Режим «регіонального контролю» для пішохідного туризму офіційно почне діяти у Криму з 1 березня. Щоправда, не на всьому півострові, а поки що лише в Севастополі, точніше – на маршрутах так званої Великої Севастопольської стежки (ВСС). Які будуть обмеження після цього нововведення місцевого чиновництва, як воно торкнеться туризму в цілому, а також інші наслідки безперервної мілітаризації анексованого півострова, вникали Крим. Реалії.
«Регіональним» контроль було названо безпосередньо у наказі №136 від 5 грудня 2024 року «Про затвердження переліку туристичних маршрутів, що проходять територією міста Севастополя, які вимагають супроводу» за підписом виконувача обов'язків начальника міського правління туризму Севастополя Марії Ветлицької. У додатку до нього перераховані всі маршрути ВСС.
У наказі вказується, що відтепер при самостійному виході на прогулянку ВСС необхідно інформувати Головне управління МНС Росії по регіону. А також йде посилання на ряд чинних нормативних актів РФ, зокрема, наказ федерального міністерства економічного розвитку від 31.05.2024 №340 «Про затвердження Порядку віднесення туристичного маршруту (частини туристського маршруту) до туристичних маршрутів, що вимагають спеціального супроводу, включаючи порядок розміщення відомостей про туристичні маршрути, які потребують спеціального супроводу».
«Смерть пішого туризму»
Кримський новинний сайт ForPost повідомив, що туристи та гіди розцінили наказ як «смерть пішого туризму» у Севастополі.
«Виникло припущення, що нововведення породжене обставинами останніх років. А ну як стежкою скористається шпигун чи диверсант? Але повірити в цю версію не дають щонайменше дві обставини. По-перше, чому в такому разі лише ВСС? Може, одразу обнести всі ліси колючим дротом? А по-друге, з'ясувалося, що вимога стосується лише «організованих груп» туристів, хоч би що це означало», – написав ForPost.
Сайт у результаті так і не отримав «просту відповідь» від міського управління на питання про те, чи стосується наказ №136 всіх, включаючи самотніх мандрівників, сімейних компаній з 2–4 осіб та представників одного трудового колективу, тобто колег. Здебільшого негативно та з іронією відреагували на наказ №136 відвідувачі сайту.
«Під конвоєм, крок ліворуч, крок праворуч, від точки до точки, десь це вже було», – пише коментатор із ніком рeka.
«Ага, незабаром без вертухаїв і в ліс, і в гори не пустять. Крок ліворуч, крок праворуч…» – входить у розмову Galaxe.
«Стрибок на місці – спроба втекти», – продовжує «компьютерный гений».
«Цікаво, як далеко готові зайти чиновники (і влада) у справі вилучення суспільних благ у громадян? – Запитує коментатор з ніком «Правда победит» і сам відповідає: «До речі, можна скласти і випустити якусь постанову про те, що купатися в морі небезпечно. І засмагати на південному сонці. Але організованим групам за відповідну оплату – це без проблем».
«Обставини останніх років»
Велика Севастопольська стежка – пішохідний маршрут для туристів, що простягся майже на 120 кілометрів від селища Любимівка, що на Північній стороні Севастополя, до Ласпинського перевалу в межах Балаклавського району міста. Її офіційно відкрили у 2017 році.
Головна нитка ВСС складається з восьми ділянок, спланованих одна за одною та розрахованих на неспішне подолання за 8 днів. 2020 року автотраса «Таврида» перерізала одну з ділянок стежки, але будь-який перехід шляховики там не облаштували. Мандрівникам радять враховувати цей момент і самим подбати про особисту безпеку.
Туристи-любителі в рамках одноденного переходу, як правило, долають одну з ділянок ВСС, а це 10-13 кілометрів. Особливо мальовнича на маршруті підніжжя хребта Біллер. Це місце туристи більше знають за назвою урочища та дикого пляжу «Загублений світ». До нього з суші реально підібратися за допомогою хіба що альпіністського спорядження.
Околиці «Загубленого світу» спричиняють ще й напіврозвалини «крапки» – колишнього радянського містечка флотських ракетників.
