8 і 9 травня – дві дати капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, або, як це трактувалося в СРСР і трактується в нинішній Російській Федерації, завершення «Великої Вітчизняної війни». В Україні зараз одночасно існують дві версії цієї дати. На окупованих Росією територіях – це свято 9 травня, на вільних від агресорів – 8 травня, День пам'яті та скорботи, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Як так вийшло, і що з цим робити надалі після деокупації півострова? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин поговорив з істориком Сергієм Громенком та політологинею Євгенією Горюновою.
Союзники з антигітлерівської коаліції історично святкували перемогу над нацистською Німеччиною в різні дні, розповідає історик Сергій Громенко. Капітуляцію Німеччина підписала 8 травня 1945 року, буквально за годину до опівночі. У Москві, яка жила за іншим часовим поясом, уже було 9 травня.
«У Москві було ухвалено політичне, в жодному разі не історичне, не географічне, саме політичне рішення відзначати дату капітуляції Німеччини за московським часом», – каже Сергій Громенко.
І зроблено це було спеціально, щоб не відзначати капітуляцію Німеччини разом із західними союзниками, упевнений історик.
«Для того щоб наголосити на винятковій ролі Радянського Союзу в розгромі нацистської Німеччини. І доти, поки існував Радянський Союз, і потім, і тепер існує Російська Федерація, ця дата є непорушною», – пояснює Сергій Громенко.
В Україні радянська традиція почала змінюватися після анексії Криму та початку декомунізації, розповідає історик. З 2015 року в Україні 8 травня відзначався День пам'яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Навесні 2023 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, що встановлює 8 травня як День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. А президент України Володимир Зеленський того ж року підписав Указ, що 9 травня в Україні відзначатиметься День Європи.
Для Росії 9 травня – сакральна дата, і вона не планує її переглядати, каже історик. І причина в тому, вважає він, що Росія не має реального бачення майбутнього. Пам'ять про жертви, героїчні подвиги та перемогу – єдиний скріп, навколо якого формується об'єднуючий наратив, вважає Громенко.
«Усі проблеми, які в Росії є, пояснюються саме тим, що ось була війна, зазнали колосальних втрат, ми були проти всієї Європи, ми вистояли, ось тепер ми – молодці. І найголовніше, що це трактування дозволяє виправдовувати всі дії, які російська влада робить сьогодні й робитиме в майбутньому. Ми перемогли фашизм, отже, ми не можемо бути фашистами. Ми взяли Берлін, тож можемо повторити. І так ця система підтримує сама себе», – пояснює історик.
Російська влада пропонує населенню лаковану історію, каже Сергій Громенко. У ній уживаються і Червоний прапор Перемоги, і триколор, під яким воювали власівці (радянські колаборанти часів Другої світової війни – КР) і двоголовий імперський орел.
«Путінський режим еклектичний. Путінський режим обирає з російського минулого те, що йому вигідно, і відкидає те, що йому невигідно. І те, що ці вигідні елементи можуть конфліктувати між собою, насправді російське керівництво не турбує», – стверджує він.
У цій ситуації Крим перебуває під подвійним тиском, пояснює Сергій Громенко.
«На Крим чиниться специфічний кримський тиск, пов'язаний з його національним складом… Ще до 2014 року проросійські сили в Криму особливо старанно маніпулювали історією Другої світової, зокрема протиставляючи, умовно кажучи, радянську правильну більшість спротиву [окупантам], такій грецькій, вірменській, болгарській та іншим «колабораціоністським меншинам», як це вони називали», – каже Сергій Громенко.
Історик визнає, що багато хто з кримчан «щиро вірить у сакральність дати 9 травня і в ті сенси, які вона собою знаменує». І після відновлення української влади на півострові буде складний період «розмови зрозумілою їм мовою».
«Гострота цих суперечок залежатиме від того, як саме закінчиться російське правління на півострові. Чи буде тут евакуація російських сил, як у 1920-му році білих із Криму, чи тут розгорнуться криваві бої. Ось від цього залежатиме напруга. Але те, що мовчати абсолютно безглуздо і доведеться говорити, доведеться сперечатися і переконувати, і доводити – це абсолютно очевидно», – говорить Сергій Громенко.
У Криму оголосили «довгі вихідні» вкотре. Кримчани відпочиватимуть цілих чотири дні – з 9 до 12 травня. 8 травня – скорочений робочий день. Російське видання «Комсомольская правда» пише, що лише у Севастополі в ці дні відбудеться «близько 200 святкових заходів». Серед них — фестивалі «Севастопольська весна», «Прапори Слави» тощо.
Цим неможливо утримати «градус переможності», вважає кримська політологиня Євгенія Горюнова. Скільки не розповідай про перемоги, розчарування у суспільстві зростає, вважає вона. Київ за три дні не взяли, а втрати на війні зростають, каже Горюнова.
«Усе це – хода, фестивалі, все це вже просто, швидше, данина моді, напевно. Тобто треба відпрацювати, треба поставити. Вони більше для галочки робляться, ніж для реальної підтримки такого бойового духу. Тому що вже ці ідеї про те, що ми непереможні, вони дедалі менше сприймаються суспільством, бо насправді кількість втрат зростає. І ми бачимо, що вже майже пів мільйона росіян, приблизно, було ліквідовано на території України в цій війні», – каже Євгенія Горюнова.
Парадів і ходи «Безсмертного полку» 9 травня на півострові не буде. Про це торік у квітні заявляли призначені Кремлем голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) та керівник Севастополя Михайло Развожаєв. Вони це пояснювали безпековими заходами. Причина не лише в безпеці вважає Євгенія Горюнова.
«Безсмертний полк сьогодні – це просто вже безглузда витівка, бо справді вони намагаються показати дуже обмежено, що там вийшли лише з портретами дідів. Не дай Боже (з портретами) батька, брата, дядька, ще когось, хто загинув сьогодні. Бо чудово розуміють, що тоді це буде справді не безсмертний полк, це буде якась безсмертна, навіть не дивізія, а величезна кількість людей загиблих. І це абсолютно нівелює всю територію Кремля, яка сьогодні існує», – каже Євгенія Горюнова.
«А щодо параду, який парад можна проводити сьогодні в Севастополі, якщо кораблів у Севастополі вже немає, вони всі там, десь заховані. Повернути їх до Севастополя, щоб під час параду оголосити тривогу, де ж буде ця перемога тоді? Звичайно, що про перемогу годі й говорити. І якщо ще щось прилетить під час параду, то вже абсолютно буде повністю вся ця не те що міфологічна конструкція, а навіть якісь натяки на перемогу будуть знищені, вони будуть зруйновані», – вважає політологиня.
А ось у Москві, на відміну від багатьох російських міст, військовий парад не скасували. Він розпочнеться 9 травня о 10 ранку. На думку Горюнової, це відбувається за інерцією і сенсу в ньому вже ніхто не бачить. Доказом своїх слів вона вважає те, що на цьому параді із закордонних гостей будуть присутні лише «сателіти Москви».
За даними російських ЗМІ, про свою участь у Московському параді заявили вісім країн: Казахстан, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Куба, Лаос і Гвінея-Бісау.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
