Вибори до Держдуми Росії в Криму хоч і пройшли зі скандалами, визнані російською владою такими, що відбулися. Згідно з офіційно оголошеними результатами, Крим у новому складі Держдуми Росії матиме п'ять представників. Чим відомі майбутні депутати від Криму та як вони отримали перемогу на виборах, розповідають Крим.Реалії.
На тлі того, що кримські представники російської партії влади «Единая Россия» називають минулі вибори черговою перемогою своєї політсили, очевидним залишається те, що в майбутнє скликання Держдуми Росії їм вдасться завести на одного депутата менше, ніж у 2016 році, коли в Криму вперше обирали своїх представників до головного законодавчого органу Росії.
«Завдання виконане в повному обсязі»
Представників партії влади від Криму в майбутньому скликанні головного законодавчого органу Росії спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов оголосив наступного дня після закінчення голосування на виборах.
«Точно вже сьогодні можна сказати, що (за партійними списками) проходять дві людини: Шеремет Михайло Сергійович та Івлєв Леонід Григорович. Загалом, те, що ми планували. Вся задача політична нами виконана в повному обсязі», ‒ сказав він на пресконференції в Сімферополі.
Усього, за його словами, з лав кримської організації «Единой России» до Держдуми Росії відряджають п'ять осіб. Частина з них були обрані за партійними списками, а частина ‒ у мажоритарних округах.
На думку кримського спікера, партія влади, як у Криму, так і в Росії, «здобула більше ніж переконливу перемогу» і «не розгубила довіри кримчан». Хоча в попередньому скликанні Держдуми депутатів-«єдиноросів», які були представниками Криму, було шестеро. А в нинішній склад головного законодавчого органу Росії вони, всупереч заявам про «переконливу перемогу», йдуть вп'ятьох.
Двоє з обраних ‒ Леонід Бабашов та Олексій Черняк ‒ були чинними депутатами кримського парламенту. 23 вересня їхні повноваження були припинені. Але місця цих ексдепутатів залишатимуться вакантними до наступного року, повідомили у кримському парламенті.
«Не підведу»
В Євпаторійському одномандатному окрузі №21, зокрема, переміг на виборах Леонід Бабашов ‒ депутат кримського парламенту, голова парламентського комітету з будівництва, транспорту та паливно-енергетичного комплексу.
Він повідомив, що вже отримав посвідчення депутата Держдуми Росії.
«Дорогі виборці, спасибі вам за надану довіру, я не підведу», ‒ пообіцяв депутат у соцмережах.
Для зв'язку з виборцями депутат також створив свій сайт, де йому можна залишати повідомлення або звернення. Депутат також оприлюднив фото, як готується до переїзду в Москву, звільняючи кабінет у кримському парламенті.
«Сортую документи, звільняю шафи», ‒ підписав він фото.
Леонід Бабашов отримав перемогу на виборах, набравши, за офіційними повідомленнями, понад 58% у Євпаторійському окрузі. Такий результат йому вдалося отримати попри те, що він прийшов на цей округ у розпал виборчої кампанії замість тепер уже колишнього віцепрем'єра Євгена Кабанова. Останній зняв свою кандидатуру з округу, поступившись ним Леоніду Бабашову. Наразі Євген Кабанов перебуває в СІЗО за підозрою в шахрайстві в особливо великому розмірі. Леонід Бабашов, тим часом, виграв вибори на окрузі Кабанова.
У минулому бізнесмен відомий як один із найбагатших людей Красногвардійського району, де він народився й живе.
Задовго до 2014 року Леонід Бабашов створив бізнес у сфері торгівлі, будівництва та нерухомості. Подавшись у політику у 2014 році, депутат передав свій бізнес сім'ї.
Фірма, якою керує його син Артур Бабашов, у російських реаліях Криму регулярно отримує держзамовлення на сотні мільйонів рублів від місцевої влади у сфері дорожнього та інфраструктурного будівництва, а також кредитне фінансування від російського державного банку РНКБ. Сам Артур Бабашов запевняє, що «ніяких привілеїв, завдяки батькові, не має».