Двом подібним «точкам» у тій же гірській місцевості, неподалік села Гончарне, російські військові після анексії Криму у 2014 році повернули «статус-кво», тобто розконсервували. На оновленій мапі мілітарізації Криму, підготовленої журналістами Крим.Реалії, вони позначені як місця дислокації дивізіонів 15-ї окремої ракетної бригади Чорноморського флоту РФ.
Саме звідти 25 квітня 2016 року у ході навчань було здійснено бойовий пуск ракети береговим комплексом «Утьос». Наступні пуски відбулися під час навчань Чорноморського флоту 28 серпня та 4 жовтня 2017 року. Також здійснювалися ракетні пуски і в липні 2019-го. Наступного року комплекс «Утьос» провів три практичні ракетні стрільби, виконавши пуск чотирьох ракет.
Деякі експерти небезпідставно вважають, що запровадження спецсупроводу на ВСС викликано саме цими новими обставинами, а не виключно продекларованою турботою про безпеку пересічних туристів.
«Зараз її займає військовий гарнізон»
Обмеження у свободі дій піші та автомобільні туристи відчули одразу після анексії 2014 року не лише в межах Севастопольського регіону. З того часу з'явилося чимало місць на Кримському півострові, де їм не раді. Особливо не раді, м'яко кажучи, російські військові, які почали енергійно облаштовуватися не лише на колишніх, радянських, «зимових квартирах», а й навіть на історичних об'єктах.
Характерний приклад – турецька Арабатська фортеця XVI століття. Вона до 2014 року була відкрита для вільного та безкоштовного екскурсійного та туристичного відвідування. По суті, це була одна з головних історичних та археологічних пам'яток Ак-Монайського перешийка. Фортеця знаходиться на підставі Арабатської стрілки з боку Керченського півострова. Нині це режимний об'єкт, що охороняється, з колючим дротом і КПП.
У 2021 році там зафіксували військову техніку (кунги, КШМ, бронетранспортери), ймовірно, радіотехнічного підрозділу ППО чи РЕБ ЗС РФ. За даними Крим.Реалії, всередині фортеці розташована військова техніка, встановлені антени зв'язку, збірна казарма.
Номер частини встановити не вдалося. Станом на травень 2023 біля частини з'явилися розгалужені фортифікації.
Ось такий відгук на сайті «По Крыму» залишив такий собі «Ергей СПБ» (можливо, російський турист із Санкт-Петербурга – КР): «Вчора повернулися з Арабатської коси, прекрасне, маловідвідуване місце. Ласкаве Азовське море з черепашково-піщаним пляжем просто супер! Сиваш теж добрий. Для любителів відпочити від цивілізації краще не знайти місця. Фортеця була однією з головних цілей нашого відвідування, але, на жаль, підійти близько, а тим більше полазити в ній не доля! Нині її займає військовий гарнізон, територія обнесена колючим дротом тощо, що зазвичай становить в/ч. Тож лише на відстані можна зробити фото та відео».
Схожа ситуація поблизу ще одного «турецького» об'єкта, але вже на півночі Кримського півострова – Турецького валу. Там російські військові почали обладнати вогневі позиції та фортифікаційну споруду одразу після повної окупації української АР Крим у березні 2014 року.
З цієї причини, але особливо після лютого 2022 року, звузився колишній «ареал проживання» мандрівників на теренах західного Криму, зокрема, на півострові та мисі Тарханкут. Тамтешню приморську місцевість напихала своїм господарством 31-ша дивізія ППО російських ВКС.
До цього переліку варто додати розширену географію військової присутності, скажімо, на мисі Казантип поблизу Багерова, в районі Донузлава та інших місць.
Навіть у передгір'ї плато Демерджі, на околицях села Лучисте, не залишилося колишніх туристичних вольностей. Щоправда, не через мілітаризацію, а через характерну, наприклад, для ПБК комерційну та житлову забудову. За деякою інформацією, власниками земельних ділянок там стали військовослужбовці кримського з'єднання Росгвардії. Указом російського лідера Володимира Путіна у 2023 році Росгвардію наділили статусом учасника СВО («СВО» або спеціальною воєнною операцією кремлівська пропаганда називає повномасштабне вторгнення Росії в Україну – КР) із гарантованим наданням різних соціальних пільг, у тому числі «земельних».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
