Перетин адміністративного кордону між анексованим Кримом і Херсонською областю залишається проблемним для багатьох кримчан. До редакції Крим.Реалії надходить безліч звернень як від жителів півострова, так і від жителів материкової частини України щодо великого спектра питань: від перевезення тварин до порядку виїзду для вступу до українських ВНЗ.
Нагадаємо, кримчани з українськими паспортами можуть проїхати в Херсонську область за умови встановлення на смартфон програми «Дій вдома» для проходження самостійної двотижневої самоізоляції. У разі здачі негативного тесту на коронавірусну інфекцію цей термін можна скоротити. Російські ж прикордонники пропускають на півострів тільки кримчан із місцевою реєстрацією або нерухомістю, причому з початку липня вони вимагають надавати саме російські паспорти. Обов'язкова обсервація скасована, проте чинним залишається правило про одноразовий перетин російських пунктів пропуску, починаючи із запровадження карантину в березні. Про все це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримчанин Андрій розповів Крим.Реалії, як виїжджав з півострова на материкову частину України 15 липня.
‒ Перетинав адмінкордон вдень, коли особливо не було напливу, через пункти «Армянськ» та «Каланчак» відповідно. На російській частині багато бюрократії, доводиться довго чекати, поки пропустять. Була велика компанія людей, вони сиділи, пеклися на сонці. Я взагалі їхав із собакою, мені потрібно було перевезти її до Києва. Можливо, саме через неї мене пропустили раніше, тому що зазвичай люди проводять там по декілька годин, поки перевіряють їхні документи. Зараз же можна тільки один раз проїхати з Криму на материкову Україну через російський контрольно-пропускний пункт, і то тільки показавши два паспорти. Я зробив для собаки ветеринарне посвідчення номер один ‒ російський прикордонник перевірив його, я почекав хвилин п'ятнадцять. Мене попередили щодо одноразового перетину, і я вирушив на український КПВВ. Тут я очікував труднощі через собаку.
За словами Андрія, з 2018 року на материковій Україні запровадили нові правила оформлення ввезення домашніх тварин, які передбачають документи єдиного зразка.
‒ Це або українські паспорти, або ті, які ухвалені міжнародними угодами. Окремо зазначається, що документи, видані російською владою в Криму, не визнаються. Але я все одно не міг оформити якісь інші й тому боявся, що не зможу пройти. У підсумку, як не дивно, це вийшло зробити без проблем. Нас пропустили, нічого не сказали, я приїхав до Києва на самоізоляцію. Зареєструвався в додатку «Дій вдома», зателефонував в одну із сертифікованих лабораторій, до мене наступного ж дня приїхала медсестра і взяла мазок. Через декілька днів результати ПЛР-тесту прийшли, лабораторія сама відіслала їх, і вже наступного дня додаток сказав, що мій термін самоізоляції закінчений. По-моєму, він зараз працює добре.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова в коментарі спеціально для Крим.Реалії пояснила порядок перетину адмінкордону з домашнім вихованцем:
«Перш за все, для перевезення тварини потрібний міжнародний ветеринарний паспорт і довідка (форма Ф1), які можна отримати тільки в державній ветеринарній клініці. Отримана на території материкової України довідка для виїзду з твариною діє упродовж трьох днів від зазначеної дати видачі. Довідку необхідно показати на КПВВ як на контрольованій Україною території, так і в окупованому Криму. Отримана на території Криму довідка для виїзду з твариною з Криму діє упродовж п'яти днів від зазначеної дати видачі. Довідку також необхідно надати на КПВВ на тимчасово окупованій території. Надавати «кримську» ветдовідку на КПВВ на підконтрольній Україні території не потрібно».
Окреме запитання ‒ перетин адмінкордону в обох напрямках з дітьми та іншими родичами. Так, слухачі Радіо Крим.Реалії цікавляться: чи може мати з російським паспортом і українським закордонним паспортом та її діти, у яких є тільки українські закордонні паспорти, без проблем потрапити на материкову частину України? Офіс Людмили Денісової відповідає:
«Так, може. Адже згідно з Порядком в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї... в'їзд-виїзд здійснюється через контрольні пункти за умови надання будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону «Про громадянство України», або статтею 2 Закону «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України». Зокрема, такими документами є: паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України тощо. Виїзд громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти за умови надання паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів або інших законних представників, або в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів)».
В українського омбудсмена уточнюють, якщо дитина їде з одним з батьків, чи необхідна нотаріально завірена довіреність іншого з батьків, закордонний паспорт на дитину ‒ або ж дитина має бути внесена до закордонного паспорта того з батьків, хто її супроводжує, ‒ а також свідоцтво про народження.
