Від мародерства російських військових постраждали Україна та Грузія. Росія захоплює чужу військову техніку, а повертає вже розграбованою. Скільки разів росіяни зазіхали на українську власність? Скільки часу знадобиться, щоб повернути на службу захоплені росіянами українські кораблі? Розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Те, в якому стані Росія повернула Україні два катери і буксир, захоплені понад рік тому поблизу Керченської протоки, стало підставою не лише для жартів про вкрадену сантехніку. Коли стало приблизно зрозуміло, що забрали росіяни, виникли інші запитання – як довго усе відновлювати і скільки коштуватиме ремонт? Адже, за словами експертів, ціна одного лише катера – 6-8 мільйонів доларів.
«Сучасні бойові кораблі, вартість корпусу, вартість металу і загальнокорабельних систем, трубопроводів і так далі складає не більше ніж 20%. В залежності від конструкції, в залежності від рівня начинки вона може вар’юватися до 40% і так далі. Але основна вартість сучасного плавзасобу – це озброєння. Озброєння, електроніка, засоби радіолокації, гідроакустика», – пояснює голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Як саме виглядають розграбовані кораблі зсередини, поки не надто зрозуміло. Офіційно, пославшись на слідство, нічого не показали. Є лише фотографії пошкоджень, список втраченого і зображення, які опублікував колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
«Чомусь чорно-білі, незрозуміло з якої причини, можливо, щоб надати трагізму ситуації, на яких щось зображено. І так і не зрозуміло, що на них зображено, і чи те, що зображено – воно пошкоджене чи це його нормальний стан. На всіх плавзасобах були встановлені американські засоби зв’язку Harris УКХ і КХ діапазону (ультракороткі і короткі хвилі – ред.). Ці радіостанції ми не закуповуємо. Ми їх отримуємо як технічну допомогу від уряду США. Але, все ж таки, це теж кошти, які від нас фактично відходять Росії», – додає Тарас Чмут.
Збитки – більш ніж два мільйони євро
Усе ж за три місяці катери і буксир президент України Володимир Зеленський пообіцяв повернути до ладу. Навіть назвали приблизну суму втрат: «Згідно з попереднім оглядом, сума збитків на кораблях складає не менш ніж 55,5 мільйонів гривень» – заявив заступник постійного представника України при міжнародних організаціях Ігор Лоссовський. А це – трохи більше ніж два мільйони євро.
Це вже не перший випадок, коли чуже військове майно псують росіяни. У 1990-х Україна з Росією ділили радянський Чорноморський флот. Врешті, більшу частину отримала Росія за рахунок газових боргів. Україні відійшло лише близько 20% – до того ж, не найновіших корпусів. Принаймні їх частково вивели з ладу.
«Допоміжні котли розбиті вибухом. Брашпиль і шпиль, тобто якірні пристрої, які були, були повністю демонтовані. Відсутня вся проєктна та технічна документація. Корвет «Хмельницький» – головні двигуни були засипані піском. Артилерійська система була виведена з ладу, розтрощені окремі бойові пости. Це – цитати з книжки («Військово-морські сили України: Минуле і майбутнє», автор Володимир Безкоровайний – ред.). А більш детально треба просто дивитися акти прийому-передачі, акти технічного стану, і там буде все зрозуміло. Яким чином «славный русский моряк» передавав корабельний склад», – розповідає командувач ВМС України у 2014-2016 рр. Сергій Гайдук.
2014 рік: частково розграбовані кораблі
В 2014-му українські військові кораблі знову опинилися в руках росіян. Частково обладнання знищили українські моряки, решту – росіяни. Про мародерство російських військових дізналися у тому ж 2014-му, коли Росія повернула Україні старі і частково розграбовані кораблі з анексованого Криму.
