За підсумками саміту «Кримської платформи», який відбувся 23 серпня у Києві, учасники ухвалили підсумкову декларацію, повідомив на брифінгу президент Володимир Зеленський, який передав її журналістам. Глава держави подякував делегатам за участь і закінчив свій виступ словами, що головна теза декларації: Крим– це Україна.
Зокрема, згідно з текстом декларації, який є у розпорядженні Радіо Свобода, учасники саміту підписали документ, в якому засудили дії Росії і анексію нею Кримського півострова, керуючись міжнародним правом, і підтвердили «прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи її територіальні води».
«Учасники міжнародної Кримської платформи не визнають і продовжують засуджувати тимчасову окупацію та незаконну анексію Криму, що становить прямий виклик міжнародній безпеці з серйозними наслідками для міжнародно -правового порядку, що захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет всіх держав», – йдеться в декларації.
В документі вказано, що учасники Кримської платформи «засуджують постійні порушення та зловживання та систематичні необґрунтовані обмеження прав людини та основних свобод, з якими стикаються жителі Криму, такі як право на мирні зібрання, права на свободу вираження поглядів та переконань, релігійних свобод, асоціацій, обмеження можливості знаходити, отримувати та поширювати інформацію, а також втручання та залякування, з якими стикаються журналісти, правозахисники та адвокати у своїй роботі, тривалу мілітаризацію Криму, що підриває безпеку та стабільність у регіоні Чорного моря, перешкоди навігаційним правам і свободам, що реалізуються відповідно до міжнародного права, включаючи перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку до Азовського моря та з нього, а також підкреслюють, що такі перешкоди мають негативні економічні наслідки для українських портів в Азовському морі та міжнародних торгових потоків, продовження зміни демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення громадян Росії до Криму».
Учасники ухвалили рішення встановити Кримську платформу як «консультативний та координаційний формат» з метою мирного припинення тимчасової окупації Росією Криму та міста Севастополя та відновлення контролю України над цією територією у повній відповідності до міжнародного права.
«Розглянути подальші політичні, дипломатичні та інші обмежувальні заходи щодо Російської Федерації, якщо це передбачено юрисдикцією кожного учасника та відповідно до процедур, коли це доречно», – вказують підписанти.
Учасники платформи наголошують на заклику до Росії «виконувати свої зобов’язання як окупаційної держави, згідно з міжнародним гуманітарним правом та іншим чинним міжнародним правом, закликати Російську Федерацію негайно припинити всі порушення та зловживання правами жителів Криму та забезпечити повний та безперешкодний доступ до Криму для встановлених регіональних та міжнародних механізмів».
Серед іншого, сторони задекларували можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проєктів, які сприяли б подальшому розвитку регіонів України, що прилягають до тимчасово окупованого Кримського півострова, ...«визнати роль національних парламентів у вирішенні питань тимчасової окупації Криму та заохочувати координацію діяльності щодо Криму між національними парламентами, а також у межах міжпарламентських асамблей».
У підсумку делегати кажуть, що «будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід’ємної частини суверенної території України не визнається і не буде визнана», та закликають Російську Федерацію до конструктивного залучення до діяльності міжнародної Кримської платформи.
23 серпня у Києві розпочався перший інавгураційний саміт «Кримської платформи», який офіційно запустить міжнародний формат з питання деокупації Криму. Основна панель завершена, наразі захід триває на рівні обговорень експертів з різних країн (загалом понад 40 країн).
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
