СЕВАСТОПОЛЬ – У Севастополі – профіцит води. Єдине у місті Чорноріченське водосховище наповнене практично повністю, а в деяких місцях вода почала підступати до автомобільних доріг, що проходять через Байдарську долину, – місцевість на південному заході міста. Повідомляється, що частково підтопленими виявилися цілі ділянки місцевості з кущами, деревами та іншою рослинністю. Чи існує ризик підтоплення сіл Байдарської долини і чи слід вважати нинішній профіцит води аномальним? Розбирався кореспондент Крим.Реалії.
«Підтоплення в Байдарській долині час від часу відбувалися. Не часто, але таке було. Але того, що відбувається зараз, я вже давно не пригадаю», – ділиться з Крим.Реалії своїми враженнями мешканець села Орлине, активіст Ленур Усманов.
За його словами, потоки води в річках, які мережею пронизують Байдарську долину, зараз набагато масивніші, ніж зазвичай. Деякі ділянки землі, розташовані неподалік сіл Орлине та Родниковське, виявилися підтоплені, проте затоплень у житловій місцевості поки що немає.
Про те, що Севастополь віднедавна відчуває профіцит води, у місті почали говорити ще місяць тому. У січні, писало місцеве видання «ForPost», кільця Чорноріченського водосховища, зведені спеціально для вимірювання рівня води, пішли глибоко під воду. Побачити їхню верхню частину можна було лише при зйомці з квадрокоптера.
На початку минулого місяця, зазначали журналісти, водосховище було наповнене на 90%, і вода продовжувала прибувати. Вже тоді вода підтопила навколишню службову дорогу, що веде до берега водойми, і опори ЛЕП на узбіччях.
Дефіцит і профіцит води в Криму
Різке збільшення обсягів води настало у Севастополі внаслідок паводків і зливових дощів, що пройшли у низці районів Кримського півострова торік влітку. І якщо в місті опадів було небагато, то на півночі та південному сході регіону – у Бельбецькій та Байдарській долинах відповідно – спостерігалися значні паводки, що призвели до часткового руйнування будинків місцевих жителів і навіть до кількох смертей.
Водночас, до цього протягом півтора року на Кримському півострові фіксувалася аномальна посуха. Обсяги природних та наливних водойм зменшилися до критичних позначок, а в більшості районів Криму підконтрольна Москві влада запроваджувала графіки подачі води.
Тоді Севастополь був єдиним великим містом півострова, що уникло віялових відключень водопостачання. Для цього влада в екстреному порядку почала експлуатувати воду з резервних джерел. Зокрема, для постачання частини міста використовувалося Голубе озеро, розташоване в районі Балаклави у Кадиківському кар'єрі. Крім цього, було збудовано водозабір на річці Бельбек.
Ризики є, але «точкові»
Окрім літніх злив, цього року в Криму видалася досить сніжна зима. Сильні снігопади неодноразово спостерігалися у Севастополі протягом січня.
Таким чином, результати літніх паводків та рясні зимові опади призвели до того, що в місті почалися підтоплення сільської місцевості, говорив у коментарі «ForPost» доктор географічних наук Борис Вахрушев.
«Зараз у нас накладаються дощові явища і танення снігу, особливо в горах, що призводить до підвищення рівня й таких досить активних гідрологічних режимів на наших річках», – сказав Вахрушев.
У районі села Родниківське, де річка Чорна – найповноводніша річка Севастополя – впадає у водосховище, вже підтоплено місток, де раніше ніколи не спостерігалося води, пише «ForPost» із посиланням на очевидців. Більше того, річка Боса, яка зазвичай більшу частину року перебуває практично в пересохлому стані, зараз несе потік води, що візуально здається навіть більшим, ніж під час літніх паводків.
При цьому скидання води севастопольським водоканалом наразі не проводиться, повідомили Крим.Реалії у відомстві.
Водночас, за словами мешканців сіл Байдарської долини, серйозних побоювань щодо масштабних затоплень сіл зараз немає.
Ленур Усманов каже, що практично в кожному селі долини справді є ділянки, розташовані в природних низовинах, і саме вони, у разі чого, будуть під загрозою. Вирішити це питання можна розчищенням дренажів і русел річок.
І якщо русла річок після літніх повеней частково були розчищені, то дренажної системи «ніхто не торкався вже багато років».
«Але є ще одна проблема. Вона стосується жителів, які отримали земельні ділянки та звелик будинки в нещодавньому минулому. Частина цих ділянок розташована на місцевості, яка взагалі не придатна для будівництва. Я пам'ятаю, як на початку 90-х я бігав по полю в Орлиному, і там завжди була болотиста місцевість. Усе це поле ще за України розпаювали, і люди там звели свої будинки. Як вони отримували цю землю чи дозвіл на будівництво, я не знаю. Але я знаю, що їхні фундаменти здебільшого – на рівні землі, яка завжди затоплювалася, тому до них перших вода піде в будинок», – каже Усманов.
Вирішити проблему цих мешканців, додає активіст, набагато складніше, оскільки їхні будинки зводили окремо, і дренажів у тій місцевості не передбачалося. Єдиний спосіб, вважає Усманов, – піднімати фундамент. У будь-якому разі, місцеві жителі впевнені, що ризики підтоплень мають лише «приватний характер» і не набудуть серйозних масштабів.
Чи піде вода?
Не переоцінювати цьогорічний профіцит води закликає і севастопольський еколог Маргарита Литвиненко. Вона нагадує, що нинішня пора року – традиційний для Севастополя час паводків. Розливи річок траплялися в регіоні регулярно і торкалися не лише села Байдарської долини. У Любимівці – житловому масиві на Північній стороні Севастополя – проблема затоплень, за словами експерта, – вічна.
«Мені не подобається ця «тріумфальна риторика» про те, що нам цієї води вистачить тепер майже на кілька років. Підтоплення місцевості та повноводність рік – це, звичайно, добре, але всю цю воду потрібно ще зібрати та правильно акумулювати, щоб вона потім була корисною. Для цього потрібні фахівці, інфраструктура й організаторські здібності. Якщо це вдасться зробити – добре. Ні – вода дуже швидко піде у море, ґрунт чи випарується», – каже Литвиненко кореспондентові Крим.Реалії.
Одним з основних способів акумулювання таких вод, за словами еколога, є будівництво невеликих водозаборів, схожих на той, що був зведений на річці Бельбев. У ці водоймища можна збирати паводкову воду і згодом через систему водовідведення, яку теж потрібно буде побудувати, воду можна буде перенаправляти на постачання міста.
Водопостачання Севастополя
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму та Севастополя в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням у Севастополі стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
Наприкінці серпня російська влада Севастополя повідомила, що в Чорноріченському водосховищі, яке забезпечує місто водою, залишилося 22 млн 500 тисяч кубометрів води, що становить приблизно третю частину від загального обсягу.
У жовтні влада оголосила режим підвищеної готовності через дефіцит води, а голова уряду Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що води місту вистачить ще на три місяці. Щоб вирішити проблему вододефіциту, влада планує побудувати трубопровід для перекидання води з Кадиковського кар'єра, з озера біля гори Гасфорта і звести водозабір на річці Бельбек. Уряд Росії вже виділив на ці проєкти кілька мільярдів рублів.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.