В Ялті група активістів протестує проти будівництва на південному узбережжі станції опріснення морської води, ініційованої підконтрольною Росії місцевою владою. У лютому ялтинці збирали підписи під зверненням до президента Росії Володимира Путіна з проханням втрутитися в ситуацію. Тепер вони отримують відповіді від адміністрації Путіна та інших відомств. Чого бояться в Ялті та чи є шанси у людей бути почутими владою, з'ясовували Крим.Реалії.
Тетяна Сомова-Чернега з Кореїза ‒ одна з активісток, яка збирала підписи під зверненням до президента Росії Володимира Путіна з проханням не допустити будівництво опріснювальної станції на південному узбережжі Криму.
Цей протест, як вона пояснювала Крим.Реалії, викликаний занепокоєнням, що використання опріснення води владою для забезпечення питних потреб населення може обернутися зростанням онкологічних та інших захворювань, а відходи опріснення спричинять незворотні наслідки для акваторії Чорного моря.
На чому ґрунтується це занепокоєня, поки не цілком зрозуміло. Активісти посилаються на власний досвід вивчення публічної інформації про властивості води, опрісненої методом зворотного осмосу, який планується використовувати в Ялті. Однак у відкритому доступі є як негативні, так і позитивні висновки різних експертів про якість такої води та її вплив на здоров'я людей.
Намагаючись знайти відповіді на свої запитання, ялтинці декілька місяців ведуть листування з російськими та кримськими відомствами. Вони дійшли до адміністрації Володимира Путіна й отримали відповідь.
Лист до Ялти з Кремля
В управлінні президента Росії з роботи зі зверненнями громадян та організацій ялтинцям повідомили, що їхнє звернення на ім'я Володимира Путіна отримали. Але його вирішили переслати російському уряду Криму, оскільки автори звернення посилалися на те, що не отримали від нього відповідей на свої запитання.
«Для забезпечення отримання вами відповіді по суті поставленого вами запитання ваше звернення надіслане до Ради міністрів Криму», ‒ йдеться у відповіді, яку оприлюднила в соцмережах Тетяна Сомова-Чернега.
«Ініціативна група висловлює надію, що по десятому колу в відомства, які вже пройдені декілька разів, нас знову не відішлють», ‒ зазначила вона.
Ні в Кремлі, ні в російському уряді Криму публічно не згадують про звернення ялтинців із занепокоєнням щодо майбутнього опріснення морської води на півострові.
Вода в горах, у морі та на папері
Після того, як в управлінні президента Росії переслали звернення ялтинців до кримського уряду, його автори отримали ще один лист ‒ з Міністерства ЖКГ російського уряду Криму. У ньому немає жодних пояснень, що стосуються занепокоєння ялтинців про якість майбутньої опрісненої води, але повідомляється про плановані заходи з водопостачання Ялти.
Зокрема, за інформацією відомства, очікується будівництво тунельного водогону південного узбережжя Криму, дублювальних водогонів Ялта ‒ Форос, Ялта ‒ «Артек», Ялта ‒ Сімеїз, а також капітальний ремонт ділянок водогону, що веде від камери перемикання до насосних станцій №1 і №2 Загірського водосховища та інші заходи.
Також, за інформацією МінЖКГ Криму, «опрацьовується питання» будівництва в Ялті опріснювальної станції з метою «отримання питної води».
«Проведена робота з низкою компетентних організацій для виконання деталізованого розрахунку будівництва споруд опріснювальної станції продуктивністю 20 тисяч кубометрів на добу з отриманням питної води», ‒ повідомляють у відомстві.
Раніше аналогічну відповідь з такими ж формулюваннями від цього ж міністерства отримала жителька Ялти Олександра Михайлова.
«Чиновники Криму нав'язують опріснення»
Учасники ініціативної групи просять чиновників, окрім питання якості води, пояснити доцільність її опріснення в Ялті, багатій на природні гірські джерела вологи, які багато років живлять регіон.
Мешканка Ялти Любов Проценко 11 квітня оприлюднила в соцмережах відкрите звернення від імені жителів Великої Ялти до російської сенаторки від Криму Ольги Ковітіді та Повноважного представника президента Росії в Південному федеральному окрузі Володимира Устинова.
Вони просять сприяти проведенню капремонту водогінних мереж Південного узбережжя Криму, скасувати будівництво опріснювальних установок в Ялті, створити робочу групу за участі вчених для розробки заходів зі сталого водопостачання півострова і створити «науково-дослідну лабораторію» з вивчення проблем водних ресурсів регіону.
«Ми ‒ жителі Великої Ялти, висловлюємо стурбованість і незгоду з фактом ухваленого потай рішення про будівництво опріснювального заводу в Ялті. Замість того, щоб кошти, які виділяються урядом Росії на вирішення водної проблеми в Криму, спрямувати на ефективне збирання та збереження наявних водних ресурсів, включаючи реставрацію і будівництво водозаборів, насосних станцій, розчищення джерел, модернізацію водосховищ, захоплені жадобою «освоєння» бюджетних коштів, чиновники Криму нав'язують нам опріснення морської води. Промислове опріснення завдасть шкоди не тільки нашому здоров'ю, а й екології узбережжя, морській фауні. Не дамо статися водному геноциду жителів ПБК», ‒ йдеться у зверненні.
Ще один лист активісти адресували Генеральній прокуратурі Росії. У ньому ‒ прохання перевірити наявність «висновків міжнародних або російських вчених про безпеку використання води, опрісненої методом зворотного осмосу як питної», висновків «про безпеку опріснювальних установок для флори та фауни моря», а також залучити до вирішення питання водопостачання Криму кваліфікованих учених.
У разі «відсутності гарантій безпеки вживання опрісненої методом зворотного осмосу води в питних цілях і гарантій безпеки для екосистеми Чорного моря» активісти попросили притягнути до відповідальності «всіх винних, хто ухвалив рішення про будівництво опріснювальних установок».
Учасники ініціативної групи сказали Крим.Реалії, якщо їхню думку не почує влада, вони не виключають подальших судових розглядів, у яких використають усі документи, отримані під час листування з чиновниками.
«Шкоди ніякої немає»
Ми намагалися з'ясувати позицію голови російської адміністрації Ялти Яніни Павленко про названі причини занепокоєння місцевих жителів, але поки готувався цей матеріал, вона не відповіла на наші дзвінки.
Раніше Яніна Павленко називала ідею опріснення морської води в Ялті «пріоритетною».
Російський глава Криму Сергій Аксенов називає опріснення єдиним способом вирішення проблеми вододефіциту на півострові. Після того, як жителі Ялти вперше озвучили свої занепокоєння з приводу опріснення води, він запевнив у її «повній безпеці».
«Шкоди точно ніякої немає. Інша справа, що для підготовка цієї води потрібна певна технологія. У всіх, у кого стоїть зворотний осмос на кухні, то вода буде такою ж», ‒ стверджує він. На чому базуються такі висновки, він не пояснив.
Проєкт опріснення морської води на півострові внесений у комплексний план заходів «щодо забезпечення сталого водопостачання Криму» до 2024 року, затверджений російським урядом торік.
Будівництво опріснювальної станції в Ялті оцінюють у 3,3 мільярда рублів. Спочатку кримська влада стверджувала, що опріснення стане реальністю в Криму вже через кілька років. Але у березні віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов повідомив, що проєкт будівництва опріснювальної установки в Ялті планують реалізувати до кінця 2022 року. Укладання контракту на її будівництво, за його словами, планується в липні.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
