«Для військової бази води достатньо»: як у Криму скорочують водоспоживання

Запасів прісної води в Сімферополі залишилося не більше ніж на 100 днів ‒ не на багато більше ніж на три місяці. Про це повідомив голова підконтрольного Кремлю Державного комітету водного господарства та меліорації Криму Ігор Вайль. Раніше він же запевняв, що Крим забезпечений водою до літа.

Незабаром російська голова адміністрації Сімферополя Олена Проценко написала на своїй сторінці у Facebook, що жителям міста вимкнуть гаряче водопостачання у будні, а холодна вода подаватиметься за графіком вранці та ввечері, починаючи з 10 лютого. До того ж, на спеціальній нараді голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк закликав усіх кримчан «дбайливо ставитися до витрачання цінного для півострова ресурсу ‒ води». Про водну проблему Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На початку січня уряд Росії затвердив національний план адаптації до змін клімату, згідно з яким упродовж двох років усі регіони мають до них підготуватися. Керівник відділення Російського екологічного товариства у Криму Володимир Разумейко розповів Крим.Реалії, що ця програма вже почала реалізовуватися на анексованому півострові в контексті боротьби з посухою.

‒ Це повна модернізація всіх мереж водопостачання, і за федеральні кошти вже спроєктовані нові водогони для уникнення будь-яких втрат. Також важливо пояснювати кримчанам і гостям півострова способи заощадження води. У принципі, місцеві жителі звикли дбайливо використовувати ресурси в посушливих регіонах, а туристи роблять це так, як звикли. Наприклад, чистити зуби з увімкненим потоком води з крана для них природно, і вони створюють збільшене навантаження на екосистему. Що стосується ситуації в Сімферополі, хочу звернути увагу, що озвучені показники відповідають найбільш несприятливому перебігу подій, тобто ситуація трохи краща, ніж говорять чиновники. Саме для питного водопостачання води достатньо, а от щодо поливу можливі обмеження і рекомендації. Потрібно, наприклад, висаджувати культури, які споживають мало води.

У січні заступник директора Українського інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк в ефірі Радіо Крим.Реалії висловив думку, що заходи щодо забезпечення півострова водою, про які говорить російська влада, не вирішать проблему глобально:

«Ми чуємо про плани збудувати водогін на північ Криму, щоб зарегулювати стік річок, якісь ще ідеї, зокрема щодо використання стоків Кубані. Але насправді це нереалістично, бо там водних ресурсів недостатньо навіть для власного забезпечення, не кажучи вже про перекидання до Криму. Якщо на міст через Керченську протоку навісити ще водогін, це підвищить ризики для самої споруди. Найголовніша проблема в тому, що на Кубані немає водного ресурсу для перекидання до Криму. Відходи від опріснювальних станцій створять величезну екологічну небезпеку для морської флори та фауни, а також для півострова загалом. Можна вирішити локальні проблеми таким чином, але загалом альтернативи Північно-Кримському каналу немає».

У лютому в ефірі проєкту Радіо Свобода «Схеми» голова бюджетного комітету Верховної Ради України Юрій Арістов розповів про ідею продавати воду в анексований Росією Крим. Депутат послався на досвід Ізраїлю та зазначив, що це допомогло б поповнювати український бюджет. У відповідь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вказав на те, що продаж води в Крим буде фактично означати здачу українських позицій щодо деокупації півострова. Пізніше постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич запевнив, що продаж води для анексованого Росією півострова взагалі не розглядається і що відновлення роботи Північно-Кримського каналу можливе тільки в разі деокупації.

«Була ідея – продавати воду в Крим» – народний депутат України від «Слуги народу» Юрій Арістов (відео)

Колишній міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим та ексголова Республіканського комітету водного господарства Олександр Лієв підкреслює, що без постачання з Дніпра на півострові все одно буде вистачати води для питних потреб.

‒ Ця проблема лише побічно пов'язана з Північно-Кримським каналом. Велика частина питної води в Криму й до 2014 року, і зараз ‒ це підземні води та ресурс природних водоймищ. Зовсім трохи дніпровської води йшло на питне водопостачання ‒ переважно вона йшла на потреби аграріїв та промисловості. Тобто ця проблема вирішується з артезіанських свердловин, через відновлення комунальних мереж, де відбувалися великі втрати. Але в тому ж Північному Криму без дніпровської води нехай і буде що пити ‒ тільки там буде нічого робити. Займатися сільським господарством без Північно-Кримського каналу там не можна, навіть якщо буде вистачати питної води. Підкреслюю, раніше 80% дніпровської води йшло саме на сільське господарство та промисловість.

Олександр Лієв

На думку Олександра Лієва, материкова Україна технічно не здатна подати воду до Криму без координації з російськими службами з боку півострова.

‒ Тобто, якщо у нас сьогодні немає ніякого діалогу з окупаційною владою, ми не можемо подавати воду. Щоправда, є такий варіант: ми не здаємо національні інтереси і, скажімо, переходимо в «нормандський формат», вносимо в нього питання Криму ‒ і тоді вже обговорюємо всі конфліктні моменти, тоді вже говоримо про можливе відновлення водопостачання. При цьому я не можу сказати, що припинення подачі енергоресурсів на півострів наблизило день його повернення під контроль України. Президенту Володимиру Путіну не потрібний Крим як успішний аграрний або туристичний регіон ‒ йому потрібна там тільки військова база, а для неї води достатньо. Я не сумніваюся, що мирні жителі та їхні проблеми Путіна не цікавлять.

(Текст підготував Владислав Ленцев)