У Криму готуються до опалювального сезону. В умовах вододефіциту він може принести неприємні несподіванки, хвилюються кримчани. Кримський депутат Валерій Аксенов каже, що до нього надходять звернення з цього приводу, через що він вирішив порушити це питання в сесійній залі російського парламенту Криму 23 вересня. Що відповіли йому профільні чиновники та чи дійсно варто очікувати проблем з теплом у найближчі місяці, читайте в матеріалі Крим.Реалії.
За повідомленнями Міністерства житлово-комунального господарства російського уряду Криму, до опалювального сезону готові 90% об'єктів півострова.
Водночас головним його викликом може стати не технічний стан систем, а дефіцит води, яка й «доставляє» тепло в будинки. Сьогодні 39 населених пунктів півострова живуть за графіком подачі води ‒ по три години вранці та ввечері.
«Війна, оголошена природою півострову»
Чимало хвилювань у зв'язку з майбутнім опалювальним сезоном можна знайти в соціальних мережах. Жителі регіонів півострова припускають, що опалювальні системи не буде чим наповнити і це унеможливить подачу опалення в будинки.
Все літо ми були практично без води. Не за горами опалювальний сезон, а в наших будинках опалювальне обладнання через слабку подачу води просто не вмикаєтьсяЖителі Керчі
«Ми, жителі Керчі, які проживають у провулку МТС і провулку 8 Березня, просимо вплинути на ситуацію з водопостачанням у нашому районі. Уже декілька місяців вода в наші будинки подається з дуже слабким тиском. Все літо ми були практично без води. Не за горами опалювальний сезон, а в наших будинках опалювальне обладнання через слабку подачу води просто не вмикається! Ми дуже стурбовані цим питанням і просимо допомогти в ситуації, що склалася», ‒ пишуть у групі в Facebook для звернень до російського глави Криму Сергія Аксенова.
У російській адміністрації Керчі у відповідь повідомили, що фахівці виїжджали на місце і вирішили проблему. Але автор повідомлення Ганна Вахрушева відповіла, що «води як не було, так і немає».
«Води вистачить (для опалення)?», «Це ж іще вода потрібна в батареї», «Взимку побачимо, як усе працює» ‒ такі повідомлення кримчани залишають на сторінках Сергія Аксенова в соцмережах.
У кримському виданні «Аргументы недели ‒ Крым» називають майбутній опалювальний сезон «другим фронтом війни, оголошеної природою півострову». Видання описує можливий сценарій розвитку подій так: «Насамперед, опалювальну систему треба заповнити водою, а значить, її заберуть із загальної подачі, яка зараз іде у водогінні мережі, якої стає все менше з кожним днем. По-друге, опалювальна система нічим не новіша за систему водогону, й аварії відбуватимуться, виходить, удвічі частіше. По-третє, аварії ‒ це безповоротні витоки. І четверте. З вуличними ємностями (ємності з водою, встановлені на вулицях Сімферополя для населення у зв'язку з вододефіцитом ‒ КР) доведеться, швидше за все, розпрощатися. І якщо ці блакитні монстри не розіпре від замерзлої води, то металеві їхні крани у морози не встоять точно. А значить, населені пункти більшу частину доби будуть взагалі без води. Природа скоро відкриє другий фронт проти Криму, і зима звалиться на нашу голову так само раптово, як фашисти у 41-му».
Без ажіотажу: третій етап водних обмежень у Сімферополі (фотогалерея)
Нові свердловини та ємності для котелень
Раніше Сергій Аксенов говорив, що опалювальному сезону в Сімферополі та Сімферопольському районі «нічого не загрожує».
«Опалювальний сезон відбудеться в повному обсязі. Жодних питань з точки зору подачі тепла у квартири не буде. Усі підготовчі роботи ведуться у штатному режимі», ‒ стверджував він 18 вересня.
Але питань ця заява не зняла. Батько російського глави Криму, депутат кримського парламенту Валерій Аксенов на парламентській сесії 23 вересня повідомив, що до нього продовжують звертатися виборці з запитаннями, яким буде майбутній опалювальний сезон у зв'язку з дефіцитом води.
Мы планируем запускать систему в трубопроводы уже с первых чисел октябряДмитрий Черняев
Міністр житлово-комунального господарства російського уряду Криму Дмитро Черняєв зі свого боку запевнив, що опалювальний сезон відбудеться.
«Для запуску котелень нам необхідно буде 25 тисяч кубометрів води. Ми плануємо запускати систему в трубопроводи вже з перших чисел жовтня. Нам цього достатньо, ми з водоканалом уже це прорахували», ‒ сказав він.