«Намагатимусь виправдати довіру»
У Сімферопольському одномандатному окрузі №19 до Держдуми Росії обраний Олексій Черняк ‒ депутат кримського парламенту, голова парламентського комітету з туризму, курортів і спорту. Він, як і його колега Леонід Бабашов, збирає валізи до Москви.
«Сумний, і радісно-хвилюючий день! Уперше опинився в будівлі кримського парламенту 25 років тому учасником молодіжних проєктів. З цими стінами пов'язана значна частина моєї професійної діяльності. Багато чого зроблене на благо кримчан і Криму! Ще більше належить зробити на новому ‒ федеральному рівні! Я намагатимусь виправдати надану мені високу довіру!», ‒ пообіцяв депутат у соцмережах.
Олексій Черняк із міста Алма-Ата (Казахстан), але дитинство та юність провів у Криму, де живе досі. У минулому підприємець, організатор молодіжних рухів, почав політичну кар'єру при режимі української Партії регіонів. Він займав посаду заступника міністра у справах молоді, сім'ї та гендерної політики Криму, потім став радником кримського спікера Володимира Константинова, коли той тільки прийшов на цю посаду. В лавах кримських «регіоналів» керував місцевою організацією «Молоді регіони». Олексій Черняк неодноразово обирався депутатом кримського парламенту від Партії регіонів і зміг продовжити депутатську кар'єру в лавах російської влади після подій 2014 року.
Олексій Черняк ‒ любитель дорогих годинників та інших лакшері-аксесуарів, власник автомобіля представницького класу Бентлі Континенталь (Bently Continental GT).
«Не казатиму пишних слів»
Зберегти свої мандати в Держдумі Росії вдалося двом кримчанам, які були представниками півострова в попередньому скликанні ‒ Костянтину Бахарєву та Михайлу Шеремету.
«Дякую кожному за голос на мою підтримку. Не казатиму пишних слів. Замість цього намагатимусь конкретними справами виправдати вашу високу довіру. Продовжуємо працювати», ‒ звернувся Костянтин Бахарєв до своїх виборців після виборів.
Він висувався у Керченському окрузі №20, як і у свій перший похід до Держдуми Росії у 2016 році. Костянтин Бахарєв відомий у Криму як син головного редактора та власника газети «Крымская правда» – Михайла Бахарєва. Вони з сином зробили політичну кар'єру в роки режиму Партії регіонів у Криму. У 2006 році Михайло Бахарєв був призначений віцеспікером кримського парламенту, поступившись керівництвом газетою синові. А через чотири роки, у 2010 році, вони обмінялися місцями: Костянтин Бахарєв зайняв посаду батька в кримському парламенті, а Михайло Бахарєв знову очолив «Крымскую правду».
Відтоді Михайло Бахарєв залишився керувати газетою, а його син робить політичну кар'єру, зокрема в російській владі.
Костянтин Бахарєв одружений з Нонною Кепуладзе ‒ дочкою колишнього почесного консула Грузії в Криму Елгуджа Кепуладзе.
«Мені це було дуже важливо»
Михайло Шеремет ‒ ще один переможець кримських виборів до Держдуми Росії. Він балотувався за списком кримських «єдиноросів».
«Величезне спасибі вам за надану мені довіру! Усі три дні голосування я отримував дзвінки, повідомлення на електронну пошту, в соцмережі й на телефон зі словами підтримки. При цьому писали знайомі й незнайомі люди. Мені дійсно це було дуже важливо й потрібно!» ‒ звернувся він до своїх виборців після виборів.
Уродженець Джанкоя Михайло Шеремет прийшов у політику на хвилі «кримської весни» у 2014 році. До цього він був не публічним діячем. Депутата називають людиною російського глави Криму Сергія Аксенова. У 2014 році він займався «кримською самообороною», після чого отримав посаду першого віцепрем'єра підконтрольного Росії уряду Криму, а через два роки був «обраний» до Держдуми Росії й переїхав до Москви.
