Українська правозахисниця Марія Томак обійняла посаду голови Служби забезпечення діяльності офісу «Кримської платформи», повідомляє пресслужба Представництва Президента в Автономній Республіці Крим.
Службу забезпечення діяльності Кримської платформи створено указом Президента України як один із структурних підрозділів Представництва Президента України в АРК. Серед завдань служби є забезпечення консультативної, експертної та інформаційної підтримки якісної участі України в Кримській платформі.
Раніше представник президента України в АРК Антон Кориневич під час прессніданку у відомстві 17 грудня 2021 року анонсував призначення Марії Томак на цю посаду.
Марія Томак є правозахисницею, головою громадської організації «Медійна ініціатива за права людини».
Влітку 2014 року Марія почала займатися справами українських громадян, заарештованих Росією з політичних мотивів, а також була співкоординатором кампанії LetMyPeopleGo для їх звільнення.
У 2017 році вона здобула національну премію з прав людини за особистий внесок у захист прав людини в Україні та має великий досвід міжнародної адвокації на рівні міжнародних міжурядових організацій та окремих урядів.
Останніми роками Марія співпрацює з Програмою USAID «Права людини у дії» як експерт з питань адвокації.
У 2020 році вона стала випускницею Програми верховенства права для розвитку в юридичній школі університету Лойоли в Чикаго (програма базується в Римі), отримала ступінь Магістра юриспруденції.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
