстановкою, ліквідували ключові об'єкти ППО (Тарханкут, Євпаторія, Фіолент). ЗСУ вразили засоби ППО РФ, які були небезпечними – не для ракет, а для їх носіїв, і змогли вивести засоби ураження на таку дистанцію. Здійснили удар по Керчі. Не хочеться забігати наперед, але хотілося б, щоб наступний удар був по Феодосії», – наголосив Лакійчук.
Примітно, що буквально за тиждень до атаки в Керчі відзначали ювілей заводу. Підконтрольна Росії влада міста публічно заявляла про те, що цей суднобудівний завод будує військові кораблі для російського Чорноморського флоту.
Що відомо про корабель «Аскольд»
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в ефірі українського телемарафону розповів про російський військовий корабель, який отримав пошкодження внаслідок ракетної атаки.
Корабель «Аскольд» із технологією «стелс» мав вісім шахт для запуску крилатих ракетДмитро Плетенчук
«Це надновий корабель серії «Каракурт». Один із них уже знайомий – це «Циклон», який було взято до складу менш ніж пів року тому, і ще два кораблі були на добудові – «Амур» і «Аскольд». Це один із нових. Корабель «Аскольд» із технологією «стелс» мав вісім шахт для запуску крилатих ракет. Його особливість – має морський «Панцир-С1». Це система ППО корабля», – заявив він.
Керівниця об'єднаного пресцентру Оперативного командування «Південь» Збройних сил України Наталія Гуменюк в ефірі українського телемарафону заявила, що пошкодження ракетоносія армії РФ, що перебував на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі, найближчим часом не дозволять йому нести бойове чергування.
Вона наголосила, що удар по Керченському суднобудівному заводу «був потужним, вдалим, абсолютно законним, оскільки це потужності, які забезпечують боєздатність ворога».
«Військові кораблі в Керчі не добудовуватимуть»
Росія використовує виробничі потужності керченського суднобудівного заводу у військових цілях. У Керчі не тільки будують військові кораблі, але й добудовують і доукомплектовують військові кораблі для ЧФ РФ.
Влітку 2023 року на «Заливі» відбулося підняття прапора на російському військовому малому ракетному кораблі «Циклон», який назвали «першим замовленням із серії кораблів проєкту 22800 «Каракурт», що будуються на потужностях підприємства». Кораблі проєкту 22800 належать до класу «малий корвет», однак, як стверджують у компанії «Рособоронекспорт», «Каракурт» «за своєю вогневою силою можна порівняти з кораблями класу фрегат».
Проте кількість російських оборонних замовлень для керченського заводу невелика, зазначив у коментарі Крим.Реалії Павло Лакійчук. Він нагадав, що після захоплення Криму Росія неодноразово оголошувала про намір забезпечити завод замовленнями, аж до спорудження десантних кораблів на кшталт «Мистраль». Проте ці проєкти не були реалізовані.
Росіяни не добудовуватимуть військові кораблі в КерчіПавло Лакійчук
«Говорити про те, що на «Заливі» виготовляли велику кількість кораблів, не можна. Це брехня, пропагандистська схема, більшою мірою розрахована на кримчан. Після окупації Криму Росією «Залив» був «націоналізований», а фактично – вкрадений та відданий на пограбування Зеленодольському заводу ім. Горького, що під Нижнім Новгородом, який виготовляє переважно військові кораблі малих класів. У Росії вирішили, що частину кораблів, які будуються на Зеленодольському заводі та призначаються для ЧФ РФ, після стапельного етапу, спуску на воду, переганятимуть до Керчі й там добудовуватимуть. За кількістю робітників, які задіяні на колись масштабному підприємстві, можна побачити, що це робиться більше для галочки. Після того, як ЗСУ вразили на «Заливі» російський ракетний корабель, росіяни не добудовуватимуть військові кораблі в Керчі. Будівництво проходитиме на Зеленодольському заводі», – заявив він.
А от ремонтувати російські військові кораблі за межами анексованого Криму буде досить складно, наголосив Павло Лакійчук.
Усі ці заводи у Криму є для ЗСУ законними цілями номер одинПавло Лакійчук
«Щодо судноремонту, для Чорноморського флоту РФ це буде дуже проблематично. Основну судноремонтну базу ЧФ сконцентрували в Севастополі, і з 1991 року росіяни нічого не хотіли і не збиралася змінювати. Тому можливості військового судноремонту на Кавказькому узбережжі дуже обмежені. Після 2014 року потужності «Севморзаводу», феодосійського заводу «Море» та керченського «Залива» значно збільшили можливості російського Чорноморського флоту щодо судноремонту. Але всі ці заводи у Криму є для ЗСУ законними цілями номер один. Що стосується судноремонту в російському Новоросійську, Туапсе – для ЧФ РФ такі можливості дуже обмежені», – зазначив він.
Тим часом, представник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») заявив, що удар по суднобудівному заводу «Залив» у Керчі є черговим натяком від українських військових сил Росії про загрози існування для Керченського мосту. Він наголосив, що завод, розташвоаний неподалік Керченського мосту, «виявився абсолютно беззахисним перед українськими системами озброєння».
«Це в чергове доводить той кейс, що міст обов'язково буде зруйнований, коли в цьому буде стратегічна або тактична потреба», – заявив Плетенчук.
Починаючи з серпня 2022 року, в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух.
На півострові діє підвищений («жовтий») рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
Журналісти Крим.Реалії створили інтерактивну мапу Криму, де позначені удари українських сил по військовій та логістичній структурі російської армії на Кримському півострові з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На мапі позначено понад 200 військових об'єктів і фортифікаційних споруд РФ з геолокаціями, а також місця «прильотів» по російських військових об'єктах та логістичній інфраструктурі.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