Перебування у владі допомогло Михайлу Шеремету налагодити сімейний бізнес, коли він отримав доступ до бюджетних замовлень. Проросійський активіст Олександр Таліпов раніше назвав у соцмережах понад десяток підприємств, заснованих тещею Шеремета, пенсіонеркою Ганною Хоречко, які зокрема отримують держзамовлення від влади. У сімейному бізнесі Шеремета фігурували підприємства, що працюють у сфері торгівлі, сільського господарства, виробництва алкоголю та іншого. Після того як інформація про цю бізнес-імперію потрапила в ЗМІ, власники у фірм змінилися. Зараз серед їхніх засновників значаться різні люди та юрособи. Ганни Хоречко серед них немає.
Цю інформацію ні Михайло Шеремет, ні члени його сім'ї публічно не коментують.
Ще один скандал навколо Михайла Шеремета стався у 2018 році, коли незрячий житель Джанкоя Ігор Нікітенко повідомив, що був побитий у громадській приймальні депутата. Михайло Шеремет факт інциденту між ними визнавав, але запевняв, що нікого «й пальцем не торкнувся». Обидва учасники конфлікту подали один на одного заяви в правоохоронні органи. Розгляди тривали п'ять місяців. У результаті джанкойські правоохоронці відмовилися притягати до відповідальності обох.
Ім'я Михайла Шеремета згадується також у скандалі з виселенням з гуртожитку в Сімферополі колишніх учасників «кримської самооборони». Вони стверджують, що зверталися за допомогою до свого колишнього куратора, який, за їхніми словами, відмовився сприяти у вирішенні питання.
Крим.Реалії Михайло Шеремет тоді сказав, що намагався, навпаки, допомогти колишнім «самооборонівцям», «зупиняючи» рішення про виселення, «щоб вони знайшли собі інші приміщення для проживання разом зі своїми сім'ями».
«Виконаємо всі накази»
Крим у Держдумі Росії в найближчі п'ять років представлятиме Леонід Івлєв ‒ росіянин, уродженець Воронежа, ексзаступник голови Центрвиборчкому Росії. Після 2014 року опікувався півостровом у цьому відомстві.
У Держдуму він, як і Михайло Шеремет, пройшов за списком кримської організації «Единой России».
«Для мене стати депутатом ‒ це не сама мета. Це, перш за все, відкритість і доступність людям, це відповідальність за кожне своє слово та конкретна допомога людям. Саме так формувалася народна програма «Единой России» в Криму. Ми проїхали багато міст і сіл, побували в різних районах, розмовляли з людьми. Кримчани цінують тільки конкретні справи та відповідальність, а не гучні слова. І ми виконаємо всі їхні накази», ‒ сказав Леонід Івлєв.
Гучні скандали з Леонідом Івлєвим громадським надбанням не ставали. На своій посаді в ЦВК Росії він регулярно спростовував заяви опозиціонерів та активістів про порушення на виборах у Росії, запевняючи в чесності й законності волевиявлення росіян.
Чому немає кримських татар?
Серед майбутніх представників Криму в Держдумі Росії цього разу немає депутатів із-поміж кримських татар. У попередньому скликанні цю функцію виконував Руслан Бальбек.
«Це свідчить про те, що росіяни повністю нівелюють кримськотатарський фактор. Тобто вони кримських татар виводять фактично за політичну сферу. Можливо, це помста за те, що кримські татари не підтримують Росію», ‒ сказала політолог із Криму Євгенія Горюнова.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз не визнає легітимність виборів до Держдуми Росії, а відсутність у ній кандидата кримськотатарського походження розцінює як «наслідок репресивної політики Росії проти кримських татар».
«Справжніх представників кримських татар у Держдумі Росії не було ніколи. Раніше російська влада брала якихось манкуртів і видавала їх за представників кримських татар, щоб демонструвати лояльність режиму. Але в підсумку побачили, що все це не працює. Тому зараз не стали морочитися з такого приводу, щоб організовувати представництво кримських татар у парламенті Росії. Це означає, що перейшли до іншого етапу «упокорення». Варто очікувати посилення репресій у Криму», ‒ сказав Ахтем Чийгоз у коментарі Крим.Реалії.
Верховна Рада України та міжнародна спільнота не визнають вибори в Держдуму Росії через голосування на півострові. Служба безпеки України за цим фактом відкрила кримінальне провадження.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
