Доступність посилання

ТОП новини

Начальству – ордени, туристам – вино, кримчанам – фейки про «Кримську Анталію»…


Сергій Аксенов
Сергій Аксенов

Спеціально для Крим.Реалії

У давні радянські часи, коли начальників нагороджували орденами або хоча б медалями, було заведено проводити в органах пропаганди й агітації, тобто в тодішніх прототипах ЗМІ, так звані підкріплювальні кампанії – розповідати про великі заслуги керівництва. Цього разу звістка про нагородження глави Криму орденом Олександра Невського «за заслуги в розвитку республіки» «підкріпив» сам чиновник, повідомивши на своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакте» про те, що нібито турпотік до Криму за перші чотири місяці на третину перевищив рекордні показники.

«За інформацією міністерства курортів і туризму республіки, за січень-квітень поточного року в нашому регіоні відпочило понад 1 мільйон туристів. Це на 38,6% вище аналогічного періоду 2019 року», – написав Сергій Аксенов.

Однак ні міністерство, ні сам Сергій Аксенов не пояснили механіки цього «рекорду». По-перше, весь минулий курортний рік був карантинним, приїзд туристів тривалий час обмежувався владою, та й самі туристи не сильно рвалися в ковідний Крим. Збільшити показники не становило жодних проблем.

По-друге, в умовах закриття авіасполучення в Туреччину багатьом потенційним туристам нічого не залишалося, як їхати до Криму. Ну а вже тим громадянам, яким владою заборонений виїзд з Росії, і поготів.

По-третє, в Криму рахували не туристів, а пасажиропотік, а це значить, що в підрахунок потрапила величезна кількість і кримчан, які по кілька разів виїжджали і в'їжджали до Криму. А це як мінімум п'ята частина загальних поїздок, якщо не більше, а значить із загальної арифметики треба відняти як мінімум 20%.

По-четверте, незалежні фахівці курортної галузі давно наголошують, що не вірять підрахунками Мінкурортів Криму і називають їх фальсифікованими, оскільки за їхніми даними, кількість курортників в останні роки як мінімум удвічі нижче офіційно оголошених.

З іншого боку, якщо за чотири місяці Крим, за офіційними підрахунками, прийняв один мільйон туристів, причому більше половини з них тільки в травневі свята, то за таких темпів кримському курорту досягти за нинішній рік показника у 8 мільйонів туристів досить проблематично навіть при стимуляції потоку різними способами. Тим більше проблематично виконати поставлене президентом Росії завдання і досягти небувалого рівня в 10 мільйонів у 2023-24 роках. Підрахунки показують, що це фізично неможливо через обмеженість баз розміщення, транспортних можливостей і недостатності сфери обслуговування, в першу чергу, харчування.

Щоб створити видимість подолання дефіциту баз розміщення, віцепрем'єр російського уряду Криму Євген Кабанов днями заявив про плани щодо створення аналога турецької Анталії на західному узбережжі Криму. За його словами, зведенням рекреаційних об'єктів займуться інвестори, які вже виявляють інтерес до проєкту. Заяви Кабанова активно поширюють російські ЗМІ.

До речі, ця ідея вже досить стара. Ще «макіївським урядом» (уряд, очолюваний у 2010-11 роках вихідцем з українського міста Макіївка Василем Джарти – КР) Криму була розроблена комплексна програма розвитку західного узбережжя Криму, яку також порівнювали з турецькою Анталією, де, за словами деяких проєктантів, «був створений практично курортний рай в умовах пустелі». Але справа не рушила далі проєктів, оскільки вимагала великих капітальних вкладень і не обіцяла швидкого економічного ефекту.

Євген Кабанов, який, до речі, готується до літньо-осіннього походу в депутати Держдуми Росії, не проти блиснути красивою агітаційної ідеєю, але дуже схоже, реалізовувати її не збирається. І «Кримську Анталію» спіткає доля «Ігрової зони» і «Цифрової долини», не стане вона, як пишуть, навіть «конкурентом Монако», хоча ще в 2015 році на цю роль пророкували кримське селище Миколаївка.

Тому, якщо підрахувати реально, успіх не сильно-то й тягне на орден російському главі Криму, хіба що нагороджений він не за «розвиток Криму», а за політичну вірність. Факт, що Володимир Путін у травні 2014 року нагородив орденом «За заслуги перед Вітчизною» першого ступеня не тільки Сергія Аксенова, але також Володимира Константинова та Олексія Чалого, свідчить про те, що зараз ці «герої кримської весни» вже відійшли на другий план.

Але повернімося до наших курортів. На своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакте» Сергій Аксенов повідомив: «Турпотік до Криму за минулі травневі свята став рекордним за весь пострадянський період. За даними Міністерства курортів і туризму республіки, з 29 квітня до 10 травня включно в Криму відпочило 520 тисяч осіб, що на 72% вище за рівень 2019 року».

І це зовсім не рекорд, оскільки в травні минулого року в Криму було оголошено карантин і турпотоку практично не було. А оголошені наприкінці року 6,3 мільйона туристів явно міфічні, оскільки курортний сезон розпочався лише з 1 липня і тривав тільки два місяці.

Поперек шляху до нарощування турпотоку в Криму стоїть невиправдано висока ціна туристичних послуг, вважають багато експертів галузі. Президент Росії Володимир Путін намагається створювати Криму пільгові умови. Цього року в посланні Раді Федерації він оголосив про запровадження різних компенсацій громадянам за відпочинок на півострові. За законами бізнесу моментально цими можливостями вирішили скористатися місцеві підприємці.

Голова Кримської готельної асоціації Сергій Маковей сказав в інтерв'ю агентству «Интерфакс»: «Деякі об'єкти спекулятивно дуже серйозно підняли ціни, від чого ми не стаємо більш привабливим. Я хвилююсь, що коли закінчиться «ковідний» період, ми втратимо чималу кількість туристів, оскільки зараз формуємо рейтинг дорогого курорту, в деяких випадках – необґрунтовано дорогого».

Експерт відзначає такі «хвороби» курорту, як відсутність конкуренції між отельерами, гостру нестачу трьох-п'ятизіркових готелів. Голова асоціації зазначив завищені ціни в магазинах Криму, а також повідомив про невиправдане підвищення вартості оренди землі.

Залучення туристів різними фестивалями – давно використовується в Криму як метод. Першим цьогоріч намічено фестиваль вина WineparkFest, запланованого вже на 22-23 травня у Великій Ялті.

Реклама фестивалю прямо карколомна: він «присвячений розвитку російського виноробства – від античності до наших днів», повідомляють організатори. Ну, якщо в античні часи виноробство вже було російським, тоді так, але багато людей у світі в цьому сумніваються ...

Про програму фестивалю розповів журналістам генеральний директор Mriya Resort&SPA Самвел Саруханян: «Винний бар з найцікавішими позиціями російських та іноземних виробників, а також закусками із сирами власного виробництва, винні кінопокази, жива музика і вечірня шоу-програма, фуд-корти. Гостям будуть доступні всі можливості винного парку, що розкинувся на 20 га: ресторан локаторської кухні (тобто місцевих продуктів), робот-сомельє, екскурсії до виноробні та на виноградник, квест по парку, дегустації в башті. Фестиваль стане першим етапом знайомства з Винним парком і дозволить розкрити весь потенціал вітчизняних виробників та познайомитися з кримським виноробством і кримськими винами».

Ну що ж, знають вони слабкості росіян.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG