У київському саміті «Кримської платформи» 23 серпня візьмуть участь представники всіх 27 держав-членів Євросоюзу та більшість членів НАТО, а загалом йдеться про 44 країни та міжнародні організації. Про це на брифінгу 19 серпня повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю кільком українським журналістам з Криму, включаючи Крим.Реалії, сказав про саміт «Кримської платформи», що «велика перемога ‒ це підняти з колін це питання, якого просто немає в інформаційному просторі». Раніше заступник голови російського уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов сказав, що учасників «Кримської платформи» можуть очікувати «болісні наслідки». Українські дипломати стверджують, що Кремль вже намагався перешкодити проведенню саміту. Про прогнози щодо результатів «Кримської платформи» йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Ось як голова українського МЗС Дмитро Кулеба розписав учасників саміту «Кримської платформи» 23 серпня:
«На рівні президентів будуть представлені Латвія, Литва, Естонія, Польща, Словаччина, Угорщина, Молдова, Словенія, Фінляндія. Також візьме участь президент Європейської Ради. На рівні прем'єр-міністрів будуть представлені Грузія, Румунія, Хорватія, Швеція. Дві держави будуть представлені на рівні голів парламентів ‒ Швейцарія та Чехія. 14 країн представлені на рівні міністрів закордонних справ ‒ Туреччина, Франція, Німеччина, Іспанія, Італія, Бельгія, Австрія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Данія, Болгарія, Чорногорія, Північна Македонія. Дві держави будуть представлені міністрами оборони ‒ Великобританія та Португалія. США будуть представлені посланником президента США, членом уряду, міністром транспорту США. Норвегію представлятиме держсекретар МЗС. Також візьмуть участь три міжнародні організації та Європейська комісія, яку представлятиме Валдіс Домбровскіс, НАТО представить заступник генсекретаря альянсу, Раду Європи ‒ генеральний секретар, ГУАМ також представлятиме генсекретар цієї організації. Сім держав будуть представлені на рівні послів ‒ Нова Зеландія, Мальта, Японія, Австралія, Кіпр, Канада та Греція».
Раніше офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова повідомила, що будь-яка участь інших держав у планах Києва, включаючи «Кримську платформу», буде розцінюватися Росією як «пряме зазіхання на її територіальну цілісність».
Голова МЗС Росії Сергій Лавров, у свою чергу, звинуватив учасників майбутнього саміту в намірах «плекати неонацистські расистські настрої».
Заступниця Постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева висловила Крим.Реалії думку, що «Кримська платформа» у такому складі є безумовним дипломатичним успіхом України.
Така кількість учасників свідчить про колосальну підтримку нашої держави в питаннях деокупації КримуТаміла Ташева
‒ В умовах пандемії, економічної кризи, інших глобальних викликів така кількість учасників свідчить про колосальну підтримку нашої держави в питаннях деокупації Криму. Довгий час Україна не виявляла активної позиції щодо повернення півострова, а зараз ситуація зовсім інша. Все-таки всі наші основні партнери з країн НАТО та Великої сімки будуть представлені на «Кримській платформі» ‒ питання в тому, на якому саме рівні. Можливо, є певні виклики, пов'язані із запрошенням Анґели Меркель, але все-таки Німеччина представлена буде. Ніколи за історію своєї незалежності Україна не приймала в один день таку кількість офіційних делегацій. Навіть більше, після саміту буде постійно працювати офіс «Кримської платформи» на базі нашого представництва.
За словами Таміли Ташевої, у завдання цього офісу буде входити регулярна комунікація щодо кримської тематики з міжнародними партнерами України та організація різних проєктів за межами одноразового саміту.
Хоча ці спроби української влади актуалізувати кримське питання не мають миттєвого практичного сенсу, у довгій перспективі вони можуть виявитися вельми плідними ‒ вважає російський політичний оглядач, редактор відділу політики «Нової газети» Кирило Мартинов.
Російський президент міцно зв'язав себе кримськими путами, для нього дороги назад точно немаєКирило Мартинов
‒ Міжнародні експерти, які не беруть участі в цьому конфлікті на боці жодної зі сторін, схиляються до оцінки, що доти, поки в Росії зберігається нинішня влада особисто Володимира Путіна та його можливих наступників, кримське питання буде не те щоб закрите, а швидше підвішене. Російський президент міцно зв'язав себе кримськими путами, для нього дороги назад точно немає. Але я не думаю, що нинішня влада в Росії вічна, тому питання Криму рано чи пізно повернеться на порядок денний, і новій владі в Москві так чи інакше доведеться давати якусь відповідь і домовлятися з міжнародним товариством та Україною про статус півострова. Зараз ніякі форуми нічого не змінять, але загалом у мене викликають повагу спроби української сторони придумувати й підтримувати формати, націлені на повернення підвішеного кримського питання у площину реального розгляду.
Водночас Кирило Мартинов вважає, що нинішній ажіотаж навколо теми Криму певною мірою вигідний російській владі, оскільки дозволяє їм розігрувати пропагандистську карту «Росія в кільці ворогів» перед осінніми виборами в Держдуму ‒ які Кремль буде проводити зокрема й на півострові, всупереч протестам України та світової спільноти.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар раніше говорила в ефірі Радіо Крим.Реалії, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація. Тим часом виконавчий директор українського Інституту світової політики Євген Магда вказує на те, що Україні на тлі того, що відбувається у світі буде об'єктивно складно утримати у світовому порядку денному кримське питання.
Те, що 44 країни надішлють своїх представників, це плюс, але те, що не буде жодного лідера Великої сімки, помітний мінусЄвген Магда
‒ Мені здається, очікування від саміту «Кримської платформи» не виправдані повною мірою. Наскільки я зрозумів, він планувався саме на 23 серпня, щоб його учасники відвідали й святкування 30-ї річниці незалежності України ‒ а тут є певні проблеми. Те, що 44 країни надішлють своїх представників, це плюс, але те, що не буде жодного лідера Великої сімки, помітний мінус. Добре, що спецпосланець президента США Джо Байдена Піт Буттіджедж залишиться на 24 серпня і, мабуть, поспілкується з представниками української влади та громадськості окремо. Однак очевидно, що свою позицію щодо «Кримської платформи» лідери Великої сімки особисто артикулювати не хочуть. Проти України також грає загострення ситуації в Афганістані, яке стало об'єктом підвищеної уваги для провідних країн світу й не тільки.
Окрім того, Євген Магда сумнівається в тому, що декларація, яку підпишуть за підсумками Кримського саміту, з одного боку, буде змістовнішою, ніж попередні заяви США з приводу анексії півострова, а з іншого боку, призведе до якого-небудь практичного результату. Проте політолог визнає, що українська влада провела велику дипломатичну роботу.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
