Літак-метеолабораторія Як-42Д з Росії прилетів до Сімферополя. Завдання екіпажу й експедиції – штучне збільшення опадів у Криму, повідомляють 30 вересня у пресслужбі Росгідромету.
У повідомленні сказано, що рішення про проведення робіт ухвалено після звернення влади Криму через посуху на півострові.
«Літак оснащений повним комплексом наукової апаратури для визначення параметрів хмар і проведення впливів на них. Після проведення активних впливів протягом одного сезону, сезонне збільшення опадів порівняно з багаторічними статистичними даними в регіоні може досягти 10-30%», – йдеться в інформації.
У відомстві запевняють, що всі роботи «відповідають суворим екологічним нормативам».
«Концентрація реагентів в опадах не перевищує мільйонної частки відсотка, що значно менше природних фонових значень, які спостерігаються у природі», – наголошується в інформації Росгідромету.
Раніше російський прем'єр-міністр Криму Юрій Гоцанюк розповів, коли запустять літак, який викликатиме опади на півострові.
Зазначалося, що літак викликатиме опади над Сімферопольським, Білогірським і Бахчисарайським районами. При виявленні грозового фронту літак за допомогою піропатронів з йодистим сріблом впливає на хмари, що викликає кристалізацію вологи, і через годину починається дощ.
Експерт з питань зміни клімату Національного екологічного центру України Георгій Веремійчик вважає, що хімічна речовина, яка використовується при виклику штучних опадів, може бути небезпечно.
З початку вересня в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ почався третій, найжорсткіший етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова, «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
