Якийсь представник судноремонту Криму заявив, що знищений ракетою в Севастополі великий десантний корабель «Минск» відновлять за допомогою агрегатів аналогічного українського ВДК «Костянтин Ольшанський», захопленого під час анексії Росією півострова у 2014 році. Чи це можливо?
Великий десантний корабель (ВДК) «Минск» Балтійського флоту, пошкоджений у сухому доку Севастопольського морського заводу під час ракетного удару України, можуть відновити з використанням агрегатів колишнього корабля українських ВМС. Про це повідомляє російське агентство ТАСС із посиланням на джерело в судноремонтній галузі Криму.
«Розглядається варіант відновлення технічної готовності ВДК «Минск» за рахунок використання систем та агрегатів аналогічного за проєктом і «забутого» з 2014 року «Костянтина Ольшанського», – заявив неназваний співрозмовник агентства.
Гучна історія з ВДК «Минск»
Великий десантний корабель «Минск» побудований ще за часів СРСР на польській верфі в Гданську, введений в дію у 1983 році та був включений до складу Балтійського флоту. Спочатку було названо ВДК-43, а пізніше він отримав назву «Минск». Під час спуску на воду отримав бортовий номер 135, з 1987 року – №105, а з 1990 року – №127.
2021 року «Минск» проходив ремонт на 33 судноремонтному заводі в Балтійську. На початку лютого 2022 року в складі загону великих десантних кораблів зайшов у сирійський порт Тартус. Після цього у складі цього ж загону ВДК увійшов у Чорне море для участі в навчаннях. Як вважають військові аналітики, під виглядом навчань Росія посилила морське десантне угруповання у Чорному морі перед початком війни з Україною.
На початковому періоді війни «Минск» брав участь у блокуванні українського узбережжя, готуючись до десантної операції з висадки на узбережжя. Після руйнування українськими військами цих планів ВДК перебував на базі в Севастополі, зрідка виходячи у море для виконання бойових і навчальних завдань.
Наприкінці серпня чи на початку вересня – точна дата невідома – корабель був поміщений у сухий док Севастопольського морського заводу для проведення ремонту. В ніч на 13 вересня по ВДК «Минск» і по підводному човні «Ростов-на-Дону», що також перебував у доці, було завдано ракетного удару, що викликав масштабну пожежу.
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв, який прибув на місце події, опублікував у своєму телеграм-каналі власне фото на тлі палаючого корабля, мимоволі розсекретивши як його тип, так і місце, де це сталося.
Того ж дня представник української розвідки Андрій Юсов заявив, що російські великий десантний корабель і підводний човен після ракетної атаки на Севморзавод відновленню не підлягають.
«Це значні ураження, і можна зараз говорити, що з великою ймовірністю – відновленню не підлягають. Так, сьогодні хороші новини – знищення та пошкодження великого десантного корабля «Ростов-на-Дону» проєкту 775, а також підводні човни, що дуже важливо – носія ракет «Калібр», – зазначив Юсов.
Розвідка Великої Британії, коментуючи удар по російських кораблях у Севастополі, заявила, що вони, ймовірно, зазнали значних руйнувань, а щоб їх відновити – будуть потрібні великі кошти та час.
«Минск» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, отримав катастрофічні ушкодженняРозвідка Британії
«Вранці 13 вересня 2023 р. численні ракети вдарили по судноремонтному заводу «Севморзавод» у складі військово-морської бази Чорноморського флоту Росії в Севастополі. Було вражено десантний корабель «Минск» та підводний човен типу «Ростов-на-Дону». Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать про те, що «Минск» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, отримав катастрофічні ушкодження», – йдеться у повідомленні.
Єдине на той момент денне фото пошкодженого БДК «Минск» у доці опублікував телеграм-канал «Крымский ветер».
На фотографії корабля, що ще димиться, видно, що внаслідок влучання ракети і подальшої пожежі корабель отримав серйозні пошкодження: обвалилися дві щогли, труба, надбудова, можливо пошкоджена бакова артустановка.
«Російський великий десантний корабель «Минск», по якому сьогодні було завдано удару, знищено, а не просто пошкоджено», – написали аналітики проєкту Oryx.
Водночас Міністерство оборони РФ у своєму релізі заявило, що пошкодження незначні і ВДК «Минск», і підводний човен «Ростов-на-Дону» будуть відновлені.
«Костянтин Ольшанський» – корабель з героїчною історією
У великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський» історія більш героїчна. Закладений і збудований у 1985 році на тій же польській верфі «Північна верф» у Гданську, що й ВДК «Минск».
1985 року БДК «Костянтин Ольшанський» увійшов до складу 39-ї дивізії морських десантних сил з базуванням у Донузлаві. З 1985 до 1996 року входив до складу Чорноморського флоту СРСР, після розподілу флоту – до складу Військово-морських сил України.
Наприкінці 1993 – на початку 1994 року брав участь разом з іншими кораблями колишнього Чорноморського флоту СРСР в евакуації біженців із зони грузино-абхазького конфлікту. За словами корабельного медика Михайла Корпана, за час евакуації кораблю вдалося вивезти понад 4 тисячі осіб, серед яких більшість постраждала від вогнепальних поранень, а багато біженців були в критичному стані.
