Ось уже понад два місяці як поблизу Білогірська розташувалася частина водопровідних військ сусідньої Росії. Вирішила дізнатися у місцевих жителів, як поводяться військові: чи бережуть місцеву природу, чи поважають місцеве населення.
У Криму 10 серпня керівництво Міноборони Росії та місцева влада запустили водогін, який побудували російські військові з водопровідних військ для перекачування запасів води з Тайганського водосховища Білогірського району в Сімферополь (будівництво велося з 10 липня). На урочистому відкритті був присутній заступник міністра оборони Росії Дмитро Булгаков і російський глава Криму Сергій Аксенов.
Якщо за рішенням проблеми звертаються до військових, то значить «справа – труба»
«Якщо за рішенням проблеми звертаються до військових, то значить «справа – труба». Ми, білогірці, від самого початку були незадоволені цим рішенням кримського керівництва. Розуміли, що, забравши воду на Сімферополь, в результаті нас залишать без води. Так і вийшло: з 14 жовтня в Білогірську та навколишніх селах воду подають за графіком. Це при тому, що ми отримуємо воду з найпотужнішого джерела в Криму – Карасу-Баши, тому в Білогірську ніколи не було відключень води, хіба що в період блекаута», – розповів мені житель Білогірська.
Представлятися людей, які коментують ситуацію, я не просила, розуміючи, що мова йде про діяльність російських військових, а в Криму це – небезпечна тема.
Російські військові поводяться в Криму як колонізатори
«. Наприклад, у всьому світі військові колони пересуваються в нічний час. У нас же повз Білогірськ, що по трасі «Таврида», що по Феодосійській трасі, ледь не кожен день проходять вдень колони військової техніки, створюючи затори, аварійні ситуації та незручності водіям. Та й нам, простим жителям, не дуже-то приємно бачити ці колони, виникають думки про війну», – поділився зі мною житель Сара-Су, мікрорайону компактного проживання кримських татар у Білогірську.
Я і сама це помітила: постійно військові колони кудись переміщаються по Криму.
«Військові з частини водопровідних військ, що розташувалися поблизу Тайганського водосховища, абсолютно не цінують нашу природу. Від Білогірська до їх розташування була нормальна сільська дорога, але їм її виявилося замало: вже розкатали там дві дороги. Це яке ж варварське ставлення до кримської землі! Поводяться як справжнісінькі колонізатори», – повідомив один з місцевих кримськотатарських активістів.
Навіть у дев'яності роки в нас не крали курей у селі, а як з'явилися поряд військові, так постійно чути, що у когось зникли кури
«Навіть у дев'яності роки в нас не крали курей у селі, а як з'явилися поряд військові, так постійно чути, що у когось зникли кури. Дільничному повідомляли, але він руками розводить, даючи зрозуміти, що солдати йому не підвладні», – поскаржилася літня жителька найближчого до частини водопровідних військ села Криничне.
Подивилася на розташування самої частини. Там дуже багато техніки, шум стоїть від насосів і генераторів неймовірний. Самі солдати живуть у величезних наметах, які не рятують від цього гуркоту. Не заздрю солдатам, які проходять тут службу. Від такого цілодобового гучного шуму цілком реально і з глузду з'їхати.
«Місцеві дівчата з неблагополучних сімей бігають до солдатиків. Дурненькі: думають там женихів знайти. Ну а солдатам – зрозуміло, що від них потрібно, наобіцяють багато, а потім залишать дівчаток з розбитими серцями», – розповіла знайома вчителька з Білогірська.
Зараз стало зрозуміло, що води з Тайганського водосховища не вистачить для потреб кримської столиці. І ось вже від греблі Білогірського водосховища до місця розташування частини водопровідних військ прорили глибоку канаву, по якій вода піде до місця перекачування, вже з цієї водойми.
Чи надовго затримаються під Білогірськом російські військові? Швидше за все, надовго. Влада вже замислюється про проведення стаціонарного водогону з Тайганського водосховища до Сімферополя.
А тим часом витівки російських військових тут триватимуть.
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з метою)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
