Російські вчені, які п'ять років тому прогнозували повний колапс життя в Криму через сміття, знову б'ють на сполох: щороку обсяг твердих побутових відходів збільшується на півострові на 15%. Кримський півострів заростає сміттям та стає токсичним. Це на власні очі бачать кримчани, гості та туристи, з наукового погляду обґрунтовують вчені екологи.
Після анексії Криму в 2014 році Росія запровадила тут дію своїх федеральних законів. При цьому проблема утилізації сміття в РФ вважається вкрай гострою. У Москві продовжують стверджувати, що Крим є унікальною курортною зоною, внаслідок чого питання про охорону навколишнього середовища тут має особливе значення. Проте, за підрахунками спостерігачів, на Кримському півострові діють понад сто незаконних звалищ: Сімферополь, Алушта і навіть Ялта, де прямо перед горою Дарсан, у центрі міста, ще 2022 року фіксували гігантську сміттєву купу. Екологи з Росії називають найбільш забрудненими містами Криму Севастополь, Сімферополь та Керч.
Що відбувається із системою переробки твердих побутових відходів (ТПВ) в анексованому Росією Криму? Чому російська влада Кримського півострова протягом десятиліття не може впоратися з проблемою їх утилізації? Що потрібно змінювати в системі переробки ТПВ, і чи це допоможе прифронтовому Криму? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом з експертами.
Крим і Севастополь перетворилися на «звалище федерального масштабу»
Після кількох років успішного піару на запроваджені в Криму системи роздільного збору сміття російська влада півострова та волонтери заявляють про те, що змушені відмовитися від зазначеного процесу через відсутність достатньої кількості виробництв з переробки вторинної сировини.
На початку вересня заступник директора підприємства «Кримекоресурси» Андрій Сєдов повідомив, що у Сімферополі прибрали жовті контейнери для пластикових відходів.
Раніше, у серпні цього року, на пресконференції «Ситуація з вивезенням та утилізацією ТКО (твердих комунальних відходів – КР) у Криму» проблеми озвучили інші комунальники, представники екозаводу та вченої спільноти Криму.
Тепер розсортовані відходи можна здати лише у невеликій кількості та лише громадським діячам. Про це заявила директорка екоцентру «ЕкоКрим», волонтерка Вероніка Бєлякова.
«...Можливості в межах Кримського півострова малі, через те що в нас недостатньо виробництв, які могли б переробляти вторинну сировину: скло, метал, макулатуру. Це великий обсяг, і його нема куди збувати, навіть якщо збирати. Кримський міст закритий для вантажоперевезень, і змінена логістика, якщо їхати через Ростовську область, робить дуже дорожчим весь процес», – зазначила вона.
21 вересня знову мала відбутися всекримська акція, присвячена Дню чистоти. Після курортного сезону в лісах, горах та біля озер можна виявити сміттєзвалища, залишені приїжджими туристами та місцевими відпочивальниками. Є території в Сімферополі, такі як Заліський ліс, ставок біля радіоринку та ландшафтно-рекреаційний парк «Бітак», які засмічуються рік у рік.
Проблему переробки побутового сміття у Криму в 2017 році планували вирішити за рахунок концесій.
На даний момент на Кримському півострові введені в експлуатацію лише три об'єкти переробки твердих побутових: мобільний сортувальний комплекс ТОВ «Альтфатер Крим» (Гаспра), ТОВ «Тургенівський кар'єр» (Білогірський район), ділянка обробки вторинної сировини АТ «Кримекоресурси» (Сімферополь).
До того часу, поки в Севастополі не з'явиться обіцяний завод з переробки сміття, місто змушене вивозити його за межі регіону, зокрема в курортну Ялту. Про це йдеться в об'ємному документі «Територіальна схема поводження з відходами виробництва та споживання», який, за даними російського севастопольського порталу ForPost, опубліковано для обговорення на сайті призначеного Москвою уряду Севастополя.
Такий самий документ із лютого обговорюють у Криму.
«На території Севастополя відсутні діючі об'єкти утилізації відходів», тому найбільші перспективи покладаються на будівництво «автоматизованого сміттєсортувального комплексу». До введення в експлуатацію такого комплексу місто продовжуватиме звозити сміття на полігон у Первомайській балці потужністю 250 тисяч тонн на рік, але його планують вивести з експлуатації у 2025 році та рекультивувати. На його місці буде розташовано новий полігон потужністю 150 тисяч тонн на рік, який пропрацює до 2028 року.
Об'єкт, на якому зараз у Севастополі займаються сортуванням сміття – приватна компанія МСК ТОВ «КримЕкоТехСервіс» – планують вивести з експлуатації у 2026 році. На той час у місті все ще хочуть збудувати «екотехнопарк з обробки та утилізації відходів» потужністю 250 тисяч тонн, держконтракт на проєктування якого було укладено у серпні 2023 року. Термін завершення робіт – 30 вересня 2024 року.
