У Севастополі проводиться ремонт і модернізація Чорноріченського водосховища ‒ єдиної водойми, яка постачає водою регіон із майже півмільйонним населенням. Державне підприємство «Водоканал» опублікувало три закупівлі з заміни системи вентиляції, встановлення систем сейсмічного моніторингу на водосховищі, а також із проведення комплексного обстеження гідротехнічних споруд водойми. З чим пов'язана ця модернізація, скільки коштуватиме місцевому бюджету та чи розв'яже це проблему водопостачання міста, з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.
Згідно з інформацією, опублікованою на російському сайті державних закупівель, востаннє роботи на Чорноріченському водосховищі проводилися в листопаді 2018 року. Тоді вздовж периметра об'єкта була встановлена додаткова охоронна огорожа. Про яку-небудь модернізацію чи ремонт об'єкта не йшлося.
Наразі кількість води у водоймі, за інформацією місцевої влади, наближається до історичних мінімумів. У другій половині червня підконтрольний Кремлю т.в.о. губернатора Севастополя Михайло Развожаєв сказав, що станом на аналогічні дати минулого року обсяг води у водосховищі нижчий на 29 мільйонів кубічних метрів (майже на 50% ‒ КР). Загальний об'єм водосховища ‒ 64,2 мільйона кубометрів, критичний ‒ 7 мільйонів.
Таким чином, додав він, води для постачання міста мало б вистачити мінімум до листопада. Ще в червні для садових товариств, розташованих у межах Севастополя, був розроблений і запроваджений графік подачі води. Потреби запроваджувати аналогічний графік для пересічних споживачів поки немає, але, за словами губернатора, ризики того, що містянам даватимуть воду за графіком, зберігаються.
З дитячих садків ‒ на гідротехнічні споруди
Тим часом державне унітарне підприємство «Водоканал» із березня організовує тендери на проведення різних робіт, пов'язаних із ремонтом і модернізацією обладнання, залученого в систему роботи Чорноріченського водосховища. Сукупна вартість цих робіт, згідно з максимальною ціною ‒ майже 12 мільйонів рублів.
Перша така закупівля була завершена у другій половині квітня 2020 року. Згідно з технічним завданням, підрядник зобов'язаний провести капітальний ремонт вентиляції тунелю водосховища. Зокрема, замінити повітроводи, радіальні вентилятори, вентиляційні решітки та інші складові частини системи вентилювання.
Вартість таких робіт водоканал оцінив майже у 4,3 мільйона рублів. Переможцем став московський ІП Морковін Олексій Вікторович. Як підприємець Олексій Морковін зареєструвався відносно недавно ‒ торік у квітні, випливає з інформації російського Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Основним видом діяльності у виписці з ЄДРФО зазначене будівництво житлових і нежитлових будівель.
За останній рік Олексій Морковін виграв три тендери. У двох із них він замінював покрівлю в дитячому садку «Золотий ключик», який розташований у місті Дубна Московської області Росії, у третьому ‒ ремонтував будівлю, де розташовується московська служба соціального захисту населення.
Інформацію про те, чи працював Олексій Морковін із гідротехнічними спорудами, кореспонденту Крим.Реалії отримати не вдалося.
Окрім виконання робіт, зазначених у технічному завданні, підрядник, за умовами договору, зобов'язаний надати водоканалу трирічну гарантію на зазначені роботи. Триватиме ремонт системи вентиляції до 1 вересня.
Повний аналіз ГТС
Наступний тендер був оголошений севастопольським водоканалом на початку липня. Згідно з документами, на гідротехнічних спорудах Чорноріченського водосховища планують встановити систему сейсмологічного та сейсмометричного моніторингу.
Чорноріченське водосховище стрімко міліє (фотогалерея)
На тендер, згідно з інформацією картки закупівлі, була подана лише одна заявка, і на початку серпня ДУП уклав договір із ТОВ «ІКЦ Безпека гідротехнічних споруд» ‒ компанією зі статутним капіталом у 10 тисяч рублів, що зареєстрована в місті Новочеркаську Ростовської області Росії. Сума контракту ‒ приблизно 3,5 мільйонів рублів.
У червні ця ж компанія уклала схожий договір із ДУП «Криммеліоводгосп», за умовами якого «ІКЦ Безпека ГТС» розроблятиме проєктно-кошторисну документацію для сейсмологічного моніторингу водоймищ Криму.
Загалом, за інформацією сервісів розкриття корпоративної інформації, компанія має досить багатий досвід роботи з державними закупівлями й упродовж останніх років виконала понад десяток підрядів із розробки та експертизи гідротехнічних споруд.
Паралельно зі встановленням системи моніторингу на Чорноріченському водосховищі проводитимуться роботи з комплексного аналізу всіх гідротехнічних споруд: гребель, дамб, водозабірних споруд та донного водовипуску.
Потенційний підрядник має провести візуальне обстеження зазначених об'єктів і зробити висновки про їхню стійкість, міцність і надійність в експлуатації. Окрім того, водолази мають оглянути та очистити підводну частину гідротехнічних споруд від сторонніх предметів і природного наросту. Ціна цього контракту ‒ 4,2 мільйона рублів. Ім'я підрядника водоканал планує назвати найближчим часом.
До 60% втрат води ‒ у трубах
Усі ці роботи, попри їхній масштаб, ніяк не зможуть вплинути на ситуацію з водопостачанням Севастополя, стверджує місцевий еколог Маргарита Литвиненко.
На її думку, ремонту та реконструкції в першу чергу потребує не водосховище та розташовані там споруди, а система водопостачання, оскільки основні втрати води відбуваються саме на цьому етапі.
Ремонт гідротехнічних споруд та установка додаткових систем моніторингу в Чорноріченському водосховищі навряд чи якось вплинуть на ситуацію з водою в СевастополіМаргарита Литвиненко
«У нас, за середніми оцінками, до 60% води втрачається у трубах. Тому замінити комунікації було б корисним. Але ремонт гідротехнічних споруд та установка додаткових систем моніторингу в Чорноріченському водосховищі навряд чи якось вплинуть на ситуацію з водою в Севастополі», ‒ вважає еколог.
З необхідністю тотальної ревізії системи водопостачання з подальшою заміною непридатних труб згодні й у керівництві севастопольського водоканалу. Утім, співробітники підприємства називають скромніші цифри втрат води. За їхніми повідомленнями, вони рівні 30%.
За словами Маргарити Литвиненко, єдино корисними роботами, які можна було б проводити на водосховищі, є очищення його дна і певне поглиблення, оскільки таким чином можна домогтися зменшення площі дзеркала води, що знизить обсяги її випаровування.
«Але й це в корені не змінить ситуацію з наявністю води в регіоні. Ґрунти виснажуються, підживлення підземних водних джерел немає», ‒ додає еколог.
На її думку, єдине, що могло б змінити ситуацію в регіоні, ‒ це подача води на півострів Північно-Кримським каналом.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
