Російська скарга на «водну блокаду» Криму: «Тролінг європейських інститутів»

Генеральна прокуратура Росії оголосила, що подала позов до Європейського суду з прав людини зі скаргою на Україну. У списку претензій, зокрема, припинення Україною постачання води Північно-Кримським каналом після захоплення Росією Криму. У Міністерстві закордонних справ Росії сказали, що «цей крок назрів давно».

Як забезпечувальні заходи на час розгляду скарги Росія зажадала негайно відновити подачу дніпровської води в Крим. Вона була припинена у 2014 році, після того, як Україна та створені Росією органи влади на півострові не змогли укласти новий договір через юридичні різночитання. В Офісі президента України назвали новий російський позов «еталоном політичного цинізму», а міністр юстиції України Денис Малюська сказав, що ця скарга «приречена на поразку» і потрібна лише для «промивання мізків». Про її перспективи у прив'язці до «водної блокади» Криму йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова експертної ради з правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов розповів Крим.Реалії, що в цьому позові насамперед розраховує на забезпечувальні заходи Європейського суду з прав людини, якими б той зобов'язав Україну відновити водопостачання півострова.

‒ Подання цієї скарги ‒ важлива віха. Незважаючи на те, що деякі гарячі голови закликають Росію вийти з європейської Конвенції з прав людини, найближчим часом цього, очевидно, не відбудеться. Такі скарги можуть розглядатися роками, навіть десятиліттями. Щодо водної проблеми, я вже говорив, що я противник шапкозакидальних настроїв. Ця проблема є, і раптом що, Росія дійсно вирішить її своїми силами, але було б добре досягти якогось компромісу, щоб Північно-Кримський канал знову запрацював. З прісною водою проблем немає, але вони є зі зрошенням, з сільським господарством, з заболочуванням територій ‒ причому не тільки в Криму, а й у Херсонській області. Фактично є загроза перетворення на пустелю півночі півострова. Я дуже розраховую на те, що наше клопотання про застосування забезпечувальних заходів буде якомога швидше розглянуте.

При цьому Олександр Молохов стверджує, що сам факт скарги в ЄСПЛ зовсім не суперечить тому факту, що у 2015 році Конституційний суд Росії допустив невиконання рішень цієї інстанції, у разі суперечностей з Основним законом.

‒ За загальним правилом переважну більшість рішень ЄСПЛ Росія виконує й буде виконувати ‒ до речі, вона лідирує у виплатах. Однак, дійсно, є деякі рішення, за якими як виняток у Росії особлива позиція, і тут вона не унікальна. Великобританія так робила, коли ще була в Євросоюзі, це також було характерне для Італії, Греції. Багато держав вважають, що в низці випадків ЄСПЛ перегинає палицю, особливо якщо це суперечить основам їх конституційного ладу.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

Російський адвокат Микола Полозов вказує на те, що в міждержавній скарзі Росії помітне місце мають внутрішньополітичні міркування.

‒ Приблизно півтора місяця тому Кремль передав повноваження захищати інтереси Росії в міжнародних інстанціях від Мін'юсту в Генпрокуратуру. Тому це серйозна внутрішньополітична історія, і тепер генпрокурор Ігор Краснов буде докладати всіх зусиль, щоб скарга отримала свій розвиток. Насправді її готували фахівці Мін'юсту, але подавала вже прокуратура. По суті своїй, це теж здебільшого історія для внутрішнього споживача, тобто, пропагандистська акція, покликана продемонструвати, що російські правоохоронні органи виконують свою роботу на міжнародних майданчиках. Не випадково все це відбувається після резонансної статті президента Росії Володимира Путіна про Україну ‒ все йде в межах однієї логіки. У зовнішній політиці це спроба тролінгу європейських інститутів: мовляв, розгляньте нашу скаргу.

Микола Полозов вважає, як би російська сторона не розраховувала на забезпечувальні заходи, ЄСПЛ навряд чи задовольнить це клопотання.

‒ Там йдеться і про вимогу змусити Україну подати воду до Криму, і про питання, пов'язані з російською мовою та ЗМІ в Україні. Ймовірно, це стосується Віктора Медведчука та підконтрольних йому каналів, які рішенням Ради національної безпеки та оборони були заблоковані. Росія хоче продовжувати втручатися в українську політику. Генпрокуратура у скарзі посилається на правило 39 регламенту ЄСПЛ, яке застосовується, коли є загроза життю та безпеці людини. З урахуванням того, що вода не подається декілька років і в Криму нічого критично страшного не сталося ‒ я думаю, суд не буде зобов'язувати Україну пускати воду. З іншого боку, це для Росії свідомо виграшна ситуація: сама вона злісно не виконує 39 правило у різних справах, зокрема у справі Олексія Навального, і якщо їй відмовлять, то влада голосно говоритиме про подвійні стандарти ЄСПЛ.

Микола Полозов також зазначає, що питання постачання води регулюється не Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, а Четвертою Женевською конвенцією на випадок збройних конфліктів.

Вже після цих коментарів експертів уповноважений уряду України у справах ЄСПЛ, заступник міністра юстиції Іван Ліщина повідомив, що суд відхилив запит Росії про застосування тимчасових заходів у межах міждержавної заяви «РФ проти України» за правилом 39.

Втім, український адвокат, засновник громадського проєкту JustCraft Сергій Заєць навіть після цього не вважає російську скаргу повністю безперспективною.

‒ Я вже довго займаюся справами, які пов'язані з порушеннями прав людини в контексті окупації Криму, і теж сприймаю скаргу Росії як пропагандистський хід. Однак я б не вважав її абсолютно безперспективною ‒ є певні моменти, через які може розгорнутися складна процесуальна боротьба. Втім, більшість заяв Росії там суто політичні, і в них складно угледіти якісь порушення Україною, зокрема й у контексті «водної блокади». Проте програш справи Росія може трактувати як упереджене ставлення до себе: мовляв, навколо вороги і так далі. Загалом в Європейського суду досить невеликий досвід розгляду міждержавних скарг, і зараз йому належить вирішити багато процедурних питань вперше. Але я сподіваюся, що Мін'юст України має достатньо досвіду, щоб до всього підготуватися.

У свою чергу, постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич переконаний, що Росія в принципі не може досягти успіху в Європейському суді з політичними заявами на адресу України.

‒ Я не можу уявити ситуації, щоб ЄСПЛ встав на сторону Росії ‒ більш того, вона як держава-заявник має доводити, які саме статті Конвенції з прав людини нібито порушила Україна. Від Росії можна чекати чого завгодно на будь-якому етапі, але це швидше правова абракадабра, яка не має жодних перспектив в ЄСПЛ, окрім інформаційно-пропагандистських. Я також думаю, що скарга спрямована саме на російського внутрішнього споживача: мовляв, ми ж збирали якісь відомості про збитки від діяльності України, і ось тепер їх використовуємо. Команда Мін'юсту України професійно відстоює наші інтереси в Страсбурзі, і зараз вона готова до будь-яких викликів.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю Радіо Свобода сказав, що відновлення подачі дніпровської води в Крим Північно-Кримським каналом можливе тільки після його деокупації.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».

(Текст підготував Владислав Ленцев)