У понеділок, 30 серпня, в Міжнародний день жертв насильницьких зникнень в Києві відкрилася фотовиставка «15 викрадених життів», присвячена жертвам насильницьких зникнень в Криму.
Виставку організували МЗС України та громадська організація «КримSOS».
«З 2014 року, вже восьмий рік поспіль, Міжнародний день жертв насильницьких зникнень став для нас больовою точкою, оскільки десятки наших громадян на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України в АР Крим і Севастополі, а також на Донбасі, вважаються зниклими безвісти. За кожним випадком насильницького зникнення стоїть доля конкретної людини, страждання її рідних і близьких», – цитують в українському МЗС першу заступницю міністра Еміне Джеппар.
Як уточнюється, фотовиставка «15 викрадених життів» складається з портретів і історій тих кримчан, про чию долю досі нічого невідомо, кого досі не знайдено ні живими, ні мертвими. Серед них: Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедін, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арлен Терехов, Руслан Ганієв, Арсен Алієв, Ескендер Ібраїмов і Ервін Ібрагімов.
Еміне Джеппар підкреслила, що Україна постійно згадує питання жертв насильницьких зникнень в анексованому Криму під час контактів з міжнародними партнерами.
«Насильницькі зникнення на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу – один з кричущих наслідків російської окупації. Команда МЗС України на чолі з міністром Дмитром Кулебою продовжить системну роботу, щоб Росія як держава-окупант понесла відповідальність за всі грубі порушення прав людини», – резюмувала Джеппар.
Раніше в МЗС України нагадали про переслідування в Криму в Міжнародний день жертв насильницьких зникнень.
25 червня організація КримSOS провела 59-ту акцію під посольством Росії з назвою «Тортури часом», на якій присутні нагадали, що кримськотатарський активіст Решат Аметов, який став першою жертвою викрадень у Криму, був убитий після жорстоких тортур.
Раніше Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту звернути увагу на факти зникнення і викрадення людей на території анексованого Криму та окупованих територій Донбасу.
Після анексії Криму на території півострова стали фіксувати випадки викрадення людей, переважно з-поміж кримських татар. При цьому в кримському управлінні Слідкому Росії стверджували, що «масових зникнень кримських татар на півострові немає».
Також раніше був опублікований список зниклих кримчан, про яких досі нічого невідомо. Це Валерій Ващук, Іван Бондарець, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов, Ескендер Апселямов, Федір Костенко, Мухтар Арісланов, Арлен Терехов, Руслан Ганієв, Арсен Алієв, Ескендер Ібраїмов і Ервін Ібрагімов.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
