Війна, що спалахнула в Україні, обрушила ціни на нерухомість у Севастополі. Багато росіян, які раніше переїхали до Криму, не можуть продати свої квартири, будинки та дачі через тотальне падіння попиту. Ріелтори визнають, що ці процеси мають одну причину – «військово-політичну ситуацію» на півострові.
Знайомі із сусіднього під'їзду минулого літа купили собі дачу та переїхали туди жити. «Свіже повітря, – кажуть, – ніхто не палить на сусідньому балконі. А ще – персики, помідори та свіжа зелень». Усе своє, загалом. Дача газифікована, а в наш час це величезний плюс».
Квартиру свою двокімнатну подружжя виставило на продаж одразу ж, як на дачу переселилося. Агентство нерухомості обрали солідне, ціну призначили цілком адекватну, характерну для нашого району. Але невдача – вже пів року продати квартиру не можуть.
«Ціну вже тричі знижували потроху, – розповідає Борис Петрович, – нижче вже нікуди. І жодних результатів. Охочих подивитися трохи було влітку, а восени зовсім не стало. А ми так розраховували на ці гроші: дітям допомогти, лазню на дачі збудувати».
За словами новоявленого дачника, їхній рієлтор пояснює низький попит «зовнішніми причинами». Так звана СВО («спеціальної військової операції» – так влада РФ називає війну проти України) вплинула, через неї росіяни втратили інтерес до купівлі нерухомості біля моря. «Раніше квартири часто купували навіть ті, хто приїжджав до Севастополя через роботу на тривалий термін, а зараз просто орендують», – переказує Борис Петрович слова співробітника агентства нерухомості.
Попит падає, ціни теж
Моїм колишнім колегам по роботі, які переїхали 2016 року сюди з Красноярська, пощастило більше. Як я розповідав, вони виставили на початку жовтня на продаж свою двокімнатну з євроремонтом у новому будинку. У листопаді Толік скаржився, що покупців зовсім немає. А днями написав у месенджері, що вже їде з родиною на батьківщину: «У Криму добре, але у світлі останніх подій краще бути від нього подалі». Каже, що продати вийшло значно дешевше, ніж планували.
Перед Новим роком у Джанкой їздив до родичів – там та сама картина. Кум Андрій каже, що ціни дуже впали. «Попередні роки квартири дорожчали, начебто це не Джанкой, а Ялта чи ваш Севастополь, – каже він. Торік почали знижуватися, і ми вже подумували купити однокімнатну квартиру для сина. Дорослий уже, щоб окремо жив. Так інше лихо зараз – ніхто не виставляє на продаж, тішать себе надією, що ціни знову піднімуться».
Андрюха – мужик недурний і чудово розуміє, що нерухомість дешевшатиме, причому не тільки в Джанкої. «Ну хто поїде жити в місто, над яким гелікоптери щогодини кружляють, а на околицях іноді бахає, – міркує він. – Інтерес до квартир зараз може бути лише у місцевих жителів, але вони, по-перше, не мільйонери, а по-друге, можуть почекати».
Сказане джанкойцем підтверджують професіонали. За даними сайту Restate.ru, за пів року на півострові вартість квадратного метра знизилася в середньому на 8%. Зазначається, що на 8,36% подешевшала вторинна нерухомість у Севастополі, на 7,6% – у Сімферополі.
Падіння відбувається однозначно. І у нас воно пов'язане лише із сьогоднішньою військово-політичною ситуацією.Григорій Апресов
«Якщо ціни на житло в Севастополі торік (2021-го року – КР) зростали на 40% на рік, то цього року (2022-го року – КР) зростання становило близько 4%. З урахуванням того, що за конкретних угод знижки продавців на квартиру можуть перевищувати 10%, виходить, то в окремих випадках ціни фактично впали», – розповіла у грудні 2022 року директорка агентства нерухомості «Мультидом» Наталія Массальська.
«Падіння відбувається однозначно. І в нас воно пов'язане лише із сьогоднішньою, так говоритимемо, військово-політичною ситуацією. Хтось хоче виїхати і починає викидати житло на ринок, хтось відкладає купівлю. Як наслідок – об'єктів на ринку більше, а попит зменшується», – підтверджує президент асоціації рієлторів «Нерухомість Севастополя» Григорій Апресов.
Із речами – на вихід!
Дров докидають ще й заяви українських політиків стосовно Криму. Навіть найзатятіші проросійські патріоти, в тому числі й ті, хто переїхали до Криму з Росії, читають їх, щоб знати, звідки вітер віє. А вітер дає дуже категоричні директиви.
Населення, яке приїхало незаконно на територію півострова, має залишити АРК та місто СевастопольТаміла Ташева
Так, у середині грудня представник президента України в АРК Таміла Ташева недвозначно дала зрозуміти, що Україна не визнає документи, видані у Криму російською владою. Конкретно вона торкнулася питання російських паспортів і свідоцтв про усиновлення, але контекст був такий, що стосовно кожного юридичного акта розбиратимуться досконало.
А ще двома тижнями раніше Ташева у своїй колонці для «Української правди» написала: «Рішення, що не суперечить міжнародному праву: населення, яке приїхало незаконно на територію півострова, має залишити Автономну Республіку Крим та місто Севастополь шляхом добровільного виїзду чи примусового видворення».
У дачному масиві на мисі Фіолент у Севастополі, архівне фото
Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв озвучив такі цифри: на 2022 рік оселилися безпосередньо в Криму з РФ 374 тисячі осіб – за даними міграційної служби. «Але я хочу зазначити, що ті росіяни, які приїжджають жити до Криму, необов'язково виписуються з місць проживання в РФ. Тобто, ці люди можуть бути не зафіксовані».
Інакше кажучи, з наближенням лінії фронту до Криму багато з цих переселенців почнуть їхати назад до Росії, продаючи при цьому нерухомість. Ринок перенасититься пропозицією, а попиту взятися не буде звідки.
Цим питанням уже зараз занепокоєні кілька росіян-членів нашого дачного кооперативу, які раніше купили будиночки біля моря. «Зараз продам, сам поки що на орендованій десь поживу, а потім, коли все налагодиться, іншу дачу куплю», – каже Валентин, який переїхав до Севастополя з Республіки Комі, маючи на увазі під «налагодиться» перемогу Росії у війні проти України.
У такому розвитку ситуації, навпаки, не впевнений Сергій із Москви – він виставив дачу на продаж і просить мене допомогти у пошуках покупця. «А ціну зменшу, якщо що, в розумних межах. Та й тобі відсоток за допомогу», – пропонує він.
«А самі поїхати встигнете, якщо що?» – запитую я їх із натяком.
«Аби міст був цілий», – відповідає москвич Сергій.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
