Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Добре пам'ятаю українські прапори, на яких було написано назви міст Криму. Вони були добре помітні зі сцени Майдану, це були кримські прапори, їх приносили мешканці Кримського півострова, які приїжджали на головну площу країни, щоб висловити протест проти несправедливості та відмови тодішнього українського керівництва від курсу на європейську інтеграцію. Якби цим людям тоді сказали, що цими ж днями у Москві вирішували, як окупувати та анексувати Крим, вони б не повірили.
Навіщо їм прапори, коли мали автомати, бронетранспортери та кораблі
І справді, такого кричущого порушення міжнародного права в Європі не траплялося з часів закінчення Другої Світової війни. Повірити в те, що російський президент Володимир Путін зважиться на такий крок і навіть через десятиліття після анексії наполягатиме на його «правомірності» та нормальності, міг не кожен. Адже цей процес підготовки до безпардонної окупації справді відбувався паралельно з Майданом – навіть не в Криму, а в кабінетах російської влади. І, звісно, їхні мешканці прапори з назвами кримських міст ігнорували. Навіщо їм прапори, коли мали автомати, бронетранспортери та кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації.
Проте ці прапори завжди будуть нагадуванням про те, що окупація та анексія Криму й інших регіонів України відбулися всупереч волі людей, які хотіли змін.
Завдяки успішній російській пропаганді не лише у свідомість мешканців західних країн, а й у свідомість українців міцно увійшов термін «сепаратизм», він навіть зараз використовується. Але сепаратизм – це повстання, народний протест чи дії представницьких органів влади з метою відокремлення регіону від тієї чи іншої держави.
Нічого подібного в Україні не було. Навіть Верховна Рада АРК ухвалювала свої «рішення» про відокремлення в буквальному значенні слова під дулами автоматів російських військових, а обласні ради на Донбасі були просто розігнані та замінені фейковими структурами. Про народні повстання за від'єднання я вже й не згадую через їх відсутність, як і про вигадані театралізовані референдуми.
Чужі прапори, певен, завжди будуть чужими на чужій землі
Окупанти просто привезли із собою чужі прапори та підняли їх над містами Криму. Чужі прапори, певен, завжди будуть чужими на чужій землі, скільки б років не минуло. І окупанти завжди йдуть із чужої землі, навіть якщо для цього потрібні десятиліття важкої боротьби.
А українські прапори з назвами кримських міст залишаються в пам'яті і – незримо – на Майдані, поряд із маленькими прапорцями, що нагадують про героїв. Бо це українські герої та українські прапори. І українські міста.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
