Депутат Держдуми Росії, колишній російський прокурор Криму Наталя Поклонська заявила, що зібрала і надіслала додаткові матеріали щодо питання доступу до води в Криму комісару з прав людини ООН пані Мішель Бачелет.
За її словами, матеріали містять інформацію про «незаконні дії держави-члена ООН України, яка умисно позбавила мільйони людей базисного і невід'ємного права на питну воду, створивши реальну загрозу життю і здоров'ю населенню півострова, а також екології частини Південно-Східної Європи».
«Виправдання українською стороною свого злочину виглядають безглуздо: посилатися на свою непричетність до відсутності питної води і закликати Росію самостійно вирішувати питання доступу до неї, після того як самі незаконно перекрили воду, що надходить до Криму через Північно-Кримський канал з міжнародної (а не приватизованої кимось) річки Дніпро, тримаючи «руку на кранику», є шантажем і дуже нагадує поведінку звичайного злодія на лаві підсудних з невдалим адвокатом», – написала Поклонська 14 вересня на своїй сторінці у Facebook.
Наразі відсутня реакція ООН та відповідних відомств України на цю заяву.
1 вересня, Наталя Поклонська опублікувала в соцмережах пост, в якому повідомила, що «приємно здивована конструктивною реакцією Управління Верховного комісара ООН з прав людини» на своє звернення «щодо порушення українською стороною прав людини в Криму у зв'язку з незаконним позбавленням людей прісної питної води». Поклонська стверджувала, що ООН мало не визнала її статус як «представника Криму в парламенті Росії».
Спікер Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) Руперт Колвілл підтвердив «Idel.Реалії», що Верховний комісар ООН з прав людини отримала лист від Наталі Поклонської. Але, як повідомляє Колвілл, у листі Поклонська «висловлює стурбованість з приводу доступу до води в Автономній Республіці Крим і Севастополі, тимчасово окупованому Російською Федерацією».
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, коментуючи заяву Поклонської, зазначила, що вона «видає бажане за дійсне».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