22 березня 2011 року ВДК «Костянтин Ольшанський» прибув до Лівії, де розгорялася громадянська війна, для евакуації громадян України. На борт було прийнято 193 особи, з них 85 громадян України та 108 громадян з 14 інших країн світу.
2012 року в Україні відбувались міжнародні військові навчання «Сі-Бриз» за участі представників 17 держав. На цих тренуваннях українські військові навчалися працювати за стандартами НАТО. Два українські кораблі – «Гетьман Сагайдачний» і «Костянтин Ольшанський» – навіть отримали НАТОвську сертифікацію.
Внаслідок окупації півострова Крим військами Росії, в ніч проти 6 березня 2014 року разом із шістьма бойовими кораблями ВМС України «Костянтин Ольшанський» було заблоковано в озері Донузлав. Блокування виконане шляхом затоплення командуванням ЧФ РФ кількох списаних кораблів.
Після анексії Криму 20 березня 2014 року російські військові висунули ультиматум українським військовослужбовцям про перехід на бік Росії. Екіпаж корабля «Костянтин Ольшанський» був одним із тих, хто відмовився його виконати, залишившись вірним присязі.
21 березня 2014 року екіпаж став тримати кругову оборону разом з іншим кораблем ВМС України – тральщиком «Черкаси». 24 березня більшість екіпажу покинула корабель, не перейшовши на бік Росії. На кораблі залишилося 20 військовослужбовців, які, за повідомленням командира корабля, «мають стояти до кінця». 24 березня близько 200 російських штурмовиків з використанням гранат та автоматичної зброї захопили ВДК «Костянтин Ольшанський».
За повідомленням українських ЗМІ, екіпажем було виведено з ладу рухову установку та електронне обладнання. У жовтні 2014 року ВДК «Костянтин Ольшанський» переведено на стоянку на базу Чорноморського флоту РФ у місті Севастополь. Номер U402 на борту було зафарбовано в листопаді 2015 року під виглядом ремонтно-фарбувальних робіт.
2014 року командиром ВДК «Костянтин Ольшанський» був Дмитро Коваленко. У вересні 2018 року він, вже будучи заступником начальника штабу морського командування ВМС України та капітаном 1-го рангу, командував походом українських військових кораблів «Донбас» і «Корець» через Керченську протоку в порт Маріуполя.
«Донор» із проєкту 775
Обидва великі десантні кораблі – і «Минск, і «Костянтин Ольшанський» – представники проєкту 775, за кодифікацією НАТО – Ropucha, що по-польськи означає «жаба». Кораблі призначені для висадки морського десанту на необладнане узбережжя та перекидання морем військ і вантажів. Здатні транспортувати різні види бронетехніки, включаючи танки, і навіть до 340 осіб особового складу. Кораблі цього проєкту є основою російського флоту.
Щодо заміни пошкодженого обладнання ВДК «Минск» за рахунок ВДК «Костянтин Ольшанський», варто зазначити, що «Минск» – представник модифікованої версії проєкту 775, яка має назву «Проєкт 775/II». Відмінності між версіями головним чином в обладнанні.
За час, що минув з 2014 року, на севастопольських форумах неодноразово з'являлися повідомлення, що українські кораблі, що стоять у Севастополі, потихеньку грабують і розбирають на запчастини.
В інтерв'ю Радіо Свобода командувач ВМС України у 2014-2016 роках Сергій Гайдук розповідав про мародерство російських військових, коли Росія повернула Україні старі та частково розграбовані кораблі з анексованого Криму.
«Є констатація факту – як мародерства, так і виведення з ладу матеріальної частини», – сказав екскомандувач ВМС України Сергій Гайдук.
«Костянтин Ольшанський», тральщики «Чернігів» та «Черкаси», а також інші кораблі – стоять у Севастополі. Але що вціліло всередині – невідомо, продовжує Сергій Гайдук.
Є велика ймовірність того, що обладнання використовується, скажімо, як запасні частиниСергій Гайдук
«Близько 70% різних видів обладнання, яке стоїть на цих кораблях – російського виробництва. І тому є велика ймовірність того, що воно використовується, скажімо, як запасні частини. Наприклад, «Тернопіль», який будувався на колишній «Ленкузні» (нині – «Завод «Кузня на Рибальському»). Головні двигуни – російського виробництва, дизельгенератори – російського виробництва, артилерія – російського виробництва», – додає колишній командувач ВМСУ.
4 жовтня російський військовий експерт Дмитро Болтенков розповів виданню «Известия», що, найімовірніше, є кілька варіантів відновлення великого десантного корабля «Минск».
«Конкретний проєкт залежатиме від рішення командування ВМФ. У Севастополі давно стоїть ВДК «Ольшанський» цього ж проєкту, який раніше належав ВМС України. Його можна використовувати при відновленні «Минска». Але ці ВДК будувалися давно, тож надбудови можуть отримати нову архітектуру», – сказав він.
Так експерт прокоментував інформацію джерел «Известий» у Міноборони та кораблебудівній галузі, згідно з якою проєкт модернізації ВДК «Минск» вже розроблено та передбачає зміну верхньої надбудови, перегляд складу озброєння та бортового радіоелектронного обладнання. «Повернення в стрій ВДК «Минск» – це ще й справа принципу», – зазначив Дмитро Болтенков.
Про доцільність такого ремонту не йдеться.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
