Слідчий комітет Росії повідомив, що порушив кримінальну справу за статтею про «екоцид» через окупацію Росією українського Криму, внаслідок якої Україна припинила постачання води на захоплений півострів своїм Північно-Кримським каналом.
Як мовиться в повідомленні, після так званого «входження Криму до Росії», як там, як і терміном «возз’єднання», називають російську окупацію, «невстановлені особи, які перебувають на території України і які виступають проти возз’єднання Криму з Росією, на порушення положень Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище вирішили завдати шкоди економічній, соціальній і екологічній обстановці Кримського півострова шляхом перекриття Північно-Кримського каналу».
У повідомленні перелічуються наслідки «відсутності належного водопостачання регіону» після того, як це постачання було перекрите в квітні 2014 року, і стверджується, що «слідством встановлюються всі обставини злочину і причетних до нього осіб.
При цьому в Москві ані словом не згадали про незаконність окупації Росією українського Криму і про те, що за міжнародним правом саме окупант несе повну відповідальність за забезпечення населення окупованих територій.
Після захоплення українського Криму Росією постачання води Північнокримським каналом, яке й до того здійснювалося на комерційних засадах (воду купував належний орган у системі влади українського Криму), було припинене, зокрема фізично – шляхом побудови спочатку тимчасової, а потім постійної дамби в Херсонській області. Тим часом у самому Криму під насадженою Росією владою господарство каналу, яке вимагало постійного догляду, зокрема помпові станції і догляд за руслом каналу, було закинуте, і нині він недієздатний, незалежно від можливого постачання води з материкової частини України.
Будівництво Україною цього каналу після повернення Криму від РРФСР до УРСР за радянських часів дозволило розвинути сільське господарство українського півострова. Тим часом, як наголошують нині в Києві, для цивільного населення Криму, якщо не рахувати перевезених на півострів із Росії переселенців, води цілком вистачає з місцевих джерел. Таким чином, можливе постачання води з материкової частини України пішло б на використання російськими військами, завезеними з Росії до Криму, чи розгорнутою там Росією промисловістю тощо.
У владі України багато разів наголошували, що внаслідок незаконної окупації Росією українського Криму тепер держава-окупант, відповідно до міжнародного права, несе відповідальність за населення окупованих територій, а про відновлення водопостачання на півострів із материкової частини України може бути мова тільки після деокупації півострова.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