Севастополь продовжує не лише заповнювати відходами полігон у Первомайській балці, а й вивозити їх «у регіони Росії». Географія транспортування виявилася досить широкою: по Криму – Білогірський район, Керч, Сімферополь, Ялта; а також Краснодарський край (Абінський район, Новоросійськ) та Ростовська область (Батайськ). Раніше фіксувався лише зворотний шлях: численні випадки транспортування будівельного сміття з будівель Південного узбережжя та Криму в цілому до Байдарської долини Севастополя.
Тим часом, військова прокуратура російського Чорноморського флоту розглядає матеріали перевірки за фактом скидання будівельного сміття на Монастирському шосе, 30 у Севастополі. Ділянка перебуває нібито «у федеральній власності» «Кримського територіального управління майнових відносин» Міноборони Росії.
Радянська спадщина та наслідки анексії Росією створюють гори сміття в Криму
Крим.Реалії попросили прокоментувати ситуацію з переробкою ТПВ і ТКО, а також безконтрольним збільшенням обсягів сміття в Криму та Севастополі експерта-еколога, керівника першого недержавного Науково-дослідного інституту сталого розвитку та природокористування, що існував до анексії Кримського півострова, декана факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Київ) Євгена Хлобистова.
Кількість таких звалищ на півострові ніхто не може назвати, оскільки вони виникають несподівано, особливо в літній сезонЄвген Хлобистов
«Давайте повернемося до часів до анексії. На початку 2000-х було проведено дослідження щодо несанкціонованих сміттєзвалищ у Криму. 2010 року формувалася національна доповідь «Крим: цілі сталого розвитку». Під час засідань цю інформацію було оприлюднено нашими колегами. Ми тоді нарахували у Криму близько 900 несанкціонованих сміттєзвалищ. Дослідження проводилося за допомогою космічного зондування, тобто супутникових знімків. Але, правду кажучи, кількість таких звалищ на півострові ніхто не може назвати, оскільки вони виникають несподівано, особливо в літній сезон», – почав розповідати експерт передісторію спроби вирішення питання утилізації сміття в Криму.
Полігони, які існували до 2014 року, ще до початку планування анексії Росією вже були переповненіЄвген Хлобистов
«Ця проблема пов'язана з тим, що ще з радянських часів система утилізації сміття була зовсім не раціональною та безглуздою, – продовжив український еколог. – А якщо згадувати Крим кінця 90-х років минулого століття, то перед очима постає така картина: сильний вітер у районі околиць Феодосії, їде трактор і тягне причіп з високими бортами, причіп повністю заповнений сміттям, і вітер це сміття розкидає навколо на 10-50 метрів. Така система утилізації сміття збереглася і після окупації. Але! Що кардинально змінилося? Кількість населення! У Криму сьогодні живе близько 3 млн осіб. На таку кількість окупаційна влада не збудувала жодного полігону складування відходів. Більше того, ті полігони, які існували до 2014 року, ще до початку планування анексії Росією вже були переповнені. Ми намагалися на це звернути увагу і кримської, і української влади», – розповів експерт.
Євген Хлобистов шкодує, що тоді разом із командою не зміг зіштовхнути з місця вирішення проблеми через низку обставин, серед яких головне – питання землі.
Росіянам однаково, що буде за десять років. Вони не відчувають стабільності своєї присутності на півостровіЄвген Хлобистов
«Будувати у Криму сміттєпереробний завод чи полігон сучасного складування відходів практично неможливо, оскільки вся земля перебувала під чиїмось контролем: чи формальним, чи, вибачте, – неформальним. Жодні сільські та міські ради не давали згоди на відведення землі для цього. У них була купа пояснень, чому вони це не хочуть робити: Крим – перлина, Крим – відпочинок і туризм, навіщо тут людям труби сміттєспалювального заводу?! Насправді вони просто намагалися створити ситуацію, коли ніхто нічого не вирішує, а земля продовжувала перебувати у розпорядженні тих, хто мав до неї стосунок, а проблема сміття залишалася… Після окупації Криму Росією – все те саме! Земля почала контролюватися іншими людьми або тими, які швидко стали «росіянами». І знову ТПВ нікуди подіти. Але Росія почувається у Криму невпевнено, без чіткого розуміння майбутнього. Росіянам однаково, що буде за десять років. Вони не відчувають стабільності своєї присутності на півострові. Тому будувати сміттєпереробні підприємства, ремонтувати й обслуговувати старі полігони – це такі для них проблеми, які не принесуть дивідендів «тут і зараз». Ось з цієї причини вони і не займаються сміттям», – наголосив співрозмовник Крим.Реалії.
