Російська влада Севастополя продовжує шукати нові джерела водопостачання міста. Після відмови від ідеї збору води на річці Коккозка, місцеві експерти запропонували використовувати як резервні водосховища дві водойми в Балаклаві: озеро біля гори Гасфорта і так зване Блакитне озеро, розташоване в колишньому кар'єрі з видобутку вапняку. Чи є перспективи для створення в Севастополі нових водосховищ і чи можна пити воду з балаклавських водойм, з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.
Про те, що севастопольський водоканал уже почав опрацьовувати рішення щодо включення Блакитного озера в систему водопостачання Севастополя, стало відомо кілька днів тому. Голова держпідприємства Микола Перегуда заявив, що якщо «буде відмашка» на урядовому рівні, то ДУП готовий негайно почати втілення цього проєкту в життя.
При цьому у водоканалі вже встигли оцінити обсяг води в Блакитному озері. Станом на кінець вересня він дорівнює 4,5 мільйонам кубічних метрів, випливає з заяви фахівців. Критичний же обсяг водойми дорівнює пів мільйону кубометрів. Отже, без урахування водовтрати в мережах, озеро може принести місту 4 мільйони кубометрів корисного об'єму води, повідомили кореспонденту Крим.Реалії в водоканалі.
Раніше представники підприємства заявляли, що в Чорноріченському водосховищі, яке на цей час – єдине джерело водопостачання Севастополя, залишилося 18,2 мільйона кубометрів води.
Чорноріченське водосховище стрімко міліє (фотогалерея)
Загроза для озера
Блакитне озеро розташоване в глибокому Кадиковському кар'єрі, який раніше розроблявся Балаклавським рудоуправлінням – підприємством, що спеціалізується на видобутку вапняку, щебеню та бутового каменю. Наприкінці минулого століття БРУ припинило розробку кар'єру, а через кілька років почало його рекультивацію.
Як розповів Крим.Реалії прессекретар підприємства Олег Левандовський, водойма в кар'єрі утворився завдяки тому, що в результаті його розробки підземні води вийшли на поверхню. За словами Левандовського, після того, як роботи в Кадиковському кар'єрі були зупинені, підприємство рекультивовано його: були висаджені зелені насадження, відведена вся техніка і так далі.
Територія кар'єра вже кілька років як повністю передана у власність містаОлег Левандовський
У той же час він наголосив, що під час розробки кар'єру там проводилися буропідривні роботи, і на сьогоднішні БРУ не має документальних відомостей про якість води в Блакитному озері.
«Підприємство не проводило подібних досліджень. Нам це просто не потрібно було. Сама територія кар'єра вже кілька років як повністю передана у власність міста. Тому про дослідження на предмет якості води потрібно питати в уряді. Чи брали вони якісь проби на аналіз чи ні, нам не відомо», – сказав прессекретар БРУ.
За інформацією співробітників севастопольського водоканалу, одним з основних плюсів Блакитного озера, як потенційного резервного джерела водопостачання міста, – є підземні джерела, які підживлюють водойму. Разом із тим, на думку екологів, ці джерела навряд чи зможуть компенсувати ті обсяги води, які місто планує подавати споживачам.
Наприклад, севастопольський еколог Маргарита Литвиненко каже, що не знала про існування джерел, які живили б озеро в Кадиковському кар'єрі. Однак, за її словами, якщо ці джерела дійсно є, їхньої кількості буде явно недостатньо, щоб підтримувати водний баланс у Блакитному озері.
Я бачу реальну загрозу для існування озераМаргарита Литвиненко
«Місто планує відводити до 4 мільйонів кубометрів. Припустимо, так, там є ці джерела, але скільки їх? Який дебет води вони можуть дати озеру? Цих цифр нам не озвучили. Я припущу, що цих обсягів буде абсолютно недостатньо, щоб заповнити втрати для цієї водойми. Тому тут я бачу реальну загрозу для існування озера», – сказала Литвиненко кореспонденту Крим.Реалії.
Інша проблема для перетворення озера у резервне водосховище – тривала відсутність навколо водойми санітарної зони, яка повинна оточувати кожне водосховище, згідно з нормами чинного на півострові російського законодавства. Про плани оголосити територію навколо кар'єру санітарною зоною в російському уряді Севастополя не повідомляли. На момент публікації матеріалу кореспонденту Крим.Реалії не вдалося отримати оперативний коментар чиновників із цього питання.
«Догралися з цим озером»
Іншою водоймою, яку місцева влада планує використовувати для водопостачання Севастополя, є озеро біля гори Гасфорта. Зараз територія навколо нього зайнята російським байк-клубом «Нічні вовки», який користується нею з 2015 року.
Ця ділянка була предметом численних суперечок, спочатку між російськими байкерами та рудоуправлінням, а пізніше – між байкерами та підконтрольним Москві парламентом Севастополя.
Утім, байкери й сьогодні залишаються однією з головних перешкод для освоєння озера як резервного водосховища. Депутати ще в 2018 році попереджали, що в разі посухи водойма біля гори Гасфорта могла би стати резервним джерелом водопостачання Севастополя.
«Догралися ми з цим озером. Ситуація [з посухою] в будь-який момент може загостритися», – казав два роки тому депутат російського парламенту Севастополя В'ячеслав Горєлов.
Він вимагав від уряду надати території навколо озера водоохоронний статус, проте це рішення так і не було ухвалене.
Технічно водойма біля гори Гасфорта не є озером, говорить Олег Левандовський. Це – шламосховище – природний відстійник, куди відводилися шламові води, використовувані в процесі промислової діяльності з розробки кар'єрів.
Загальний обсяг водойми, за даними В'ячеслава Горєлова, дорівнює п'яти мільйонам кубометрів. Звідти в міські мережі можна відвести приблизно 2,5 мільйона кубів води, розповіли в севастопольському водоканалі.
Це лише спроби відтягнути ту точку неповернення, яка неминуче наближаєтьсяМаргарита Литвиненко
Навіть за найоптимістичнішими підрахунками, дві зазначені водойми привнесуть у систему водопостачання Севастополя 6,5 мільйона кубометрів води. Цей обсяг – критично малий, щоб стабілізувати ситуацію, пов'язану з дефіцитом води в місті, впевнена Маргарита Литвиненко.
«Тобто всі ці заходи – не про вирішення проблеми. Це лише спроби відтягнути ту точку неповернення, яка неминуче наближається, – вважає Литвиненко. – Таким чином, наша влада покладається лише на милість природи. Все, що у них є, – це надія. Надія на те, що раптом несподівано випаде аномально великий обсяг опадів».
За словами Маргарити Литвиненко, при добовій нормі споживання в 170 тисяч кубометрів води резервні джерела зможуть «поїти» Севастополь впродовж трохи більше, ніж місяця.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