«Маємо констатацію факту як мародерства, так і виведення з ладу матеріальної частини. Але як би там не було, тут спрацював таймінг: тобто 31 березня вже почався переговорний процес, пройшло дуже мало часу для того, щоб почати цей дерибан», – продовжує екскомандувач ВМС України Сергій Гайдук.
Втім, тоді найбільш боєздатні кораблі Росія залишила у себе – корвети «Хмельницький», «Луцьк», «Тернопіль», великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський», тральщики «Чернігів» і «Черкаси», а також інші кораблі – стоять в Севастополі. Але що вціліло всередині – невідомо.
«Близько 70% різних видів обладнання, яке стоїть на цих кораблях – російського виробництва. І тому є велика вірогідність того, що воно використовується, скажімо, як запасні частини. Наприклад, «Тернопіль», який будувався на колишній «Ленкузні» (нині – «Завод «Кузня на Рибальському»). Головні двигуни – російського виробництва, дизельгенератори – російського виробництва, артилерія – російського виробництва», – додає Сергій Гайдук.
Грузія і Росія, 2008 рік
Ще один приклад – не з України. 2008 рік, війна між Росією і Грузією. Того літа в Росії відкрито заявили про захоплення півтори сотні одиниць трофейної техніки – танків, БМП, артилерії. Близько двох тисяч одиниць зброї, в тому числі американської.
«Там були декілька «Гаммерів», танки, БМП. Список був великий, тому що вони зайняли кілька наших військових баз. Скільки і яке майно вони забрали... Ну, досить багато. Можна сказати, на кілька десятків мільйонів, в основному. Ну, це була війна. На війні це буває», – розповідає грузинський військовий експерт Зураб Агладзе.
За час свого недовгого перебування в грузинському порту Поті російська армія затопила кілька катерів. Хоча на військових базах їх цікавило не лише військове обладнання, додає Зураб Агладзе:
«Вони потопили і знищили ті катери, які ми не змогли, не встигли, через те, що вони не працювали, відбуксувати до Батумі. Переважно вони займалися мародерством. Тому що коли ми зайшли на цю базу, ми просто здивувалися через те, що вони практично забрали все. Починаючи з унітазів, закінчуючи індивідуальним гігієнічним приладдям солдатів і офіцерів. Я не знаю, це був наказ чи ні. Я не можу сказати. Принаймні їхнє командування було в курсі, що відбувалося».
Наслідки для Росії і компенсація для України?
Та повернемося до катерів і буксиру, які Росія повернула Україні. Ще навесні Міжнародний трибунал ООН з морського права наказав росіянам якнайшвидше відправити екіпажі і плавзасоби в Україну. Росія не поспішала і повернула лише наприкінці осені, не пов'язуючи це із рішенням суду.
«Це, швидше, неналежне виконання наказу, і за таке ні Конвенцією з морського права, ні в самому рішенні трибуналу з морського права ніяких санкцій не передбачено. Тому сказати, що це потягне якісь прогнозовані чи такі, які можна прорахувати наслідки для Росії, не можна», – зауважує викладач Києво-Могилянської академії, експерт з міжнародного права Дмитро Коваль.
Один із найважливіших моментів: якщо суд стане на бік України, на що може розраховувати Київ?
«Ми не знаємо, яка конкретно позиція в кожної зі сторін буде представлена. Про це ми довідаємося, лише коли почнуться усні слухання. Це відбудеться щонайменше через рік. Як правило, те, що сторони просять в процесі... Зрештою, коли йде фактичний розгляд, сторони справді просять компенсацій. І це те, на що Україна теоретично могла б розраховувати. Якщо чи коли арбітраж добереться до розгляду справи по суті», – додає Дмитро Коваль.
Спір щодо затримання трьох українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів – це офіційна назва справи в суді. Процес триватиме місяцями. В України є шанс отримати компенсацію від Росії за її дії поблизу Керченської протоки, кажуть фахівці, а от з наслідками мародерства представників іншої держави доведеться розбиратися самостійно.
