9 травня 2023 року в Криму вперше за роки російської анексії було скасовано щорічний парад та ходу «Безсмертного полку». Раніше заходи до цієї дати переносили лише одного разу – 2020 року – через пандемію коронавірусу. Рішення про скасування було ухвалене російською владою Криму ще 12 квітня, у Севастополі про таке ж рішення стало відомо 20 квітня. На півострові було дозволено покладання квітів, виставки, автопробіги. Скасовану акцію «Безсмертний полк» кримчанам запропонували провести у соціальних мережах. Причина скасування заходів у Криму – «з міркувань безпеки». З тих же міркувань паради та ходу було скасовано у низці регіонів сусідньої Росії.
Це відбулось на тлі інтенсифікації обстрілів російських позицій як поблизу, так і за лінією фронту, зокрема в анексованому Криму.
«Ще рік тому російська пропаганда намагалася переконати всіх і вся, що Крим назавжди у складі Російської Федерації, що Крим – неприступна фортеця, такий собі непотоплюваний авіаносець, який неможливо пробити ні з повітря, ні з землі, ні з води», – каже військовий експерт, полковник ЗСУ Владислав Селезньов. Тепер ситуація змінилася, впевнений він.
«9 серпня 2022 року сталася «бавовна» на території військового аеродрому поблизу Сак, а потім ця «бавовна» лише множилася і ширилася: атака на Кримський міст, численні атаки на військові об'єкти по всій території Криму, починаючи від Північних районів – Армянськ і Джанкой, і аж до Севастополя включно, очевидно, свідчить про те, що система ППО над Кримом не є абсолютно ефективною і не здатна знищити всі об'єкти, які з повітря намагаються атакувати територю Криму», – упевнений військовий експерт.
Селезньов вважає, що рішення про скасування параду та ходи «Безсмертного полку» в Криму ухвалювали в останній момент. Важко було відмовитися від таких акцій, які, на думку російської влади, мають об'єднувати людей, каже військовий експерт, тож парад на Красній площі в Москві був.
Якщо вірити інформації, озвученій диктором, у параді взяли участь близько восьми тисяч людей, причому 530 із цього числа вже встигли взяти участь у нападі Росії на Україну. Не було авіації, з танків – Красною площею проїхав один Т-34. Аналітик Олівер Александер, який вів підрахунки на підставі трансляції, повідомляє, що цього разу нарахував 51 одну одиницю техніки. Минулого року – коли парад уже було скорочено порівняно з періодом до російського широкомасштабного вторгнення в Україну – у параді брала участь 131 бойова машина. 2021 року їх було 197.
Нинішній парад є слабкою тінню парадів попередніх роківВладислав Селезньов
«Заявляли, що буде продемонстровано новинки російського військово-промислового комплексу, у тому числі дві машини, створені концерном КамАЗ. Я їх так і не побачив на параді. Також заявляли, що буде продемонстровано танк Т-90М – модернізацію найпотужнішого російського танка. Знову ж таки, ми не побачили «Армату». Власне, нинішній парад є слабкою тінню парадів попередніх років», – зазначає Владислав Селезньов.
Завдання, яке ставила російська влада – продемонструвати всьому світові, що російська армія найпотужніша, провалилася упевнений Селезньов.
«Єдине, чим російська армія може ще пишатися – наявність ядерної компоненти. Решта – відносно й у плані успішності застосування. Вся ця техніка чудово горить, перетворюється на попіл завдяки успішній роботі українських артилеристів, українських ракетників, представників інших сил і засобів нашої оборони», – повдіомив військовий експерт.
