Багатонаціональні навчання «Сі Бриз» у Чорному морі вийшли на завершальну стадію. Так, 8 липня штаб відпрацював легенду, згідно з якою незаконні збройні формування захопили органи влади та основні об'єкти інфраструктури для створення квазіреспубліки, а учасники навчань «відновлювали» лад (10 липня Військово-морські сили Збройних сил України повідомили, що Одесі відбулася церемонія закриття навчань «Сі Бриз-2021» – КР).
Росія раніше виступила проти проведення «Сі Бриз» за участі США та інших країн-членів НАТО, оскільки, за версією російської влади, ці навчання «не відповідають реальним завданням безпеки в Чорноморському регіоні» й «підвищують ризики ненавмисних інцидентів». Паралельно з «Сі Бриз» російська сторона провела маневри своїх військ у Чорному морі й на території анексованого Криму.
Про протистояння Росії та України разом із НАТО у Чорному морі на тлі навчань йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кореспондент Радіо Свобода в Одесі Михайло Штекель розповів Крим.Реалії, що присутність російських військових під час «Сі Бриз» відчувалася постійно.
Через три години після виходу з Одеси ми вже бачили техніку російської армії, нас облетіли два винищувачі-бомбардувальники «Су-24»Михайло Штекель
– Навчання проходили між Одесою й західним узбережжям Криму. Завданнями кораблів були маневрування, лаштування в ордери, артилерійські стрільби. Так званий «фріплей» ‒ навчання, що проходять за вільним сценарієм. Цікаво, що буквально через три години після виходу з Одеси ми вже бачили техніку російської армії, нас облетіли два винищувачі-бомбардувальники «Су-24». Згодом нас супроводжував або корабель прикордонної служби ФСБ Росії, або судна Чорноморського флоту ‒ і сторожові кораблі, і ракетні катери. Нагадаю, після незаконної анексії Криму Росія захопила мобільні бурові установки на Голіцинському газоконденсатному родовищі в Чорному морі. Навіть коли наш корабель проходив досить далеко від цього родовища, зі сторожового судна ФСБ вимагали, щоб ми відійшли звідти. Це повторювалося щоразу.
За словами Михайла Штекеля, російські військові раз у раз радирували учасникам «Сі Бриз», що ті нібито перебувають у винятковій економічній зоні Росії.
Росіяни показово ігнорували заходи безпеки на морі, щоб якимось чином спровокувати учасників навчань або нагадати про себеМихайло Штекель
– А українці висували відповідні претензії росіянам, оскільки анексія Криму ніким не визнана і, з точки зору України та міжнародного права, це українська виняткова економічна зона. Втім, маневри російських кораблів були настільки ж загрозливими, як у випадку з «Дефендером» у червні, але, як пояснили офіцери корабля, де я перебував, все одно ці маневри певним чином загрожували. Зокрема, це перетин курсу або вклинювання в уже вилаштувані ордери. Тобто росіяни показово ігнорували заходи безпеки на морі, щоб якимось чином спровокувати учасників навчань або нагадати про себе.
На тлі навчань «Сі Бриз» у Чорному морі Росія 29 червня влаштувала перевірку протиповітряної оборони в Криму. У ній взяли участь приблизно 20 літаків і вертольотів, декілька дивізіонів комплексів ППО С-400 і «Панцир-С». Уже 30 червня пресслужба Чорноморського флоту Росії повідомила про те, що комплексні навчання в Чорному морі провів підводний човен «Колпино». Далі, 8 липня в Чорноморському флоті Росії оголосили, що його армійський корпус провів на полігоні під Сімферополем навчання з бойовими стрільбами танків Т-72Б3.
Військово-морський експерт, оглядач «Defense Express» Володимир Заблоцький вважає, що все це – елементи відповідної реакції Росії на «Сі Бриз», й оцінює такі дії як спонтанні та розгублені.