Тим часом видання «Комсомольская правда ‒ Крым» запитало російських прикордонників: що робити жителям материкової України без російських паспортів, але з близькими родичами в Криму? Наприклад, їде сім'я з чотирьох осіб: батьки та двоє дітей ‒ кого пропустять? Відповідь російського прикордонника наступна:
«Тут не можна плутати поняття «члени сім'ї» та «близькі родичі». При в'їзді перевірятимуть підстави пропуску щодо кожного з членів сім'ї. Усіх пропустити буде неможливо. Якщо сім'я їде до батьків дружини, то до Криму пустять її та двох дітей. Чоловіка ні. І навпаки».
Міністерство закордонних справ України вже засудило факти порушення прав людини на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, викликані запровадженими Росією обмежувальними заходами. Так, у відомстві розкритикували правило одноразового виїзду та нав'язування кримчанам російського громадянства, зокрема для можливості виїхати на материкову частину України через російські пункти пропуску. Український адвокат Сергій Заєць зазначає, що карантинні заходи не можуть виправдати всі обмеження з боку російської влади Криму.
Неоднозначних рішень багато, особливо з боку російських прикордонниківСергій Заєць
‒ В умовах пандемічної загрози саме собою обмеження в'їзду-виїзду з певної території може не вважатися порушенням права на свободу пересування згідно з Європейською конвенцією. Деякі обставини можуть виправдати навіть рішення окупаційної держави. Питання тут в тому, наскільки однозначне законодавство, що регулює ці питання, і наскільки рішення влади пропорційні щодо мети зупинити поширення вірусу. На жаль, неоднозначних рішень багато, особливо з боку російських прикордонників. Люди повідомляють, що в деяких випадках вони приймають навіть українські документи, українською мовою, хоча й не повинні ‒ це питання випадку. Сама собою прив'язка до наявності родичів першого ступеня споріднення вже може бути дискримінаційною: одних пустять, інших ні.
Сергій Заєць також вказує на скарги кримчан, яких не пропустили на материкову частину України для отримання життєво важливого курсу лікування.
‒ Найнеприємніше в усій ситуації ‒ те, що дії російських прикордонників не можна ефективно оскаржити. У таких ситуаціях, безумовно, необхідно вимагати письмову відмову, і в певному сенсі це гарантія проти зловживань з їхнього боку. Дуже часто люди отримують усну відмову, але жодних документів їм не видають. Це означає, що ті, хто ухвалює подібні рішення, не до кінця впевнені у своїх діях. Відмова у письмовій формі дає можливість принаймні спробувати оскаржити дії прикордонників або на місцевому рівні, або в Європейському суді з прав людини. Йдеться про свободу пересування громадян України з території України, нехай навіть це тимчасово окупована її частина.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що російське правило одноразового виїзду з Криму ‒ найпроблемніше, з точки зору порушення прав людини.
Основна проблема зараз ‒ це одноразовий виїзд через російські КПВВОльга Скрипник
‒ Незважаючи на те, що Росія не так давно внесла декілька змін у свої розпорядження та розширила критерії, за якими люди можуть в'їжджати в Крим і виїжджати з нього, обмеження все одно залишаються досить серйозними. Порушення права на свободу пересування зокрема обмежує можливості кримчан здобувати освіту та інші послуги на підконтрольній Україні території. По суті, основна проблема зараз ‒ це одноразовий виїзд через російські КПВВ. Звичайно, це грубе порушення, і люди часто звертаються до нас з цього приводу. Одна жінка після поїздки, яка вже відбулася, хотіла виїхати ще раз на лікування. Спочатку російські прикордонники її не пропустили, потім почали вимагати величезну кількість документів, які зокрема підтверджують діагноз. Це теж грубе порушення ‒ втручання у приватне життя.
Тим часом багато кримчан, які подорожують на материкову Україну, для зручності змушені користуватися послугами офіційно не зареєстрованих перевізників. Заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир стверджує, що з української сторони процес легалізації транспортних компаній вже запущений.
‒ Зараз легальні перевізники є, вони існують. Була пауза, коли запровадили карантин, оскільки постановою Кабміну заборонили взагалі всі перевезення. Зрозуміло, що тіньові перевізники працюють, і ми з ними зараз боремося ‒ спільно з поліцією та Службою безпеки України ‒ щоб вони переходили в законне русло. На контрольно-пропускних пунктах зараз діють шість маршрутів: до Херсона, Генічеська, Новоолексіївки ‒ залізничного вокзалу. Автобус підходить під кожен потяг, найраніший виїзд звідти, скажімо, на «Чонгар» ‒ о 7:35 ранку. Після реконструкції КПВВ там зроблені сервісні зони, передбачається автовокзал. Зараз разом з Мінреінтеграції розробляється проєкт хаба з автостанцією, а також міжобласні маршрути, що дозволило б пасажирам дістатися до Києва, Львова, Харкова. Це найпопулярніші напрямки.
Сергій Козир також закликає самих пасажирів відмовлятися від послуг перевізників, які не видають квитків і, відповідно, не страхують життя людей на час поїздки.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
