Через зменшення притоку води в Щасливенське та Загірське водосховища жителів Ялти з 14 грудня переводять на графік водопостачання по шість годин на добу. Про це 7 грудня повідомив підконтрольний Росії міністр житлово-комунального господарства Криму Дмитро Черняєв. За його словами, в Ялті надалі можуть з'явитися опріснювальні установки.
З початку осені графіки подачі води діють у Сімферополі та прилеглих населених пунктах. Раніше влада Криму озвучувала плани з будівництва однієї опріснювальної установки ‒ в Сімферопольському районі, однак тепер російський глава Криму Сергій Аксенов прогнозує, що такі заводи з'являться також в Судаку, Керчі та Феодосії. До російської анексії Криму материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в питній воді через Північно-Кримський канал, однак після захоплення півострова Росією постачання припинили. Про загострення водної проблеми Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський міністр житлово-комунального господарства Криму Дмитро Черняєв 7 грудня пояснив, чому в Ялті вирішили ввести графіки подачі води саме зараз:
«Наразі ми спостерігаємо мінімальні притоки в основні водосховища, які живлять Велику Ялту ‒ Щасливенське та Загірське. За нашим планом, який розроблений державним утворенням, при наближенні наповнення до шести мільйонів метрів кубічних ми маємо перейти до планового зниження подачі води. Адміністрація міста планує розпочати це з 14 грудня. На поточному тижні ми сповістимо всі об'єкти, і з наступного понеділка перейдемо на графік подачі по три години вранці та ввечері... Зараз ведеться розробка нових джерел, яка дозволить подати артезіанську воду. Вже підготовлені заходи, розрахунки та необхідний майданчик для планованого будівництва опріснювальної установки для Ялти».
Велика Ялта на порозі водної кризи: Щасливенське водосховище (фотогалерея)
З 27 листопада в Ялті вже почали обмежувати водопостачання вночі. Як повідомила нова виконувачка обов'язків голови російської адміністрації міста Яніна Павленко, таким чином вдається запобігти значним обсягам втрат у дірявих трубах. Активіст з Ялти Валентин Бєлогрудов висловив Крим.Реалії думку, що півострів впорається з дефіцитом води тільки за допомогою опріснювальних установок.
Опріснювальні установки треба ставити якомога швидшеВалентин Бєлогрудов
‒ Я живу у Форосі вже 30 років, і в нас жодного разу не було збоїв з водою. Вона йде у нас цілодобово, при цьому вже встановили резервні місткості на випадок вимкнення. Як буде надалі, я не знаю, але розраховую на те, що ми зможемо забезпечити своїх гостей зокрема й за допомогою цих місткостей. Опріснювальні установки треба ставити якомога швидше ‒ чим швидше, тим краще. Північний Крим вже мучиться, Сімферополь теж.
Однак доцентка кафедри гідрогеології та інженерної геології Санкт-Петербурзького гірничого університету Олена Каюкова переконана, що опріснення ‒ це захід на крайній випадок.
Повноцінної альтернативи Північно-Кримському каналу просто немаєОлена Каюкова
‒ Я займаюся Кримом дуже давно, і я можу сказати, що повноцінної альтернативи Північно-Кримському каналу просто немає. Ідея опріснювальних установок мені не дуже подобається. Це зовсім на останній випадок, для Північного Криму. Опріснення для технічних потреб ‒ дороге задоволення, а для питних ця вода підходить погано. Є дослідження щодо того, що для вживання людиною вона не дуже хороша. Плюс є питання відходів виробництва ‒ розсолів. Куди їх подіти? Тим більше що Крим ‒ це курорт. Потрібно робити всюди потрохи: наприклад, боротися з випаровуванням водосховищ, закачувати туди воду під час повені, та й в принципі економити її. Є багато маленьких рішень, здатних укупі виправити ситуацію. Найголовніше ‒ щоб в одних руках була зосереджена система керівництва всіма можливими способами отримання водних ресурсів.
Раніше завідувачка відділу кліматичних досліджень і довготривалих прогнозів погоди метеорологічного Науково-дослідного інституту Національної академії наук України Вазіра Мартазінова розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії, що Криму не варто розраховувати на рясні опади цієї зими і навіть наступної весни:
«І в Криму, і в Україні загалом опадів стало дуже мало. Тільки в окремі дні йдуть екстремальні дощі, але вони загальну картину не змінюють. За нашою моделі, яка вже показала свою надійність, ми можемо прогнозувати, що у грудні опадів на території Криму очікувати варто. Щоправда, вони йтимуть у вигляді дощу та мокрого снігу, тобто в горах не залишаться, тому розраховувати на них поки не має сенсу. У січні опади може бути навіть нижче за норму, в лютому ‒ у межах норми. Весна теж не рятує: у березні опадів буде менше, ніж зазвичай, а квітень став дуже сухим, розраховувати на нього не варто. Травень має бути з опадами, але це проблеми не вирішить. Такий сучасний стан клімату Криму, і не можна очікувати, що погода буде вологішою. Ми йдемо до посухи».
Тим часом Олена Каюкова вказує на те, що в Криму давно не проводили комплексну переоцінку запасів води.
‒ Зараз бурять багато свердловин, але неможливо взяти більше, ніж є. Мені здається, що буріння теж не вихід. Плюс у трубах втрачається дуже багато води, і взагалі, я першим ділом звернула б увагу саме на цю проблему. Як зробити це швидко та якісно? Напевно, має бути грамотне і владне керівництво, яке серед іншого розуміє, що бурити свердловини треба дуже обережно.
У вересні в інтерв'ю радіо «Спутник в Крыму» директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський підтвердив, що безконтрольне буріння свердловин призводить до того, що прісна вода замінюється морською:
Якщо відбувається дуже великий водозабір з підземних водоносних горизонтів, то за законом сполучених посудин їх може займати морська водаАнатолій Копачевський
«Якщо відбувається дуже великий водозабір з підземних водоносних горизонтів, то за законом сполучених посудин їх може займати морська вода. Але ситуація у нас насправді безвихідна: у нас є місто Сімферополь з населенням 500 тисяч осіб. У такій же неприємній ситуації Севастополь та Євпаторія. Ми не можемо зупинити життя, але як забезпечити такий водозабір, щоб не відбувалося засолення? Потрібна багаторічна аналітична робота, як колись у Радянському Союзі. Тоді створили модель функціонування підземних вод в усьому Криму, і було зрозуміло, який водозабір здійснювати можна, який ‒ не можна. Значить, зараз потрібно складати нову модель, щоб розуміти, в якому місці підживлювати водоносні горизонти технічною водою, скільки можна відбирати, щоб не відбувалося засолення. Так ми зможемо створити гармонійну систему».
Наприкінці листопада заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров повідомив, що жителі Криму та Севастополя будуть забезпечені водою з пробурених свердловин до кінця року. Усього, за інформацією російської влади півострова, до кінця року планується пробурити 20 свердловин на території Криму та ще вісім у Севастополі.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