Російські ж паралельні навчання ‒ занадто бліда відповідь у порівнянні з «Сі Бриз». Вони намагаються робити хорошу міну при поганій гріВолодимир Заблоцький
– Те, що росіяни вивели Чорноморський флот ‒ це було зроблено спонтанно, тобто вони явно перебували в розгубленості, у них не було чіткого плану з протидії навчанням. Це звичайний шантаж. Російські ж паралельні навчання ‒ занадто бліда відповідь у порівнянні з «Сі Бриз». Вони намагаються робити хорошу міну при поганій грі. Мене вразила єдність учасників «Сі Бриз»: мало того, що до навчань залучені практично всі країни НАТО, так вони відкрито відпрацьовували дії на захист України. Демонстративно, щоб Кремль бачив, що більше йому прощати нічого не збираються ‒ ні на суші, ні на морі. Насправді морська анексія нічим не менш небезпечна, ніж сухопутна: Україна вже багато втратила у вигляді окупованої ворогом економічної зони навколо Криму та в Азовському морі, постійно зазнає збитків.
Володимир Заблоцький виключає можливість того, що Росія наважиться на відкрите протистояння з силами НАТО в Чорному морі ‒ наприклад, при черговому проході корабля члена Альянсу поблизу Криму.
Раніше голова комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Леонід Слуцький сказав після інциденту з британським есмінцем «Дефендер», що в МЗС Великої Британії мають усвідомлювати наслідки подібних дій і що «будь-яка нова провокація подібного роду отримає жорстку й адекватну відповідь із боку російських прикордонників».
Однак російський військово-політичний експерт Юрій Федоров переконаний, що російські військові, попри гучні заяви політиків, усвідомлюють реальний розклад сил у Чорному морі.
Будь-який розсудливий російський генерал скаже, що Росія не готова воювати з НАТОЮрій Федоров
– Насправді ніхто не розуміє, як саме відреагувала Росія на прохід «Дефендера» поблизу Криму. Російські військові та МЗС кажуть, що були скинуті бомби на курсі британського корабля, що його змусили змінити курс, але на карті видно, що зміни курсу не було. Я схильний вірити англійцям, що ніхто не робив бомбометання, або ж ці бомби не вибухнули. Тут багато незрозумілого, але якщо російські військові дійсно спробують за наказом Кремля застосувати зброю проти корабля НАТО, згідно з міжнародним правом це означатиме напад на цю країну. Відповідно, усі держави Альянсу зобов'язані вступити у війну на боці постраждалої учасниці. Але будь-який розсудливий російський генерал скаже, що Росія не готова воювати з НАТО або навіть з окремими державами на кшталт США, Великої Британії або Туреччини.
Своєю чергою, український військовий експерт Сергій Кривонос пояснює, чому саме важливі навчання «Сі Бриз» для України.
Навчання «Сі Бриз» показують, що Україна не покинута тут, що її підтримують стратегічні партнериСергій Кривонос
– Після анексії Криму Росія залишила на півострові фактично всі боєздатні кораблі Військово-морських сил України. У нашого флоту залишилося 15-20% від його колишніх можливостей. Тобто Москва чітко позначила свою позицію: вона хоче стати монополістом у Чорноморському регіоні. Навчання «Сі Бриз» показують, що Україна не покинута тут, що її підтримують стратегічні партнери ‒ Велика Британія, США, інші країни НАТО. Росії ж таким чином демонструють, що їй не варто сподіватися на гегемонію у Чорному морі. За межами «Сі Бриз» упродовж року кораблі країн НАТО регулярно заходять в українські порти, проводять додаткові навчання й тренування. Але тут багато що залежить від самої України: треба менше говорити й більше робити, щоб урешті-решт стати членом НАТО. Росія зі свого боку швидше стрясає повітря та всіляко роздуває свою значущість.
За оцінкою Сергія Кривоноса, можливості Чорноморського флоту ‒ найменші навіть серед інших російських флотів, не кажучи вже про військово-морські сили Туреччини або інших країн НАТО.
Завдання росіян у Чорному морі ‒ не бути, а здаватися сильнимиСергій Кривонос
– Тому завдання росіян у Чорному морі ‒ не бути, а здаватися сильними. Сучасна війна ‒ це війна не кількості кораблів, а якості. На мій погляд, Україна повинна мати свій москітний флот, тобто флот невеликих, але досить потужних кораблів. Окрім того, успішно розробляється і взятий на озброєння протикорабельний комплекс «Нептун» ‒ як у морському, так і в наземному компоненті. Чим більше таких комплексів буде в України, тим менше у Росії буде бажання підходити до наших берегів.
Ще 21 червня на борту есмінця «Дефендер» Україна та Велика Британія підписали меморандум про реалізацію проєктів морського партнерства, який передбачає спільне проєктування та будівництво військових кораблів у двох країнах, а також створення двох баз для ВМС України.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