У Криму це всі бачать – перемоги немає. І вже не буде. І більше того, те, що Крим незахищений – усі теж бачатьЄвгенія Горюнова
Кримські ЗМІ тиражують фотографії покладання квітів до Вічного вогню в Сімферополі та Севастополі й чаювання Аксьонова у гостях у ветерана Другої світової Георгія Рубіновського. До цього дня приурочені екскурсії та виставки. Хоча раніше до святкування починали готуватися ще в березні, згадує кримська історикиня та політологиня Євгенія Горюнова. «Скорочений» формат святкування вона пояснює так: «День перемоги, він абсолютно не звучить у тому форматі, в якому звучав раніше, тому що перемоги немає. І у Криму це всі чудово бачать – перемоги немає. І вже не буде. І більше того, те, що Крим незахищений – усі теж бачать», – пояснює ситуацію Євгенія Горюнова.
«Останні події в Севастополі з нафтовими резервуарами дуже налякали кримчан, бо вони розуміють, що таких резервуарів багато. Якщо вони горітимуть, це буде небезпечно для мешканців півострова. Відповідно, якщо перемоги немає, що святкувати? Які паради проводити? – каже Горюнова.
Можливо, чаювання Аксьонова з ветераном Другої світової Війни і відгукнеться якось у старшого покоління, у «бабусь, які надягнуть георгіївські стрічки та вийдуть заспівати «Катюшу», каже історикиня, але у молодого покоління зараз інші турботи.
«Тепер це не шоу. Тепер це серйозна реальність. Тепер це – повістки та призов, тепер це люди, яких вбивають, тепер це похоронки та труни, і, відповідно, зовсім інше ставлення. Сьогодні це реальна війна, яка увійшла в домівки кримчан, тож у них зовсім інше ставлення. І до Дня перемоги, і до всіх цих російських штучок», – вважає Євгенія Горюнова.
«Чоловіки зараз стурбовані, щоб не потрапити на війну, це головне у них завдання, і жінки, звичайно, про це думають, тому що у кожної є чоловік, син, брат, про кого вони думають. Для кримчан це головна проблема», – зазначає історик.
Паради були скасовані не лише на окупованих Росією територіях – більшість великих російських міст у прифронтовій зоні, і навіть у тилу відмовилися від проведення масових заходів.
Водночас це не сильно вдарить по рейтингу Путіна, вважає експерт з питань Східної та Центральної Європи, кандидат політичних наук Іван Преображенський. Він каже, що більшість жителів тих міст, де скасували паради, і так не ходила на них. Люди звикли дивитися парад по телевізору, упевнений Преображенський.
«Тільки думаюча частина суспільства звернула увагу на те, що паради скасовані, і, звичайно, пішли чутки та анекдоти про нестачу військової сили», – зазначає експерт.
На трибуні разом із російським лідером Володимиром Путіним були присутні прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президенти Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, Киргизстану Садир Жапаров, Таджикистану Емомалі Рахмон, Узбекистану Шавкат Мірзієєв, а також Олександр Лукашенко, який у Москві представляв Білорусь (США, Євросоюз та Україна легітимності фактичного правителя Білорусі не визнають).
Це більше, ніж торік. Але це зовсім не говорить про якісь успіхи РФ у зовнішній політиці, вважає Іван Преображенський. Просто у Путіна «є ще аргументи, достатні для того, щоб змусити лідерів Центральноазіатських держав приїхати на першу вимогу до Москви», каже політолог. Путін це намагається «продати» Заходу як коаліцію, але насправді всі намагаються дистанціюватися від Путіна «так далеко, наскільки це можливо», зазначає Преображенський.
Єдиний військовий союзник Путіна – ЛукашенкоІван Преображенський
«Єдиний, кому потрібна військова допомога, – це прем'єр-міністр Вірменії Пашинян, але, швидше, йому потрібне невтручання, щоб Росія не заважала підписанню мирної угоди з Азербайджаном, за посередництва Заходу, насамперед, США. По це він і приїхав», – каже політолог. За словами Преображенського, єдиний військовий союзник Путіна – Лукашенко.
В Україні День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відзначають 9 травня. Напередодні Президент України Володимир Зеленський повідомив, що подає до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується встановити 8 травня Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, а 9 травня відзначатиметься День Європи.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
