Російське Міністерство закордонних справ стверджує, що Київ «порушив свої правозахисні зобов'язання», закріплені в міжнародних документах щодо води для Криму. Про це йдеться у заяві офіційного представника МЗС Росії Марії Захарової, яка назвала припинення поставок дніпровської води на півострів «водною блокадою».
«Україна є учасником цілої низки міжнародних правозахисних договорів, отже, вона добровільно взяла на себе зобов'язання поважати, захищати, здійснювати зафіксовані в цих документах права людини, в тому числі перераховані вище. Таким чином, навмисне запровадження Києвом водної блокади може кваліфікуватися як порушення українською стороною своїх правозахисних зобов'язань, закріплених у міжнародних угодах», – цитує Захарову російське агентство ТАСС.
Реакції українського керівництва на цю заяву представника МЗС Росії поки немає.
Раніше перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що позиція МЗС України з питання водозабезпечення жителів Криму залишається незмінною. «Росія – країна-окупант. Росія несе повну відповідальність за ситуацію в Криму», – сказала Джеппар.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
З понеділка, 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ починається третій, найсуворіший, етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Під час візиту до Криму 27 серпня президент сусідньої Росії Володимир Путін сказав, що питання водопостачання півострова «ще треба вирішувати».
Українська влада неодноразово робили заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