За словами міністра, на 70 котельнях Сімферополя встановлені додаткові ємності з водою для заповнення виробничих втрат і забезпечення необхідного запасу в період вимкнення водопостачання. Для забезпечення котелень запасом води планується закупити додаткові ємності на суму у п'ять мільйонів рублів.
Окрім того, Дмитро Черняєв повідомив, що для забезпечення потреб котелень влада почала буріння додаткових підземних свердловин.
Міністр також повідомив, що в Криму розробили програму зі зниження втрат води.
«Вона велика, близько восьми мільярдів, з яких 1,7 мільярда передбачені на Сімферополь. Основним пунктом цієї програми зі зниження втрат води, безумовно, є оснащення (підземних свердловин ‒ КР) приладами обліку. Щодо Сімферополя ми плануємо починати цю роботу наприкінці 2020-2021 ріка. Підтверджено фінансування», ‒ сказав він.
Проєкт опріснення води скасовується?
Валерій Аксенов на сесії 23 вересня також нагадав, що російська влада Криму «чотири роки говорить про опріснення морської води», але поки така система в Криму так і не запущена. Дмитро Черняєв сказав, що найближчим часом вирішити проблему вододефіциту таким способом буде неможливо.
Чому ми не розглядаємо можливість будівництва опріснювальних установок?Дмитро Черняєв
«Чому ми не розглядаємо можливість будівництва опріснювальних установок? У Росії виробників на такий обсяг води немає. Найпотужніші опріснювальні установки, які коли-небудь були збудовані в найближчих країнах ‒ це в Казахстані на 20 тисяч кубометрів (води на добу ‒ КР). Найближчі сусіди наші тільки розпочали розробку проєктно-кошторисної документації на опріснення 10 тисяч кубометрів води на добу. Це Геленджик (Росія ‒ КР)», ‒ сказав він.
За словами міністра, опріснювальна установка тільки для забезпечення потреб Сімферополя коштуватиме декілька десятків мільярдів рублів.
«З урахуванням того, що цю установку необхідно збудувати десь у межах морської зони, сам майданчик коштуватиме близько 20-30 мільярдів рублів. Привезти воду і робота з утилізацією відходів, що утворюються під час підготовки цієї води, додадуть тут ще значні цифри. Тобто, безумовно, цією темою потрібно займатися. Але вона ‒ на перспективу і не дасть нам швидких рішень ‒ опріснену воду завтра, післязавтра або через місяць», ‒ сказав він.
«Крим вам виставить трильйони доларів»
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов, у свою чергу, припинив спроби Валерія Аксенова продовжити обговорення теми кримського вододефіциту. Він сказав, що кримська влада поки не готова до цього.
Навіщо нам зараз кидатися фразами, якщо ми не готові до цього питання?Володимир Константинов
«Навіщо нам зараз кидатися фразами, якщо ми не готові до цього питання? Це питання зараз обговорюється з федеральним центром. Ми опрацьовуємо його», ‒ сказав він.
Спікер назвав припинення постачання води Північно-Кримським каналом «диверсією» і «державним терактом» і пообіцяв виставити за це рахунок владі України.
«Шановна влада України, трильйони доларів Крим вам виставить за те, що ви зробили з нашою республікою», ‒ сказав він.
Подача дніпровської води Північно-Кримським каналом була припинена у травні 2014 року Держагентством водних ресурсів України через наявність боргу кримських водокористувачів за перекачування води на півострів у 2013 році, а також «відсутність конструктивних пропозицій з оформлення договірних відносин для забезпечення потреб Криму».
Кілька років по тому український політик і правозахисник Андрій Сенченко сказав, що припинення постачання дніпровської води в Крим відбулося з його особистої ініціативи, коли він виконував обов'язки заступника голови адміністрації президента України у 2014 році.
Російська влада Криму у 2014 році повідомляла, що намагалася подати документи до Києва для оформлення договору про водопостачання півострова, але їх не прийняли. Будь-яких підтверджень цієї інформації немає.
Після цього кримські чиновники звинуватили українську владу у «водоморі» й неодноразово наголошували, що Криму «вода від України не потрібна».
У зв'язку з гострим дефіцитом води цього року кримчани стали виходити на вулицю з одиночними пікетами і вимагати вирішення проблеми від кримських чиновників, які, на їхню думку, за шість років «забули найголовніше ‒ провести воду».
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль припустив можливість відновлення постачання води в Крим «у разі гуманітарної катастрофи». Офіційною позицією влади України наразі залишається те, що подача води в Крим «можлива тільки після його деокупації».
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення постачання дніпровської води на півострів можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
