Захоплене в Криму після анексії півострова підприємство «Чорноморнафтогаз» через запроваджені щодо нього санкції не змогло закупити іноземне обладнання і наростити видобуток на глибоководному шельфі. Про це повідомила 25 березня генеральний директор відтвореного на материковій Україні державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова в інтерв'ю Крим.Реалії.
«Фейковий «Чорноморнафтогаз» був внесений у міжнародні санкційні списки ще на початку 2015 року, що не дозволило забезпечувати його діяльність належним чином, адже історично підприємству потрібно багато обладнання іноземного виробництва. В Україні ми чотири роки листувалися з усіма правоохоронними органами, в тому числі СБУ, щоб включити фейковий «Чорноморнафтогаз» в українські санкційні списки. Ці звернення завершилися успіхом у 2018 році. У травні 2021-го закінчувалися ті санкції, але нам навіть не треба було додатково готувати звернення, щоб продовжити їх. Зараз вони підтримують раніше запроваджені міжнародні обмеження. Саме завдяки останнім фейковий «Чорноморнафтогаз» не зміг закупити іноземне обладнання і наростити видобуток на глибоководному шельфі, як планував у 2016 році», – сказала Світлана Нєжнова.
Президент України Володимир Зеленський своїм указом від 24 березня запровадив санкції проти 26 іноземців і 81 юридичної особи. У новому списку опинилася також низка компаній, зареєстрованих в анексованому Криму – «Чорноморнафтогаз», «Кримгеологія», «Масандра» та інші.
Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич раніше зазначив, що відсутність контролю над активами «Чорноморнафтогазу» в анексованому Криму є однією з найбільших втрат для України.
У 2014 році бурові установки, флот та інше майно української державної компанії «Чорноморнафтогаз» були захоплені під час анексії Криму Росією. Після цього НАК «Нафтогаз України» втратила контроль над даними кримським підприємством. Пізніше ДАТ «Чорноморнафтогаз» було відтворене на материковій частині України.
17 жовтня 2016 року НАК «Нафтогаз України» і шість її дочірніх компаній ініціювали арбітражне провадження проти Росії з вимогою відшкодувати збитки, завдані захопленням активів групи в Криму. «Нафтогаз» ініціював провадження відповідно до угоди між Кабміном України та урядом Росії про сприяння, здійснення та взаємний захист інвестицій.
У 2017 році компанія «Нафтогаз України» подала позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 мільярдів доларів збитків від втрати активів у результаті анексії Криму.
Суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів НАК «Нафтогаз України».
У грудні 2020 року Компанія «Нафтогаз України» зажадала стягнути з Росії збільшену у понад півтора рази суму збитку за захоплення майна «Чорноморнафтогазу».
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