У свою чергу, експерт з питань інфраструктури і транспорту, перший заступник, виконувач обов'язків міністра транспорту України (2008-2010) Василь Шевченко у бесіді з журналістом Крим.Реалії звернув увагу на те, що система переробки відходів була спочатку варварською в тій країні, яка існувала до відновлення незалежності України, тобто у колишньому СРСР, вона зараз такою і залишилася.
За умов «системи без можливості розвитку», в яких існує Крим, ідея боротьби з незаконними звалищами не має жодної перспективиВасиль Шевченко
«За великим рахунком, це було пов'язано зі структурою жорсткого адміністративного управління, яка не передбачала та не передбачає у багатьох випадках залучення ресурсів. Оскільки всі ресурси для таких процесів це, як правило, ресурси, які залучаються громадою або під її гарантії, а також за сприяння громади. І на Заході це працює, оскільки Захід – децентралізований. Україна цей шлях пройшла, і в Україні зараз почали замислюватися, хоча якихось рішень поки що також немає. А за умов «системи без можливості розвитку», в яких існує Крим, ідея боротьби з незаконними звалищами не має жодної перспективи. Адміністративно-командна вертикаль окупантів не планує витрати та фінанси на це. Та й так на півострові грошей ні на що не вистачає. Тим більше що Крим взагалі перестав бути пріоритетом. У Росії побудували адміністративно-командну систему або, як то кажуть, автократію, яку вже прямо називають диктатурою. І навіть Китай, порівняно з Росією, – автократія, не диктатура. Тому на вирішення сміттєвої проблеми у Криму та Севастополі відповідно грошей ніхто не знайде», – зазначив експерт.
За його словами, переробка відходів потребує великих вливань, причому прибутковість таких процесів дуже мала і залежить від того, скільки люди можуть платити.
«Дешевизна простих звалищ не дозволяла і не дозволяє конкурувати з нею переробці, де витрати в рази більші. Система переробки відходів щодо рівня забруднення має використовуватися лише на розвинених технологіях. Це доступно лише у розвинутих країнах, де у процес вкладаються значні кошти, а суспільство має відповідний рівень платоспроможності. Росія не належить до розвинених країн. Диктатору байдуже, як живуть люди! Чим гірше живуть люди, тим зручніше їх вербувати до озброєних загонів та відправляти на фронт», – зазначив Василь Шевченко.
Звалища шкодять екології Криму та Севастополя
Український вчений Євген Хлобистов зупинився також на екологічних наслідках невирішеності проблеми утилізації сміття у Криму, назвавши звалища «бомбами сповільненої дії».
Усі ці сміттєзвалища, де закінчився термін їх експлуатації, стають бомбами сповільненої діїЄвген Хлобистов
«Наявність несанкціонованих сміттєзвалищ свідчить про те, що місця для складування та переробки сміття просто немає. А якщо немає процесу підготовки сміття спеціальними матеріалами та технологіями його переробки, які не дають сміттю просочуватися у ґрунт і проникати у ґрунтові води, то такі процеси все одно йтимуть із випаданням опадів – снігу, дощу. І у так звану «верховодку» (ґрунтові води верхніх шарів землі – КР) потрапляє все, що змивається зі сміття. Сміття також розчиняється, часто залишається та розкладається на інші складові. Ці речовини та складові поводяться по-різному, залежно від того, з чого вони складаються. Як це не дивно, але найбільш безпечне – це харчове сміття та відходи, воно просто перегниває. Все інше має здатність розкладатися на складові та давати негативні наслідки для ґрунту та верхнього шару підземних вод. І таку воду використовує населення! І ніхто не замислюється, що в себе така вода увібрала, які речовини та домішки, її просто вживають та використовують у побутових потребах. Що стосується сміттєзвалищ, експлуатація яких мала б уже давно закінчитися, то вони є значною екологічною небезпекою: це – джерела шкідливих речовин, які поширюють такі речовини навколо себе, а також через птахів і звірів та інші шляхи, викликаючи зараження все більших територій. Усі ці сміттєзвалища, де закінчився термін їх експлуатації, стають бомбами сповільненої дії. Загалом ситуація в Криму з побутовими відходами справді значно погіршилася», – підсумував Євген Хлобистов.
Російська влада Кримського півострова продовжує сподіватися на те, що колись зможе у питанні переробки ТПВ і ТКО взяти приклад із Сингапуру. Однойменна столиця держави є одним із найчистіших міст на планеті. Результату досягнуто за допомогою солідних штрафів за залишення сміття на вулиці та сотень камер, що стежать за порядком. Штраф за викинутий папірець становить близько 500-700 доларів США.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.