Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав ООН долучитися до зусиль «Кримської платформи» для відновлення територіальної цілісності України.
«ООН проігнорувала саміт «Кримської платформи» 23 серпня і не була на ньому представлена. Це відбулося з абсолютно політичних мотивів. Ми будемо говорити з керівництвом організації про неприпустимість такого ставлення, адже ключовим завданням ООН є саме підтримка миру та безпеки», – заявив Кулеба на брифінгу 16 вересня.
За словами міністра, «свідоме ігнорування» ООН установчого саміту «Кримської платформи» демонструє як стан справ у самій організації, так і розуміння нею своєї ролі та місії у світі.
«Це неправильне розуміння, яке ми будемо змінювати, тому що потрібно захищати принципи, а не інтереси окремих держав, які порушують міжнародне право», – наголосив голова МЗС.
Міністр також розповів, що на виконання завдань стратегії зовнішньополітичної діяльності України МЗС вже розпочало роботу над проєктами оновлених «кримських» резолюцій Генеральної асамблеї ООН: щодо порушень прав людини і щодо мілітаризації Криму та прилеглих морських акваторій.
«Безумовно, створення «Кримської платформи» надає додатковий імпульс для цієї роботи, додаткове «м’ясо» для текстів резолюцій», – сказав міністр.
Генеральна асамблея ООН відкрила 76-у сесію 14 вересня. Загальні дебати Генасамблеї ООН пройдуть із 21 вересня по 27 вересня.
23 серпня у Києві відбувся саміт «Кримської платформи», який офіційно запустив міжнародний формат з питання деокупацію Криму. 43 країни, які взяли у ньому участь, підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах. Учасники саміту заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
